Ляшенко Анастасія Олексіївна

Життєпис

Анастасія Ляшенко – балотувалася у народні депутати IX скликання (#148 округ, місто Лубни, Великобагачанський, Оржицький, Семенівський, Хорольський райони, частина Лубенського району Полтавської області) від партії “Слуга народу” як безпартійна. Коли у медіа повідомили, що Ляшенко може балотуватися від “Слуг народу” активісти виступили зі зверненням до партії не робити цього. Вони наголосили, що Ляшенко під час президентських виборів зробила ось який допис: “Немає за кого голосувати, один барига, інший клоун, я поїхала на картошку”. Але потім цей допис витерла.

Також, як повідомляли місцеві активісти, у 2012-2013 роках Ляшенко брала участь в агітаційних заходах Партії регіонів, а видання, до якого мала відношення Ляшенко – “Спільна справа” працювала на піар представника партії “Відродження” Володимира Пилипенка. Місцеві медіа повідомляли, що Ляшенко була помічницею Пилипенка, коли той був народним депутатом.

Коли народні депутати у 2019 році оформили на роботу своїх помічників, то місцеві медіа повідомляли, що помічницею в Ляшенко стала Анастасія Янковець, яка очолювала осередок партії “Відродження” на Луганщині.

Ляшенко увійшла до фракції влади і її обрали членкинею Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Вона очолила Громадської ради при Лубенській міській раді.

Медіа після виборів зарахували народну депутатку до неформальної “групи Коломойського” у Верховній Раді.

Після виборів Ляшенко потрапила в скандал. Її підозрювали в отриманні 30 тисяч доларів за непідтримку в комітеті законопроекту про “знищення дійної корови” Антона Яценка. Законопроєкт #2047-д передбачав ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості ( народна депутатка проголосувала проти проєкту). На скандал відреагували як у партії “Слуга народу” (запропонувавши підозрюваним пройти перевірку на детекторі брехні), так і в САП (зареєстрували відповідне провадження).

Хронологія подій

У 2025 році підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році не голосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2022 році не голосувала за закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Не голосувала за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Напередодні повномасштабного вторгнення рф не підтримала включення до порядку денного сесії ВРУ питання про збільшення фінансування ЗСУ.

У 2020 році не голосувала за постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Утрималась при голосуванні за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році голосувала за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Підозрювалась в отриманні 30 тисяч доларів за непідтримку в комітеті законопроекту про “знищення дійної корови” Антона Яценка. Законопроєкт #2047-д передбачав ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості. Видання “Економічна правда” повідомило, що депутатка проголосувала проти проєкту. На скандал відреагували як у партії “Слуга народу” (запропонувавши підозрюваним пройти перевірку на детекторі брехні), так і в САПі (зареєстрували відповідне провадження).

Обрана народною депутаткою IX скликання (#148 округ, місто Лубни, Великобагачанський, Оржицький, Семенівський, Хорольський райони, частина Лубенського району Полтавської області) від партії “Слуга народу” як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана членкинею Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Голова Громадської ради при Лубенській міській раді.

З 2015 по 2019 роки була засновницею та головною редакторкою суспільно-політичного часопису громадських об’єднань Полтавщини “Наша спільна справа”, керівницею громадської організації “Об’єднання “Наша спільна справа”.

З 2011 по 2014 роки була кореспонденткою у міськрайонній газеті “Лубенщина” (завідуюча відділом молодіжного та культурно-мистецького життя), до цього – кореспондентка в КУРМР “Радіо-Лубни”, також працювала на телебаченні.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.