Загалом до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкти громадяни зверталися у 163 петиціях. Це майже удвічі більше, ніж під час роботи парламенту за часів Петра Порошенка.

Щоправда лише 7 петицій до Зеленського з вимогою ветувати прийнятий Верховною Радою закон набирали понад 25 000 підписів, що зобов’язує президента надавати громадянам відповіді.

Під час роботи парламенту попередньої каденції жодна петиція щодо вето не набрала 25 000 голосів. Такі дані дослідження громадської ініціативи “Голка” та Центру розвитку інновацій.

Зеленський відповів на 4 з 7 петицій, які набрали голоси. Голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів зазначає:

Ірина Федорів
Ірина Федорів
голова громадської ініціативи "Голка"
Ask Question

Президент проігнорував дві петиції: щодо ветування містобудівної “реформи” 5655 голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк та закону “Про обчислення часу” спікера парламенту Руслана Стефанчука. У часи війни, коли немає виборів, важливо, щоб західні партнери бачили, що у нас діють інструменти цифрової демократії. Президент не може на одні петиції відповідати, а інші ігнорувати, створюючи теплу ванну для Шуляк чи Стефанчука. Але маємо відзначити, що ці закони так і залишилися непідписаними. Тобто громадяни все одно домоглися результату і є випадки, коли петиції спрацьовують. А щодо петиції нащадка роду Терещенків – Мішеля Терещенка, який вимагав ветувати скандальний проєкт щодо обнулення претензій до дерибанників лісів та узбереж, то президент її, на жаль, проігнорував. Лобізм недоброчесного бізнесу тут виявився в рази сильнішим і це при тому, що їхня петиція з вимогою підписати закон не набрала 25 000 голосів попри масштабну інформаційну кампанію із залученням реклами

Графіку оновлено. Президент надав відповідь на петицію Терещенка щодо ветування скандальної ініціативи Ігоря Фріса після публікації матеріалу.

Українці у війну стали настільки згуртованими, що можуть назбирати 25 000 голосів не за 90 днів, а іноді й за день. Усі ці петиції з вимогою ветувати проєкт набрали необхідну кількість голосів саме після 24 лютого 2022 року.

Катерина Іванченко, директорка Центру розвитку інновацій, який запроваджував інструмент петицій до президента та громадський бюджет в Києві, наголошує:

Катерина Іванченко
Катерина Іванченко
директорка Центру розвитку інновацій

Дані дослідження доводять, що українці успішно користуються таким інструментом як петиції. Вони здатні мобілізуватися і зібрати необхідні 25 000 голосів, коли тема дійсно резонансна, упродовж доби. Так було з петицією Олександра Ябчанки щодо ветування закону, який відновлював декларування лише частково. Так сталося і з петицією щодо ветування містобудівної “реформи”. Але ці дві теми були на слуху. За законом строки на вето обмежені і становлять 15 календарних днів. У відповідних Положеннях йдеться, що треба 2 робочих дні на оприлюднення петицій і 3 робочі дні, аби петицію, яка набрала 25 000 голосів передали на розгляд. Тобто сам процедурний момент може забрати до 10 календарних днів. І ми вже бачимо, що у деяких випадках петиції щодо вето громадяни подають завчасно – до того, як парламент проголосує.

Громадська ініціатива “Голка” звернулася до Офісу президента, аби там невідкладно внесли зміни до Положень, які впливають на строки оприлюднення та розгляду петицій щодо вето. Центр розвитку інновацій, які запроваджував інструмент петицій висловив готовність допомогти Офісу президента невідкладно удосконалити інструмент петицій. 

Поширюйте у