Шуляк Олена Олексіївна

Життєпис

Олена Шуляк — стала народною депутаткою України ІХ скликання у 2019 році. У 2023 році вона очолила Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. У 2021 році її обрали головою партії “Слуга народу” після того, як колишній голова партії Олександр Корнієнко потрапив у сексистський скандал. Шуляк повторно переобрали головою на з’їзді партії 2023 року. 

Хронологія подій

У 2025 році  була відсутня у залі коли Рада проголосовала законопроєкт #12414, положення якого суттєво обмежували незалежність НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Його ухвалення викликало суспільне обурення, що вилилося в акції протесту біля Офісу президента. Попри це, закон був підписаний Володимиром Зеленським у день голосування. Однак вже 31 липня, у відповідь на суспільний резонанс і тиск міжнародних партнерів, парламент з ініціативи президента ухвалив інший закон — #13533, який відновив повноваження антикорупційних органів. Олена Шуляк проголосувала “за”. 

Проте, варто уточнити, на цей момент Шуляк формально залишаючись у фракції партії влади і будучи головою партії “Слуга народу”, практично представляє команду екс-віце прем’єра Олександра Кубракова. Який, з одного боку, став викривачем НАБУ, з іншого, всю каденцію на посаді віцепрем’єра-міністра розвитку громад, територій, будівництва та інфраструктури лобіював корупційний законопроєкт – містобудівну реформу #5655, що закладав міну під майбутню поствоєнну відбудову України.

Проголосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Як виявилося, Дмитро Чорний не просто підтримав закон, а ще й голосував за контр-петицію, яку лобіював бізнес і яка зрештою так і не набрала голоси. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримала скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

Також голосувала за проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

Під час засідання аграрного комітету підтримала скандальну правку, яка полегшувала будівництво вітряків в Карпатах. Цю правку лобіювала Антоніна Славицька, співголова групи “Відновлення України”. Саме в цю групу входив екс нардеп з цієї ж групи Максим Єфімов, якого пов’язують з компанією “Вітропарки України”. Правку внесли на розгляд, як і “правки НАБУ” з порушенням Регламенту і Конституції.

У 2024 році низка громадських організацій, зокрема “Голка”, “Детектор медіа”, президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт та очільник Національної спілки архітекторів Олександр Чижевський, народна депутатка Ганна Бондар (“Слуга народу”) оприлюднили заяву про тиск з боку народної депутатки Олени Шуляк та колишнього віцепрем’єра Олександра Кубракова. У документі йдеться про непоодинокі факти цензури в ЗМІ, дезінформацію донорів та тиск на громадський сектор через USAID та IRI.

Цього ж року проголосувала за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році народна депутатка стала головною авторкою проєкту щодо правил забудови на воді (9664). Цю законодавчу ініціативу подали, прикриваючись необхідністю “навести лад у портах, аби вивозити зерно”. Насправді ж запропонували передати повноваження роздавати землю під порти від уряду до обласних державних адміністрацій. Один з механізмів контролю — громадські обговорення — запропонували прибрати. На цих та інших ризиках законопроєкту акцентували увагу “Голка” та “Українська природоохоронна група”. НАЗК не помічало корупційних ризиків. Законопроєкт мав би потрапити на розгляд транспортного комітету, але з порушенням процедури для неї ключовим став комітет, де головою була очільниця провладної партії “Слуга народу” і ключова авторка законопроєкту – Шуляк.

Підтримала проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Шевченківський районний суд міста Києва не задовольнив позов голови провладної партії проти аналітика Георгія Могильного.

Наприкінці 2022 року її законопроєкт, містобудівну “реформу” (5655), розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціативи висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Олена Шуляк, як повідомив “Главком”, аби з’ясувати стосунки увірвалася до шпиталю, до пораненого бійця Олега Симороза, який критикував містобудівну “реформу”. Згодом голова партії влади намагалася виправдати свій візит у програмі “У ліжку“, яку веде Марічка Довбенко, комунікаційниця Міжнародного республіканського інституту

(USAID, IRI). Симорозу у праві на відповідь в передачі, де обговорювали бійця, Довбенко відмовила.

На сайті парламенту та комітету, який очолює Шуляк, так і не з’явилися стенограми, де можна було б дізнатися, як народні депутати дискутували з приводу законопроєкту. У день прийняття закону 5655 у другому читанні, громадяни зібрали одразу ж необхідну кількість голосів під петицією до Володимира Зеленського із вимогою ветувати закон. Президент на петицію не відповів, але законопроєкт таки не підписав і наголосив, що це був його особистий вибір. Детальніше про ризики законопроєкту можна прочитати у розділі “Дослідження”.

Початок лобіювання скандального законопроєкту розпочався ще за профільного міністра Олексія Чернишова – однієї з ключових фігур, близьких до президента Зеленського, який отримав підозру у кримінальному провадженні НАБУ.  Шуляк і Чернишов проводили досить активне просування законопроєкту, який по суті на державному рівні формував корупційну систему майбутнього післявоєнного відновлення.

У 2020 році партія “Слуга народу” перерахувала мільйони на рахунки Інституту когнітивного моделювання, який створив пседвопсихолог Спартак Субота. Після чого, як повідомляє Рух ЧЕСНО у своїй статті на “Українській правді”, на роботу в Інститут взяли дочку нинішньої голови політсили Олени Шуляк — Дарину. У розслідуванні йдеться, що цей інститут може бути тісно пов’язаний із забороненою ОПЗЖ та колишніми “регіоналами”, зокрема з депутатом-забудовником Вадимом Столаром, а також фейковою соціологією.

У 2019 році стала депутаткою від партії “Слуга народу” та однією з 14 заступників голови фракції. До обрання входила в правління громадської організації “Офіс ефективного регулювання” (BRDO), яка згодом підтримала її скандальну містобудівну “реформу” 5655.

У 2014 році балотувалася до Київради від партії “Демальянс”, у своєму ролику вона робила акцент на тому, що в столиці має бути вести бізнес легко.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.