Одарченко Андрій Миколайович

Життєпис

Одарченко Андрій – став народним депутатом IX скликання (округ #170, м. Харків) від партії “Слуга народу” як безпартійний. У Верховній Раді долучився до однойменної фракції. Там же був обраний членом Комітету з питань антикорупційної політики. У 2021 році став головою підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері господарських, земельних і містобудівних правовідносин Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики. 

Від початку повномасштабного вторгнення Андрій Одарченко активно користувався соцмережами та звітував про свою роботу на окрузі та в Харкові. Він передавав гуманітарні вантажі та розповідав про співпрацю із партнерами, які допомагали військовим ЗСУ. Організував переїзд Державного біотехнологічного університету, приміщення якого постраждали під час бойових дій, в Ужгород. 

Але під час своєї депутатської діяльності і вже під час повномасштабної війни Росії проти України нардеп втрапив у гучний скандал, який закінчився для нього втечею з країни, виключенням з партії, антикорупційного комітету Верховної Ради та строком. А почалося все з того, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Одарченку про підозру у спробі передати хабар голові Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму. Це сталося 2023 року. Але Одарченко продовжував працювати у парламенті аж до своєї втечі з країни. У соціальних мережах від початку 2024-го і до вересня того року нардеп публікував переважно дописи-вітання. Депутат утік до Румунії у вересні. Попри це Державний біотехнологічний університет вітав з днем народження Одарченка, який на той момент був там головою вченої ради, і не засудив його вчинок. І тільки наприкінці 2024-го з ним розірвали контракт. 

Як виявилося Одарченко фінансував проросійську партію “Наші” Євгена Мураєва на загальну суму менш як 200 000 грн, хоча сам політик це заперечував. Він також, як повідомляли ЗМІ, будував на узбережжі тимчасово окупованого Криму готель, аби підвищити туристичну привабливість регіону. 

Хронологія подій

У 2025 році стало відомо, що політик мешкає в Угорщині. 

У 2024 році Вищий антикорупційний суд визнав Одарченка винним у спробі підкупу колишнього очільника Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма. Депутат отримав вирок – 8 років ув’язнення з конфіскацією всього майна та забороною обіймати посади в органах державної влади протягом трьох років.

Верховна Рада виключила Одарченка зі складу антикорупційного комітету. 

Вищий антикорупційний суд України призначив розгляд по суті у справі нардепа Андрія Одарченка, щодо спроби у підкупу колишнього голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма. Згодом Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Одарченко нелегально перетнув кордон та виїхав з України через Закарпатську область до Румунії. Згодом Вищий антикорупційний суд оголосив Одарченка у державний та міжнародний розшук та заочно заарештував депутата. Одарченко заявив, що виїхав з України через загрозу життю і визнав, що пропонував хабар Найєму. Про це він заявив під час засідання суду у жовтні 2024-го, на яке з’являвся в онлайн-режимі. Тоді ж він зізнався, що пропонував Найєму неправомірну вигоду, пише “Радіо Свобода”. “Найєм створив усі умови, про які я зазначив, які є у матеріалах НСРД, змусивши мене запропонувати йому цю вигоду”, — заявив Одарченко під час судового засідання. 

У листопаді 2023-го Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручили підозру Одарченку, який намагався дати хабаря голові Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафі Найєму. Слідство встановило, що нардеп намагався отримати кошти з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для проведення ремонтів у будівлях Державного біотехнологічного університету, де обіймав посаду ректора (контракт з яким було призупинено). Розмір запропонованого хабаря, за даними правоохоронців, мав становити 8% від загальної суми фінансування ремонтних робіт. Перший транш хабаря становив 10 тис. доларів. Усього йшлося про суму неправомірної вигоди в 50 тисяч доларів. Розрахунок мав бути у криптовалюті Bitcoin, в еквіваленті. “Це перша в історії антикорупційних органів неправомірна вигода у криптовалюті, яку вдалося задокументувати”, – заявляли тоді у Національному антикорупційному бюро. На наступний день після затримання Вищий антикорупційний суд обрав депутату запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю вийти під заставу в розмірі 15 млн гривень. Згодом “Слуга народу” виключили політика зі свого складу. 

Одарченко сплатив заставу і вийшов із СІЗО та знову вийшов на роботу до Верховної Ради. Нардеп, своєю чергою, заперечував що давав хабаря, – за його словами, Мустафа Найєм просто попросив його навчити користуватися криптогаманцем. 

Під час розгляду справи також з’ясувалося, що в листуванні з Мустафою Наємом Одарченко висловлював сумніви щодо здатності ЗСУ втримати Харків під час часткової облоги міста російськими військами. 

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 році у Державному біотехнологічному університеті, у межах якого об’єднали чотири харківських виші, в Харкові відбулися вибори ректора. На посаду претендували чотири кандидати, серед яких був Одарченко. Інші три кандидати заявили про грубі порушення та фальсифікації, а також звернулися до Міністерства освіти і науки з вимогою не визнавати результати та призначити дату нових виборів.

Але цього не відбулося, а контракт Одарченка-ректора призупинили до моменту поки він не складе депутатські повноваження.

Став головою підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері господарських, земельних і містобудівних правовідносин Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт # 2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У цьому ж році Одарченко виправив свою декларацію після звернення Національного агентства з питань запобігання корупції, куди до цього “забув” внести земельну ділянку площею 198 кв.м. та вартістю понад пів мільйона гривень, яка знаходилась у нього в оренді. Також він згодом згадав про квартиру площею 91,8 кв.м., якою користувались його діти.

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання (округ #170, м. Харків) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань антикорупційної політики. 

У цьому ж році депутат став співавтором 14 законопроєктів, жоден з яких парламент не підтримав.

У 2018 році в офіційних фінансових звітах партії “Наші” Євгенія Мураєва було зафіксовано внески Одарченка на загальну суму 198,5 тис. грн. Політик публічно заперечував факт фінансування цієї політсили. У звіті партії “Наші” також вказані грошові кошти, перераховані на партійний рахунок Вадимом Слюсарєвим, якого називали “тіньовим куратором” харківського штабу “Слуги народу”. А у 2019 році, напередодні парламентських виборів, Одарченко вийшов із числа засновників товариства “Градієнт Інвест”, власником якого став його батько. За контактними даними фірми можна було зв’язатися з компанією “Рубікон Трейдинг”, яка майже повністю належала Вадиму Слюсарєву.

Нардеп будував на території тимчасово окупованого Криму готель, аби підвищити туристичту привабливість регіону. Офіційно власницею майна стала рідна тітка Одарченка з Луганщини – Лідія Одарченко.

У 2017 році був затриманий за підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, проте суд закрив провадження за відсутністю доказів. Сам Одарченко факт сп’яніння заперечував і стверджував, що патрульні зупиняли його безпідставно. У медзакладі, куди його доставили для проходження відповідних аналізів, відбувся казус із “підміною матеріалів”, про що йшлось у протоколі. 

З 2002 по 2006 роки був помічником народного депутата Верховної Ради IV скликання Олега Панасовського, якого обрали від Комуністичної партії України. 

До створення профайлу долучилася редакція “Ґвара медіа”.

Якщо у профілі відображена, на вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.