Устінова Олександра Юріївна

Thumb up Thumb down

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Олександра Устінова обрана народним депутатом України у 2019 році від політичної партії “Голос” (#5 у списку). У Верховній Раді увійшла до Комітету з питань правоохоронної діяльності. Очолила Тимчасову спеціальну комісію з питань моніторингу отримання і використання міжнародної військової допомоги під час дії воєнного стану. 

Під час розколу “Голосу” увійшла до об’єднання “Справедливість” та разом з колегами оголосила недовіру керівнику фракції Ярославу Железняку й вимагала перевиборів керівництва партії. Сергій Притула, який вийшов з партії, у 2021 році наголосив, що може створити нову партію. Згодом Устінова очолила фракцію в парламенті. Железняк наголосив, що позиватиметься до суду. Під час повномасштабного вторгнення тертя у фракції стали меншими.

Чоловік народної депутатки проживає у США, де Устінова народила дитину після повномасштабного вторгнення. Народна депутатка запевнила, що у доньки буде українське громадянство. 

У декларації Устінова вказала собаку і “тапки-погризяки”, що стосується майна чоловіка, то Устінова зазначила, що він не надав інформацію. Під час роботи в парламенті балотувалася у мери Вінниці, звідки вона сама родом.

До того, як стати народною депутаткою, Устінова входила до правління “Центру протидії корупції”.

Хронологія подій

У 2025 році підтримала міністра оборони Рустема Умєрова в його конфлікті навколо Агенції оборонних закупівель. Умеров звільнив очільницю агенції Марину Безрукову, звинувативши її в провалі роботи. На бік Безрукової стали активісти Центру протидії корупції Віталій Шабунін і Дар’я Каленюк. 

У тому ж році підтримала так званий “закон Ігоря Мазепи(проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки пройшло 10 років. 

У 2024 році адвокатувала питання заборони РПЦ з-поміж сенаторів США і працювала тут доволі системно. Під час голосування за це питання народна депутатка була відсутня.

У 2023 році підтримала законопроєкт про деколонізацію (#7253), який забороняє пропаганду імперської політики Росії та деколонізує місцеві назви. 

Голосувала за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу” (#7457), який дозволив виробництво в Україні медичних препаратів, які могли допомогти військовим.

У 2022 році виїхала для народження дитини у США і перебувала там у декретній відпустці більшу частину року, не беручи участі у роботі Верховної Ради.

В декларації за цей рік вказала будинок у США загальною площею 321 кв. метрів і земельну ділянку навколо нього загальною площею 697 кв. метрів, власниками яких став її чоловік Олексій Яцюк на початку повномасштабного вторгнення. 

У жовтні обрана головою Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час дії воєнного стану замість Рустема Умєрова, якого призначили головою Фонду держмайна.

У 2021 році заявила про вихід з партії “Голос” через узурпацію влади головою партії Кірою Рудик і приєдналася до парламентського об’єднання “Справедливість”, до якого увійшли 11 з 20 депутатів фракції “Голос”. Устінова наголосила, що на з’їзді партії Рудик зібрала лояльних до себе делегатів і наголосила, що депутатам місцевих рад, які готові піти проти керівництва партії погрожують відкликанням.

Після низки внутрішньофракційних конфліктів очолила фракцію “Голос” замість Ярослава Железняка, якого раніше звинувачували у солідарному голосуванні з більшістю. 

Разом з Ярославом Юрчишиним розпочала збір підписів за відставку генпрокурора Ірини Венедіктової через вирок Сергію Стерненку.

У 2020 році поставила свій підпис під ініціативою про звільнення Арсена Авакова з посту міністра внутрішніх справ.

У тому ж році балотувалась на посаду міського голови Вінниці від партії “Голос”, набравши 3,35% голосів посіла п’яте місце.

В декларації за цей рік вказала у жартівливій формі домашніх тварин та футболку, але не надала повну інформацію про доходи свого чоловіка і його грошові активи, зазначивши, що “член сім’ї не надав інформацію”. Представниця фракції “Слуга народу” Юлія Гришина заявила, що Устінова приховує нерухомість, зареєстровану на чоловіка, зокрема 11 квартир у Києві.

У 2019 році обрана народним депутатом України від політичної партії “Голос” (#5 у списку). У Верховній Раді увійшла до однойменної фракції та Комітету з питань правоохоронної діяльності. Призначена секретарем Лічильної комісії Верховної Ради. 

У тому ж році підтримала законопроєкт щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України (про криміналізацію кнопкодавства, #2148).

У 2018 році вела програму “безКоштовна медицина” на 24 каналі. 

У 2017 році увійшла до складу комісії з оцінки корупційних ризиків та моніторингу виконання антикорупційної програми Міністерства охорони здоров’я.

У тому ж році народний депутат від партії “Народний фронт” Павло Пинзеник звинуватив Олександру Устінову у виведенні 1,86 млн грн з “Центру протидії корупції” на фізичних осіб-підприємців. Активісти ЦПК подали позов щодо захисту честі і гідності до Печерського райсуду Києва, суд відмовив у задоволенні позову, Апеляційний суд зобов’язав Пинзеника спростували ці твердження, але Верховний суд підтвердив рішення суду першої інстанції. 

У 2015 році онлайн-голосуванням обрана до Ради громадського контролю НАБУ, призначена секретарем цієї Ради.

У 2014 році увійшла до правління “Центру протидії корупції”, одним із співзасновників якого був Віталій Шабунін.

У 2010 році стала комунікаційним менеджером “Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД”, заснованої Дмитром Шерембеєм.

У 2009 році здобула ступінь магістра політології у Києво-Могилянській академії.  

У 2006 році почала працювати комунікаційним менеджером в піар-агенції “Красні комунікації”. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі

Голосування

Утримався/утрималася

Відсутній/відсутня