Мамоян Суто Чолоєвич
Депутатська група "Платформа за життя та мир"
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Життєпис
Суто Мамоян – обраний нардепом Верховної Ради IX скликання від проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” (№33 у списку) як член партії. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету з питань правоохоронної діяльності. У 2022 році увійшов до депутатської групи “Платформа за життя та мир”. Фігурант численних журналістських та антикорупційних розслідувань.
Саме помічник цього політика, як повідомила “Українська правда”, допоміг втекти від правосуддя народному депутатові “Слуга народу” Артему Дмитруку. А до того журналісти фіксували зустрічі нардепа Мамояна зі “Слугами народу”, в одному зі столичних ресторанів. Редакція це назвала зустрічами “у тіньовому штабі ОПЗЖ”.
Народний депутат часто літав в Дубай, куди втекла низка народних депутатів із проросійськими поглядами після повномасштабного вторгнення. Медіарух закликав парламент не підтримувати проєкт #10242, який Мамоян подав зі своїми колегами, як такий, що буде перешкоджати антикорупційним розслідуванням. Національне антикорупційне бюро відкрило справу проти народного депутата через підозри у недостовірному декларуванні. Під час війни родина Мамояна оновила автопарк на мільйон доларів, про це повідомляли журналісти Bihus.info.
Брат Суто Мамояна – Сергій Мамоян – був депутатом Київради від забороненої партії ОПЗЖ. Брат Суто Мамояна загинув в ДТП.
Хронологія подій
У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам.
Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів.
У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.
Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.
У 2024 році журналісти “Української правди” з’ясували, що помічник Мамояна – Володимир Крохмаль допомагав народному депутату від партії “Слуга народу” Артему Дмитруку виїхати з країни після відкриття проти нього кримінальної справи.
Проголосував проти законопроєкту #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.
У 2023 році відповідно до розслідування “Української правди”, Мамоян регулярно літав до Об’єднаних Арабських Еміратів та намагався вирішити проблеми великої букмекерської компанії, де він хотів отримати посередництво між владою та власниками.
Журналісти Bihus.Info встановили, що під час повномасштабної війни за 2022 рік родина Мамояна придбала 13 автомобілів на понад 1,3 млн доларів. Сам депутат мешкав у розкішному маєтку, який оформлений на його батьків та не задекларований. Також журналісти зазначають, що офіційні доходи Мамояна та його родини не дозволили б придбати такі автівки та земельні ділянки. За даними системи YouControl, центральна компанія “М’яспром”, кінцевим бенефіціаром якої був батько депутата – Мамоян Чоло Ашоєвич, у 2021 році офіційно отримала лише 225 тисяч гривень чистого прибутку.
У цьому ж році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.
У 2022 році вийшло резонансне розслідування журналістів “Української правди”. У ньому йдеться про те, що Мамоян зустрічався в одному з київських ресторанів з різними політиками. В так званий “тіньовий офіс ОПЗЖ” до Мамояна приїжджали Олександр Попов і Давид Арахамія, Владислав Каськів та Андрій Кравець, завгосп Віктора Януковича. Джерела журналістів стверджують, що в одному з приміщень “Їшака” Мамоян із гостями вів перемовини, а в іншому – грав в карти.
Увійшов до депутатської групи “Платформа за життя та мир”.
У 2020 році виступив одним із ініціаторів подання до Конституційного Суду щодо конституційності окремих положень антикорупційного законодавства. У результаті КСУ ухвалив резонансне рішення, яким було скасовано відповідальність за недостовірне декларування та фактично зупинено роботу системи електронного декларування. Так, за рішенням КСУ всі справи щодо недостовірного декларування мають бути закриті. Зокрема і справа Мамояна.
Цього ж року Національне антикорупційне бюро України відкрило провадження щодо Мамояна за підозрою у поданні недостовірних відомостей у декларації за 2019 рік. Слідство перевіряло можливе заниження вартості придбаних автомобілів Toyota Land Cruiser 200 на понад 8,5 млн грн, а також обставини купівлі двох квартир площею 124 та 125 кв. м. Кожну автівку Мамоян оцінив у 20 тисяч гривень. У декларації Мамояна кожна з цих квартир оцінена у 500 тисяч гривень.
У цьому ж році нардеп проголосував проти “антиколомойського закону” (проєкт # 2571-д), де йшлося про заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам.
У 2019 році Мамоян потрапив у скандал з захопленням столичного ринку піску Київської області. Депутат за допомогою свого рідного брата, співробітника Генеральної прокуратури Рустама Сутко, тиснув на бізнесменів, щоб створити картель на ринку. Щомісячний прибуток від схеми журналісти оцінили в 2 мільйони доларів. Ціна на пісок в столиці та області виросла на 50%.
Обраний нардепом Верховної Ради IX скликання від проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” (№33 у списку) як член партії. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету з питань правоохоронної діяльності. На момент обрання був заступником директора ТОВ “М’яспром”.
У цьому ж році нардеп задекларував 74,54 млн гривень готівкою.
У 2009 році був одним із засновників ТОВ “Мегаполіс-Груп”, є бенефіціаром цього підприємства, володіє часткою в 40%.
Мав рідного брата – Сергія Мамояна, депутата Київради обраного від “Опозиційної платформи – За життя” та колишнього депутата Полтавської облради. Сергій Мамоян загинув у 2024 році у ДТП на Одещині.
У 2007 році, за інформацію glavred.info, людина з таким самим імененем (Мамоян Суто Чолоєвич) була фігурантом кримінальної справи по декількох статтях (зокрема вимагання, розбій, викрадення документів). Так, згідно з матеріалами справи, цього року політик з приятелем силоміць затягнули в автівку інструктора ФК “Динамо”, побили його й вимагали тисячу доларів. Втім, 2013 року справу було закрито.
Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.
Читати даліГолосування
За
- Фейкове скасування депутатської недоторканості (2237)
- Заборона проросійських партій (7172-1)
- Ратифікація Стамбульської конвенції (0157)
- Про відновлення декларування (9534)
- Корупційні схеми під виглядом змін, які треба інвесторам (9627)
- Заборона символіки країни-агресора (7214)
- Основні засади державної кліматичної політики (11310)
- Наступ на журналістську діяльність через розголошення суспільно важливої інформації з реєстрів (10242)
Проти
Утримався/утрималася
Не голосував/не голосувала
- Про деанонсування деяких угод в рамках договорів Співдружності Незалежних Держав (СНД) (0101)
- Про забезпечення Конституційних прав на життя, здоров’я і довкілля (6004-д)
- Про запобігання та контроль промислового забруднення (11355)
- Містобудівна “реформа” (5655)
- Про медичний каннабіс (7457)
- Рубки лісів. Скасування оцінки впливу на довкілля (9516)
- Деколонізація географічних назв (7253)
- Відновлення офіційних трансляцій засідань Верховної Ради (13719)
Відсутній/відсутня
- Про позбавлення зрадників державних нагород (11410)
- За зменшення промислових викидів (4167)
- Про притягнення до адмінвідповідальності будь-якого громадянина, який ототожнює адвоката з клієнтом (12320)
- Деколонізація: перейменування окремий населених пунктів (11188)
- Засудження протестів на Банковій (5295)
- Можливість будувати вітряки у Карпатах (правка №1) (13174)
- Відновлення фінансового звітування партій (правка №93) (5253-1)
- Про Смарагдову мережу (4461)