Демченко Сергій Олексійович
Фракція "Слуга народу"
Регіон
Дніпропетровська область
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Життєпис
Демченко Сергій — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #29, Дніпропетровська область) та увійшов до складу Комітету з питань правової політики.
Був адвокатом заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича – Андрія Портнова. Разом з проросійським політиком Максимом Бужанським подавав десятки скарг на суддю Євгена Сидорова, який прийняв рішення не на користь оточення Портнова. Більше того, народний депутат блокував судову реформу і підривав роль представників міжнародників у ній, пропонуючи їм надати роль лише консультантів. А також подав законопроєкт, який був націлений на заборону мітингів біля судів.
Окрім зв’язків з Портновим простежуться також зв’язок Демченка з олігархом Ігорем Коломойським. За даними журналістів, народний депутат увійшов до групу впливу олігарха у “Слузі народу” і це підтверджують дії Демченка у статусі народного депутата. Демченко був з-поміж поручителів на суді в олігарха і коли розглядали так званий “антиколомойський” закон, Демченко подав до нього понад 1000 правок і разом з Олександром Дубінським увійшов в топ-5 народний депутатів за кількістю правок. Поправковий спам використовується для того, щоб блокувати розгляд законопроєктів.
Демченко двічі невдало балотувався до Верховної Ради від партії “Україна майбутнього”, яка у 2019 році перейменувалася у “За майбутнє”. Цю партію представляють зокрема і ті, хто пов’язаний із лобіюванням інтересів великого бізнесу.
Після Революції гідності політик був адвокатом судді Оксани Царевич, яка позбавляла прав керування транспортним засобом автомайданівців та журналістів.
Від партії “Україна майбутнього” був депутатом Дніпровської міськради VI скликання.
Хронологія подій
У 2026 році політик голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.
У 2025 році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи. Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.
У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.
У 2024 році заявив, що диктатура може бути інструментом, який допоможе перемогти у війні.
Також цього року Демченко підтримав проєкт, який дозволяє будь-якому забудовнику чи інвестору змінити цільове призначення землі без додаткових проблем із громадою чи місцевою владою (9627). Попри європейську практику, нова ініціатива дозволяє робити це поза межами населеного пункту, якщо немає містобудівної документації. І для цього не треба проєкт землеустрою.
Мова йде про будівництва промислових та сільськогосподарських підприємств. Схожі правила для будівництва промислових об’єктів уже діють, але лише для евакуйованих із зони бойових дій підприємств. І термін дії цих правил – до кінця воєнного стану. Тобто, в законі, який підтримав парламент мова не йде про вирішення нагальної проблеми під час війни. А діяти ці нововведення будуть ще 5 років після її завершення. Громадська ініціатива “Голка” проаналізувала цей проєкт і виявила, що жоден антикорупційні бар’єр не зможе зупинити схеми і зловживання.
У 2023 році під час обрання судом міри запобіжного заходу запропонував взяти Ігоря Коломойського на поруки.
У 2021 році за даними журналістів, входив у групу впливу Ігоря Коломойського у “Слузі народу”.
У 2020 році став співавтором законопроєкту № 3711-2, яким пропонувалось ліквідувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Громадську раду доброчесності, замість них створити кваліфікаційну палату у Вищій раді правосуддя.
Разом із Максимом Бужанським подав близько 30 скарг до Вищої ради правосуддя на суддю Шевченківського районного суду міста Києва Сидорова. Цей суддя скасував рішення про закриття кримінального провадження, що стосувалось погроз прокурору Олександру Божко, який розслідував кримінальну справу щодо Андрія Портнова. Судові справи, щодо яких Демченко та Бужанський подавали скарги на суддю Сидорова, не були резонансними. Депутати не пояснили чому подали таку кількість скарг на одного суддю.
У цьому ж році подав законопрокєт № 3291, яким пропонувалось заборонити проведення мітингів у радіусі 50 метрів від приміщень судів. Депутат обґрунтовував свої ініціативу необхідністю захистити суддів від втручання у їх роботу, фізичного та психологічного тиску. Експерти зазначали, що законопроєкт не відповідає європейським стандартам та обмежує право на мирні зібрання.
Подав 1463 поправки до законопроєкту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (#2571-Д), чим намагався затягнути його розгляд. Проєкт закону називали “антиколомойським”, оскільки він забороняв повернення націоналізованих банків їх попереднім власникам, що унеможливлювало повернення націоналізованого “ПриватБанку” у власність Ігоря Коломойського.
Підписав конституційне подання щодо відповідності Конституції України указу президента про призначення Артема Синтика головою НАБУ. За результатами розгляду подання Конституційний Суд визнав указ неконституційним.
Сергій Демченко брав участь у конференції “Діалоги про правосуддя”, організованій політтехнологами голови Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, якого НАБУ підозрювало у спробі захоплення державної влади та злочинах проти правосуддя. Попри відмову членів Венеціанської комісії брати участь у заході через присутність Вовка, Демченко разом з іншими представниками “Слуги народу” долучився до конференції.
Також цього року політик подав законопроєкт, яким хотів заборонити протести біля судів.
У 2019 році пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #29, Дніпропетровська область) та увійшов до складу Комітету з питань правової політики.
У 2015 році представляв інтереси колишнього заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова у російському суді. Судовий розгляд стосувався кримінальною справи щодо можливого замаху на викрадення Порнова. У цьому ж році був адвокатом судді Оксани Царевич, яка позбавляла прав керування транспортним засобом автомайданівців та журналістів.
Балотувався у Київську міську раду від партії “УКРОП”, але не пройшов. Експерти пов’язують партію “УКРОП” з Ігорем Коломойським.
У 2014 році балотувався до Верховної Ради від партії “Україна Майбутнього” (№ 11 у виборчому списку), але не пройшов. Важливо розуміти, що у 2019 році партія змінила назву і стала партією “За майбутнє”.
З 2013 по 2014 рік обіймав посаду помічника міністра юстиції з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини.
У 2012 році балотувався до Верховної Ради від партії “Україна Майбутнього” (№ 6 у виборчому списку), але не пройшов. На той час партію очолював колишній “батьківщинівець” Святослав Олійник, якого пов’язували з групою Андрія Портнова. Журналісти також згадували Демченка у контексті справи щодо фінансування “Батьківщини” та допитів соратника Юлії Тимошенко – Григорія Немирі – після того, як очолювана ним організація подала позов і звернення, що стали підставою для розслідування Генпрокуратури. Окрім цього, медіа звертали увагу на його зв’язки з орбітою Павла Лазаренка через представництво інтересів бізнесменів, яких пов’язували з оточенням екс-прем’єра.
У 2010 році, за даними видання “Бабель”, став адвокатом Андрія Портнова. Обрався депутатом Дніпровської міської ради від партії “Україна Майбутнього”.
Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.
Читати даліГолосування
За
- Корупційні схеми під виглядом змін, які треба інвесторам (9627)
- Рубки лісів. Скасування оцінки впливу на довкілля (9516)
- Заборона символіки країни-агресора (7214)
- Деколонізація географічних назв (7253)
- Законопроєкт про Закарпаття. Уряд за поданням ВА може забирати в громадян майно (9549)
- Обнулення претензій до забудовників лісів та узбереж (12089)
- Про відновлення декларування (9534)
- Відновлення відкритості парламентських комітетів (11321)
Не голосував/не голосувала
Відсутній/відсутня
- Про позбавлення зрадників державних нагород (11410)
- Закупівля російських реакторів у Болгарії (11392)
- Призначити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом (9278)
- Скасування Господарського кодексу (6013)
- Наступ на журналістську діяльність через розголошення суспільно важливої інформації з реєстрів (10242)
- Ліквідація назалежності антикорупційних органів НАБУ І САП (12414)
- Про притягнення до адмінвідповідальності будь-якого громадянина, який ототожнює адвоката з клієнтом (12320)
- Вимога вносити гроші з бюджету на депозит суду, коли прокуратура хоче повернути ліси чи узбережжя (правка №899) (14000)