Гайду Олександр Васильович
Фракція "Слуга народу"
Регіон
Миколаївська область
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Життєпис
Олександр Гайду – обраний народним депутатом ІХ скликання у 2019 році від партії “Слуга народу” на Миколаївщині (округ #128 – місто Миколаїв). Політик спершу став головою підкомітету з питань інновацій та інфраструктури в сфері агропромислового комплексу, а з 2022 року очолив Комітет з питань аграрної та земельної політики.
Хронологія подій
У 2025 році підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки пройшло 10 років. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром з вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.
Голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). У результаті цього голосування поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня.
У 2024 році був одним з ініціаторів законопроєкту щодо спрощення процедури зміни цільового призначення землі з сільськогосподарської на промислову (#9627), який за оцінками експертів містить значні корупційні ризики і дає можливість за відсутності містобудівної документації протягом воєнного стану та п’яти років після його скасування змінювати цільове призначення земельних ділянок, передусім сільгосппризначення, за межами населених пунктів для будівництва промислових об’єктів.
Підтримав законопроєкт щодо заборони на території України релігійних організацій, пов’язаних з РФ.
У 2023 році не підтримав поправку до закону #9534, яка передбачала негайне відкриття декларацій посадовців після поновлення обовʼязкового звітування. Попри те, що депутати та чиновники тривалий час не подавали декларації, парламентарі продовжили закритість декларацій ще на рік. Відповідно закон унеможливлював контроль влади з боку громадян, зокрема журналістів. Центр протидії корупції наголошував, що побачити декларацію можна буде лише за згодою декларанта. Ухваливши цю норму нардепи знехтували думкою Європейського Союзу, заявою послів G7, рекомендацією постійного доповідача Європарламенту Міхаеля Галера та – найголовніше – думкою 91,7% українців, які виступають “за” відкриті декларації.
Військовий Олександр Ябчанка подав петицію до президента з вимогою ветувати закон. Петиція зібрала підписи за день і встановила рекорд – зібрала понад 83 000 підписів. Громадські організації вимагали у президента теж ветувати закон. Заяву зокрема підписали Центр політико правових реформ, Bihus.info. Зрештою президент ветував цей закон.
У 2022 році обраний головою Комітету з питань аграрної та земельної політики.
Цього ж року підтримав скандальну “містобудівну реформу” (#5655), яку подав у співавторстві з низкою своїх колег. Законодавчу ініціативу розкритикувала низка організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.законопроєкту щодо реформування сфери містобудівної діяльності (#5655), який через корупційні ризики зазнав критики з боку Європарламенту, Єврокомісія та низки громадський організацій, і може стати перешкодою для вступу України до ЄС.
У тому ж році Національне агентство з питань запобігання корупції склало адміністративний протокол через те, що Гайду зловживав правом на депутатське звернення – поскаржився на кав’ярню “Штрудель”, в якій відмовились обслуговувати його супутницю через те, що під час пандемії у неї був відсутній COVID-сертифікат. Ці події паралізували роботу кав’ярні на тиждень. Депутат у суді намагався оскаржити протокол НАЗК, але програв.
У 2019 році обраний Народним депутатом України по одномандатному виборчому округу #128 (Миколаївська область) від партії “Слуга народу”. На час виборів: виконавчий директор ТОВ “Вібо-Транс”.
У 2018 році включений до списку українців, на яких поширюються санкції РФ.
У 2011–2017 роках був керівником морського спеціалізованого порту “Ніка-Тера”, частини OSTCHEM Group DF, що належала українському олігарху Дмитру Фірташу.
Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.
Читати даліГолосування
За
- Фейкове скасування депутатської недоторканості (2237)
- Визнання Революції Гідності одним з ключових моментів державотворення (2739)
- Засудження протестів на Банковій (5295)
- Про судоустрій і статус суддів (3711-д)
- Відновлення фінансового звітування партій (правка №93) (5253-1)
- Про деанонсування деяких угод в рамках договорів Співдружності Незалежних Держав (СНД) (0101)
- Заборона проросійських партій (7172-1)
- Ратифікація Стамбульської конвенції (0157)