“Червона кнопка – це сигнал SOS або виняткова позиція”: депутати пояснили, чому майже перестали голосувати “проти” 

За сім років роботи Верховної Ради IX скликання відсоток голосувань “проти” опустився майже до нульової позначки після 2022 року навіть серед опозиційних фракцій.

Про це свідчать результати дослідження громадської ініціативи “Голка”.

Замість відкритого голосування “проти” парламентарі все частіше обирають тактику “не голосувати” або вдають відсутність, виймаючи картку зі слота.

Найбільше голосує “проти” за вибірку законів 1-2 читанні фракція “Батьківщина” (3,6%), але цей показник зростає, коли йдеться про закони у рамках Ukraine Facility – до 7,4%.

Оксана Ставнійчук, дослідниця, журналістка та інженерка даних громадської ініціативи “Голка” зазначає:

“Якщо у повоєнний період частка випадків, коли депутат присутній, але не тисне жодної кнопки, становила 5,9%, то зараз вона зросла до 19,9%. Рідкісні винятки стосуються голосувань за чутливі та скандальні ініціативи – такі як ліквідація незалежності НАБУ та САП. Та й в цьому випадку червону кнопку натиснули лише одиниці. Серед них виявилися й мажоритарники від “Слуги народу”: Ганна Бондар, Дмитро Гурін, Роман Грищук, які можуть мати більшу суб’єктність у фракції, бо їх важче позбавити мандатів”.

Під час публічної дискусії до 7 років роботи парламенту, народні депутати закликали не ототожнювати відсутність натискань на червону кнопку з втратою суб’єктності чи опозиційності. За їхніми словами, у період повномасштабного вторгнення використання кнопки “проти” змінило свою суть.

Голова комітету ВРУ з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що під час великої війни червона кнопка стала “сигналом SOS”, який використовують виключно тоді, коли відбувається щось катастрофічне:

“Це сигнал і українському суспільству, і всьому світові, що дійсно відбувається щось критичне – як це було під час голосування за скасування незалежності НАБУ та САП. В інших випадках депутати шукають інші способи висловити позицію, не використовуючи радикальні інструменти”

Голова підкомітету з питань освіти Роман Грищук наголосив, що не вважає ненатискання червоної кнопки проблемою.

“Червона кнопка потрібна тоді, коли щось йде кардинально неправильно – як наступ на мову, свободу слова чи антикорупційні органи. В усіх інших випадках позиція не дати голос за те, що ти не вважаєш правильним, має таку ж саму вагу, як і голосування “проти”, “утримався” чи відсутність”.

Окремо слід виділити голосування за кадрові призначення. Ці питання стали чи не єдиними, де зберігається виражена опозиційність. Наприклад, фракція “Європейська солідарність” під час розгляду у сесійні залі Ради цього блоку питань дає найвищий показник відкритого “проти” серед усіх фракцій – 13,4%, тоді як “Слуга народу” підтримує призначення на рівні 83,3%.

У партії влади серед рекордсменів найбільший показник голосувань “проти” – 73,7% – дав депутат-мажоритарник фракції “Слуга народу” Роман Каптєлов, обраний на Дніпропетровщині. Він, зокрема, не підтримував постанови щодо перейменування 333 населених пунктів у межах деколонізації. 

Дослідження “Голки” показало, що зникнення практики відкритого голосування “проти” свідчить про зміну парламентської культури: відкрито висловлювати незгоду депутати побоюються або вважають недоцільним за відсутності медіа, віддаючи перевагу ухиленню від голосування, щоб уникнути конфліктів всередині фракцій чи з керівництвом парламенту, яке може мати вплив зокрема і на погодження відряджень за кордон.

Народний депутат від “Голосу” Ярослав Юрчишин підкреслив:

“Ми з колегами, власне, добивалися і добилися доступу представників медіа зараз на третій поверх в прес-центр. Так само нещодавно був підписаний законопроєкт про допуск журналістів до засідань комітетів і ТСК. Так, це дається складно, але це цілком реально робити. Ми демократія, ну, тобто немає логічного пояснення, чому медіа, як посередники, як надавачі інформації, не має доступу до джерела інформації”.

Нагадаємо, що громадська ініціатива “Голка” виявила, що натепер в Україні залишаються вакантними 47 мажоритарних округів, а за сім років роботи Верховна Рада втратила 71 народного депутата. 

Також з травня 2023 року фракція “Слуга народу” не давала жодного разу 226 голосів за законопроєкти, які стали законами.

Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NED. Отримати доступ до цифрового сервісу, де містяться систематизовані дані, може кожен громадянин, направивши листа з проханням про доступ ngo.holka@gmail.com.