Федина Софія Романівна

Життєпис

Софія Федина – стала народною депутаткою IX скликання від партії “Європейська солідарність” (№5 у списку як членкиня партії). Обрана членкинею Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Стала членкинею Центральної Ради “Європейської солідарності”. Була довіреною особою кандидата у президенти Петра Порошенка по #126 округу (міста Моршин, Стрий, Жидачівський, Стрийський район – Львівська область).

Була помічницею нардепа VIII скликання від партії “Народний фронт” Ігора Васюника. Була радницею ексголови Львівської Облдержадміністрації Олега Синютки. 

У 2019 році Софія Федина разом із Марусею Звіробій у стрімі різко прокоментувала розмову Володимира Зеленського з військовими в зоні ООС, що було сприйнято частиною депутатів “Слуги народу” як погроза життю президента. У 2020 році ДБР повідомило Федині про підозру, їй загрожувало до 5 років ув’язнення, а суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. В “Європейській солідарності” ці події назвали політичним переслідуванням. Згодом розслідування не призвело до висунення обвинувачення, а у 2024 році суд остаточно закрив справу.

Cтала однією з найбільш жорстких та послідовних критиків політики Володимира Зеленського та його команди. Зокрема критикувала хибні кроки з вибору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, за заборону трансляції опозиційних каналів Порошенка, помилкове рішення Мінкультури про реорганізацію “Довженко-центру” та хизування влади новими масштабними проєктами на кшталт “армії дронів”.

Хронологія подій

У 2025 році не підтримала ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також утрималась при голосуванні за проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

Утрималась при голосуванні за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року Федина опублікувала фото з-під стін Верховної Ради, де вранці вишикувалися автозаки. На фото, яке розлетілося по Мережі, відреагував нардеп Микола Тищенко і пригрозив депутатці відповідальністю та додав, що “СБУ має розібратися з тим, хто зробив цю світлину і поширює її під час воєнного стану”.

Цього ж року утрималась при голосуванні скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році проголосувала проти законопроєкту #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосувала за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Заявила, що Україні необхідно проголосувати за законопроєкт, який заборонятиме мобілізацію від 18 до 25 років, а також зазначила, що на фронт треба мобілізувати правоохоронців, які перебувають на пенсії після 40 років.

У 2023 році голосувала за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосувала проти містобудівної “реформи” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році стала ініціатором звернення до голови Верховної Ради України про включення до порядку денного проєкту постанови щодо позбавлення мандатів народних депутатів від “ОПЗЖ” (#7694).

У 2020 році під час телеефіру між Софією Фединою та ведучим Миколою Вереснем виникла суперечка щодо законопроєктів для фізичних осіб-підприємців. Політикиня наголосила, що запропоновані ініціативи погіршують умови для малого й середнього бізнесу. У відповідь ведучий звинуватив її у брехні, після чого Федина зажадала вибачень і зрештою залишила студію.

Проголосувала проти постанови #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосувала за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році Федина та військова Маруся Звіробій записали стрім, де обговорювали розмову Володимира Зеленського з військовими в зоні ООС. Депутатка та Звіробій обговорили можливість раптової смерті президента під час його поїздок в зону АТО, бо там “вибухають гранати” і “стаються обстріли”. Деякі нардепи з партії “Слуга народу” розцінили ці слова, як погрозу життю  Зеленського та “заклик до заколоту”. Згодом Федина заявила, що після свого звернення вона почала отримувати погрози, після чого подала заяву до Офісу Генерального прокурора та Міністерства внутрішніх справ. В результаті у 2020 році депутатку викликали до Державного бюро розслідувань з метою вручити підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 346 Кримінального кодексу. Заяву щодо дій Фединої та Звіробій написав депутат з партії “Слуга народу” – Олександр Качура. Під час розслідування Федині повідомили про підозру щодо “погроз Зеленському”, їй загрожувало до 5 років в’язниці. У “Європейській солідарності” назвали ці події політичними переслідуваннями та обмеженням свободи слова в Україні. Через декілька місяців Печерський райсуд Києва обрав Федині особисте зобов’язання як запобіжний захід у рамках справи про можливі погрози. Згодом ДБР завершило розслідування, не висунувши їй жодних підозр та не продовживши запобіжний захід. У 2024 році суд закрив кримінальне провадження стосовно Федини щодо погроз президенту України Володимиру Зеленському.

Обрана народною депутаткою IX скликання від партії “Європейська солідарність” (№5 у списку як членкиня партії). Обрана членкинею Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Стала членкинею Центральної Ради “Європейської солідарності”.

У цьому ж році була довіреною особою кандидата у президенти Петра Порошенка по #126 округу (міста Моршин, Стрий, Жидачівський, Стрийський район – Львівська область).

З 2014 по 2019 роки була помічницею нардепа VIII скликання від партії “Народний фронт” Ігора Васюника. Була радницею ексголови Львівської Облдержадміністрації Олега Синютки. З 2014 року стала вести волонтерську діяльність для підтримки АТО/ООС.

З 2013 по 2014 роки була однією з ведучих львівського Євромайдану.

У 2013 році закликала обрати президентом України Міхеїла Саакашвілі. 

У 2010 році була авторкою та ведуча політично-аналітичної програми “Погляд з Високого замку” Львівської обласної державної телерадіокомпанії.

З 2002 по 2005 роки обіймала посаду заступниці голови Львівського краєвого представництва Міжнародної молодіжної громадської організації “Європейський Молодіжний Парламент”. Як делегатка цієї організації брала участь у засіданнях Об’єднаної ради Світової молоді в Оксфорді.

З 2001 по 2005 роки була членкинею громадської організації “Молода дипломатія”.

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.