Бужанський Максим Аркадійович

Життєпис 

Максим  Бужанський – народний депутат України IX скликання, обраний від партії “Слуга народу” (округ #25, Дніпропетровська область), якого ЗМІ вважають проросійським.

Входить до Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності та кількох міжпарламентських груп. За професією інженер-містобудівник, але працював як публіцист і блогер.

У парламенті відомий своєю критикою чинного Закону про мову, за що у 2019 вніс законопроєкт про визнання його таким, що втратив чинність, аргументуючи це дискримінацією російськомовних громадян. Він є автором законопроєкту #2362, який передбачає продовження терміну навчання мовою нацменшин, не включених у ЄС, зокрема російською. Крім того, Бужанський автор Законів про протидію антисемітизму і добровільний військовий облік для жінок. У 2023 році був єдиним депутатом, що голосував проти встановлення 8 травня Днем пам’яті і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Його діяльність викликала критику за поширення проросійських наративів та антизахідної риторики, провокування міжнаціональної ворожнечі, та скандальні висловлювання, включно з відмовою спілкуватись українською мовою в ефірі, що викликало критичну реакцію з боку державних діячів.

Також у 2025 році ініціював правки до законопроєкту #12414 про підпорядкування НАБУ і САП Генпрокурору, що було кроком до ліквідації незалежності антикорупційних органів.

Загалом, Бужанський відомий як суперечливий політик із позиціями, що часто розходяться з офіційною державною політикою, зокрема щодо мови, історії та антитерористичної політики. Водночас він зберігає вплив у парламенті й має групові зв’язки, пов’язані з олігархом Коломойським, а також з головою фракції “Слуга народа” Давидом Арахамією.

Хронологія подій

У 2025 році написав на своїй сторінці в соцмережі Facebook  “братцы, с днем Победы”. 

Підтримав антиконституційний проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Більше того, саме Бужанський ініціював прискорену процедуру підписання закону спікером Стефанчуком.

Підтримав скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Підтримав так званий “закон Ігоря Мазепи” (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки пройшло 10 років. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром з вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Голосував за проєкт про притягнення до адмінвідповідальності журналістів та активістів, які згадують клієнтів адвокатів (#12320). Проти цього законопроєкту виступили організації DEJURE, “Голка“, Центр протидії корупції, Рух ЧЕСНО, які наголосили на тому, що він має ознаки цензури. Представники громадського сектору закликали скасувати дію цього закону.

Підтримав законопроєкт, який обмежив повноваження Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і посилив повноваження Генерального прокурора (#12414). На думку низки громадських організацій, зокрема Transparency International Ukraine, така ініціатива становить пряму загрозу незалежності Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та НАБУ – ключових антикорупційних органів, створеного за підтримки міжнародних партнерів як інституцію, захищену від політичного впливу. У Єврокомісії вважають ухвалення цього закону серйозним кроком назад. Саме Бужанський був автором скандальних правок і запропонував народним депутатам доручити голові Верховної Ради невідкладно підписати документ. Відтак у день прийняття закон підписав не лише Руслан Стефанчук, а й президент Володимир Зеленський, що викликало масові вуличні протести під час війни.

У 2024 році не голосував за закон про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у Росії, зокрема Російської православної церкви (#8371) Перед тим разом із іншими проросійськими депутатами намагався зупинити його розгляд вимагаючи у голови Верховної Ради звернутися до Венеціанської комісії про необхідність висновку на цей проєкт.

Результати дослідження Telegram-каналів, “Голка” та Texty.org виявили, що канал нардепа Бужанського входить до кремлівської мережі, яка намагається підірвати довіру до судової системи та дискредитувати доброчесних суддів. До кремлівської мережі Telegram-каналів увійшли також канали Олександра Дубінського та Андрія Портнова.

Цього ж року виник скандал через те, що Бужанського запросили з лекцією до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

У 2023 році намагався заблокувати законопроєкт про деколонізацію (#7253), який забороняє пропаганду імперської політики росії та деколонізує місцеві назви. Тим не менше, закон був схвалений Верховною Радою. 

У 2022 році  не голосував за законопроєкт про заборону проросійських партій (#7172-1).

Бужанський переконував в етері каналу “Наш”, що є “хороші росіяни” і за два дні до вторгнення заявляв, що “в україні зараз стоїть питання про існування держави”. Далі ці наративи підхоплювала російська пропаганда, де писали з посиланням на Бужанського про те, що “в Україні сумніваються, чи вдасться вберегти державність”. Про це розповіли розслідувачі Bihus.Info, які проаналізували повідомлення у ЗМІ.

У 2021 році подав законопроєкт, яким пропонував скасувати штрафи за порушення закону про забезпечення функціонування української мови як державної у сфері послуг (#4638). Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував не включати законодавчу ініціативу до порядку денного.

Цього ж року Верховна Рада відхилила законопроєкт Бужанського про “запобігання героїзації військових злочинців та легалізації нацизму”  (#2797), написаний, за словами В’ятровича, в стилі російської пропаганди. 

Бужанський ініціював законопроєкту про запобігання та протидію антисемітизму в Україні (#5109), ухваленого Верховною Радою у 2021 році.

Політик увійшов до списку найбільших поширювачів проросійських наративів серед публічних осіб в Україні разом з Анатолієм Шарієм, Юрієм Бойком, Віктором Медведчуком. Аналіз підготував Інститут масової інформації. 

У 2020 році зареєстрував законопроєкт про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо мови роботи (#3084), який дозволяв би депутатам виступати російською мовою. Верховна Рада не розглянула документ.

Того ж року був серед ініціаторів законопроєкту про внесення змін до Закону про мови щодо скасування міри реагування у сфері обслуговування населення (#4528), який також був проігнорований Верховною Радою.

Бужанський повідомляв, що на нього напали націоналісти і російська пропаганда одразу ж писала про це з посиланням на політика. Про це розповіли розслідувачі Bihus.Info, які проаналізували повідомлення у ЗМІ.

У 2019 році обраний народним депутатом України від партії “Слуга народу” (округ #25, Дніпропетровська область). Перед тим, як він вступив у повноваження “Детектор медіа” зробив детальний розбір його проросійських наративів.

Після обрання назвав журналістку NV “тупою вівцею”, викликавши осуд серед журналістської спільноти. Керівництво партії та фракції “Слуга Народу” принесло журналістці вибачення.

Того ж року стверджував, що скасування мовного закону Ківалова – Колесніченка  стало однією з причин початку окупації Росією Криму. Насправді ж скасування закону відбулося через три дні після початку окупації.

Був ініціатором законопроєкту, що передбачав скасування закону про мови щодо переходу учнів 5-11 класів на українську мову навчання (#2362). Законопроєкт відхилив профільний комітет, не підтримало Міністерство освіти та науки і не розглядала Верховна Рада. 

Того ж року зареєстрував законопроєкт  про скасування закону про мову (#2577), який не був розглянутий Верховною Радою і не отримав схвалення у фракції “Слуга народу”. 

У 2017 році почав працювати на телеканалі ZIK, який належав до орбіти Віктора Медведчука, співведучим програми Наталії Влащенко “Народ проти”.

У 2014 році засуджував Революцію гідності, підтримував Партію регіонів, вважав Януковича легітимним президентом і що “Майдан погубив Україну”.

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.