Деколонізація: перейменування окремих населених пунктів

Теги:

За її прийняття забракло менше 20 голосів. “За” проголосували лише 208 нардепів. Через кілька днів внесли іншу постанову без цих назв і її підтримали, але саме голосування за цю постанову дає зрозуміти українцям, хто не став на захист нацбезпеки як цінності.

 

У часи війни дерусифікація мала пройти фінальний етап. Залишалося перейменувати 333 населених пунктів, з огляду на те, що вони мали географічні імперські та радянські назви-покручі. Для цього у парламенті зареєстрували постанову 11188. Перші три автори: представники “Слуг народу” Олена Шуляк, Віталій Безгін та представник фракції “Голос” Роман Лозинський.  Голосування зривала група депутатів, яка отримала умовну назву “московський патріархат” через свої проросійські погляди. Народному депутату Максиму Бужанському і його поплічникам не подобалося,  що місто Павлоград, назване на честь російського імператора Павла І, поверне козацьку назву Матвіїв, замість міста, яке свого часу назвали на честь російського генерала Синельникове, мала з’явитися назва Ріднопілля, Южноукраїнськ мав отримати козацьку назву Гард, а місто Южне отримає назву Порт-Анненталь. Громадський сектор провів адвокаційну кампанію на підтримку цієї постанови. За її прийняття забракло менше 20 голосів. “За” проголосували лише 208 нардепів. Через кілька днів внесли іншу постанову без цих назв і її підтримали, але саме голосування за цю постанову дає зрозуміти українцям, хто не став на захист нацбезпеки як цінності.

Фільтри

За алфавітом

За фракціями

Оберіть

За областями

Оберіть