Протасів Яр. Суд повернув позов прокуратурі, бо з бюджету Києва не надійшли кошти для забудовника
На депозитний рахунок Господарського суду міста Києва не надійшли кошти з бюджету столиці за дві ділянки у Протасовому Яру, які прокуратура намагається повернути громаді міста. Тому позов прокуратури суд повернув.
Про це Офіс генерального прокурора повідомив громадській ініціативі “Голка”.
“Ухвалою суду від 24 квітня 2025 року позовну заяву прокурора повернуто у зв’язку з ненаданням суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірних земельних ділянок,” – йдеться в документі.
Відповідь Офісу Генерального прокурора на запит “Голки”
Йдеться про ділянки площею 1,6 та 15 га, які товариство “Протасів Яр” купило у громади міста Києва 2004 року.
Як Київрада за часів мера Олександра Омельченка порушила закон?
Антон Дикань
юрист громадської організації “Захистимо протасів Яр”
Громадських слухань не було проведено, територія мала статус земель рекреаційного призначення та не могла бути передана під забудову, також не було враховано історичну та археологічну цінність території. І ці ділянки зеленої зони столиці опинилися у власності товариства “Протасів Яр”. Тут сліди ведуть до групи компаній АЗС WOG, яку пов’язують зі Степаном Івахівим. Бенефіціари товариства “Протасів Яр” ті самі, що і в WOG. У 2024 році Київрада визнала помилку та ухвалила рішення з викладом порушень, які були допущені при передачі землі у власність.
У Офісі Генерального прокурора повідомили, що 18 квітня подали до суду відповідну заяву, у якій вказано, що “позов прокурора пред’явлено 4 квітня 2025 року, тобто до набуття чинності ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, яка не має зворотної дії у часі. Отже, ці обставини виключають можливість застосування ч. 6 ст. 164 Господарського процесуального кодексу при вирішенні питання про відкриття судом провадження за вказаним позовом”. З огляду на те, що позов прокуратурі повернули, Офіс Генерального прокурора вирішує питання щодо апеляційного оскарження цієї ухвали Господарського суду міста Києва в апеляційній інстанції.
Товариство “Протасів Яр” – не єдине, яке претендує на територію зеленої зони. Киянка Юрія Бартле повідомила, що 30 квітня у Господарському суді міста Києва відбудеться засідання за позовом товариства “Холдингова компанія “ЕнкоГруп”, яка судиться з владою міста. У цю справу намагається як сторона вступити і прокуратура.
Знімок екрану з посту Facebook зі сторінки Юлії Бартле
Про що часто забувають у таких судових спорах?
Софія Шутяк
адвокатка, заступниця голови комітету аграрного, земельного та довкільного права НААУ
Є власність народу, державна, комунальна та приватна. З огляду на це первинно всі землі належить народу, і лише через її набуття суб'єктами державної, комунальної чи приватної форми власності – з'являються інші. Земля це ресурс що має чіткі межі, не відновлюється, та зникає. Система норм права - земельного, процесуального, адміністративного покликана захистити права народу України на власність. Щоразу, коли відбувається незаконне відчуження ділянок прокуратура є суб'єктом звернення до суду в інтересах народу України, а не до державної чи комунальної власності. Таким чином, зміни запровадження проектом 12089 є неконституційними, оскільки вони прирівняли землі народу України до земель державної та комунальної власності.
Шутяк додає, що добросовісність виникає не в силу того, що народні депутати прийняли закон, тому компенсація повинна відбуватися за рахунок винних осіб, а не з бюджетів різних рівнів.
Нагадаємо, Протасів Яр став першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” (4292-IX). Цю законодавчу ініціативу подав восени минулого року нардеп Ігор Фріс (“Слуга народу”) та ще кілька десятків його колег після того, як ДБР затримало бізнесмена Ігоря Мазепу через будівництво котеджів поблизу Київської ГЕС. Згодом Мазепа наголосив, що претензії правоохоронців до бізнесу треба взагалі “обнулити”.
У соцмережах та ЗМІ з 2024 року велася кампанія на підтримку вимог бізнесмена, що підтверджують результати дослідження громадської ініціативи “Голка”. Саме тому ЗМІ називають цей документ “законом Ігоря Мазепи”. Законопроєкт Фріса підтримав заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Він зазначив, що “так звані активісти заробляють… великі кошти” (на забудовниках – прим. ред.).
Зрештою в березні цього року 273 нардепи проголосували за цей закон.
Він передбачає дві ключові речі: якщо хтось отримав ділянку лісу чи узбережжя понад 10 років тому, а це за часів Януковича і раніше, то претензій у держави чи громади бути не може, а якщо упродовж останніх 10 років, то тоді треба з бюджету внести кошти на депозит суду. Коли суд таки вирішить повернути ділянку державі чи громаді, то тоді бюджет втрачає депозит – ринкову (!) вартість цієї землі. Бюджетні гроші забере той, хто свого часу зумів заволодіти майном громади чи держави.
17 березня нащадок роду Терещенків – Мішель Терещенко подав петицію до Офісу президента України і закликав Володимира Зеленського ветувати закон. Попри те, що петиція набрала майе 26 000 голосів, президент її проігнорував і 7 квітня підписав закон, а 9 квітня він вступив в дію.
Господарський суд міста Києва 10 квітня відмовився відкривати провадження у справі за позовом прокуратури щодо захисту Протасового Яру.
Через “закон Ігоря Мазепи” загроза вже з’явилася не лише для Протасового Яру а й для Чернечого лісу на Київщині, про що раніше писала громадська ініціатива “Голка”.
Голова Господарського суду Лариса Рогач під час засідання правового комітету наголосила, що цей закон не захищає насправді добросовісних набувачів, і у разі прийняття закону судді можуть послуговуватися Конституцією.
