Чому потрібно ветувати закон, який обнулив претензії до дерибанників часів Януковича
17 березня на сайті Офісу президента України з’явилися одразу 4 петиції з вимогою ветувати законопроєкт “Про внесення змін до Цивільного кодексу щодо посилення прав добросовісно гонабувача”(12089). Петиції не оприлюднювали з четверга, 14 березня, вони з’явилися на сайті Офісу президента лише в той день, коли закон підпсиав спікер і його терміново направили на підпис президенту. При чому, низка громадян нарікали з перших же годин збору підписів на те, що їхні голоси під петицією блокують.
Насправді цей проєкт захищає не добросовічних набувачів. На цьому наголошувала під час засідання комітету з питань правової політики голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач:
Законодавча ініціатива дозволяє обнулити претензії до тих, хто в часи Януковича заволодів лісами чи узбережжями. Тобто мова про все те, що роздерибанили до 2015 року. А якщо з моменту незаконного заволодіння ділянками ще не пройшло 10 років і прокуратура ухвалить рішення судитися в інтересах держави чи громади, то з бюджету доведеться внести “депозит”, який дерибанник забере собі, якщо програє суд.
Автор петиції, яка менше, ніж за півдня набрала понад 1 700 голосів, – нащадок знаного українського роду Терещенків – Мішель Терещенко. Він який народився в Парижі, переїхав в Україну, отримав українське громадянство в 2015 році після Революції Гідності і через кілька місяців вже переміг на виборах представника Партії Регіонів і став мером Глухова. Це батьківщина його пращурів.
Терещенко закликав громадян підписати петицію і його позиція збігаєтся з позицією Голови касаційного господарського суду Рогач. Більше того, він порахував, скільки це може коштувати бюджетам різних рівнів:
Цю петицію підтримала і Ада Роговцева:
Проти цього законопроекту виступає низка громадських природоохоронних та антикорупційних організацій. Це зокрема WWF Україна, Українська природоохоронна група, Центр протидії корупції тощо.
Богдан Кучеренко, фахівець кліматичного відділу організації “Екодія” перед голосуванням Верховної Ради зазначив, які є ризики і детально проаналізував, кому ж такий проєкт може принести користь:
І тут варто нагадати, що коли громада міста Київ судилася за те, щоб повернути у власність киян садибу Терещенків на бульварі Шевченка, то суди тривали з ПрАТ “Центрелеватормлинбуд”. Як повідомляли ЗМІ, згідно з даними Youcontrol, бенефіціаром ПрАТ “Центрелеватормлинбуд” значиться Оксана Палиця. Вона була дружиною народного депутата та бізнесмена Ігоря Палиці, давнього соратника Ігоря Коломойського, якого звинувачують у заволодінні понад 5,3 млрд грн. Зрештою Господарський суд міста Києва скасував державну власність ПрАТ “Центрелевантормлинбуду” на садибу Терещенків.
Але рішенням законотворців по суті зараз ламається судовий захист лісів, узбереж, археології та культурної спадщини. І такий закон може обнулити всі зусилля активних громадян, які понад 10 років ведуть боротьбу за зелені зони. Те, що законопроєкт спрямований проти активістів навіть не приховують.
Його перед першим читанням підтримав заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Він особисто на комітеті закликав підтримати законопроєкт 12089. Ось офіційна стенограма. Позиція Татарова дуже проста: “так звані активісти заробляють… великі кошти”. Зважте, що у разі рішення суду на користь громади чи держави власником зеленої зони, узбережжя чи культурної спадщини стає не активіст, а відповідно громада чи держава.
Уривок стенограми засідання комітету з правової політики, де перед першим читанням виступав Олег Татаров
12 березня 273 парламентарів підтримали законопроєкт у другому читанні. Перед голосуванням лобісти переконували нардепів, що треба захистити інтереси доброчесного бізнесу і як приклад наводили два кейси – Ігоря Мазепи, якого рік тому затримало ДБР, та кейс фірми Mac Paw та Олександра Косована, де фігурувала ділянка на узбережжі Дніпра. За документами тут поблизу Дніпра немає сосен, які можуть побачити зате є поля і сади. Таким чином сосни стають на папері фруктовими деревами.
Забудова MacPaw поряд з села Циблі. Фото Володимир Герасимов для Forbes Україна
Якщо розглядати судову практику Європейського суду з прав людини, то там слухали справу “Депаль проти Франції”. Француз Депаль ще понад півстоліття тому (у 1960 році) придбав будинок, частково розташований на морському узбережжі, яке є державною власністю. Влада постановила, що Депаль має знести свій будинок без отримання відшкодування, бо, згідно з отриманими дозволами, знав, що не може на таке відшкодування претендувати. Європейський суд таку позицію держави підтримав.
Фото: У Франції зносять будинок на узбережжі, який був придбаний ще 1960 року (справа “Депаль проти Франції”)
Велика Палата Верховного Суду у постанові, звертала увагу на те, що, на відміну від справи Депаля, в Україні недобросовісні набувачі земельних ділянок прибережних захисних смуг безкоштовно і незаконно їх отримують для будівництва й обслуговування житла і господарських споруд за рішеннями органів влади та перепродують далі.
Більше того, в Україні таке будівництво на цих землях заборонене, у приватній власності вони перебувати не можуть, а право оренди на них можна оформити для обмежених цілей, не пов’язаних зі спорудженням житла.
Забудовники з такою судовою практикою не погоджуються і саме тому торік, коли лобісти просували в парламенті ініціативи в інтересах “доброчесного бізнесу”, низка Telegram-каналів поширювали контент з ознаками джинси у справі, яка стосувалася Ігоря Мазепи. Це доводить дослідження, яке провела громадська ініціатива “Голка”. Так формували інформаційне поле задля впливу на думку суспільства, включно з народними депутатами, які зрештою цю законодавчу ініціативу підтримали.
Аналіз поіменного голосування свідчить, що за 12089 проголосувала “за” майже всі фракції, навіть частина нардепів з “Голосу”.
Жодного голосу за цей проєкт не дала лише фракція ЄС.
Нагадаємо, раніше експертна спільнота наголошувала на ризиках “містобудівної реформи” (проєкт 5655). Громадяни зібрали підписи, аби Зеленський ветував проєкт. Зрештою Європарламент та Єврокомісія наголосили також на ризиках цієї законодавчої ініціативи, яку лобіювала голова партії “Слуга народу” Олега Шуляк. А Королівський інститут Chatham House вбачає в цьому проєкті ризики для виникнення будівельних картелів. Цей закон так і залишився не підписаний президентом.
Спеціально для “Лівого берега“
Проєкт реалізується за підтримки The European Endowment for Democracy (EED).
