Ватрас Володимир Антонович

Життєпис

Володимир Ватрас – став народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” (#72 у списку як безпартійний). До списку його рекомендував майбутній спікер Руслан Стефанчук, який, як і Ватрас, – списочник з Хмельниччини.

Ватрас одразу став членом фракції “Слуга народу”. Політика обрали головою підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Політик підтримує діяльність Національної асоціації адвокатів України, яку з 2012 року очолила соратниця Віктора Медведчука – Лідія Ізовітова. Монополізація адвокатури відбулася після того, як Андрій Портнов пролобіював закон “Про адвокатуру”. Єврокомісія у своєму звіті акцентувала увагу на необхідності реформувати адвокатуру, яка є частиною правосуддя і кадри з якої потрапляють до судової системи.

Ватрас обстоював законопроєкт (проєкт #12320), згідно з яким можна притягнути до відповідальності за ототожнення адвоката з клієнтом. Громадські організації та міжнародні партнери зазначили, що проєкт мав охолоджувальний ефект на свободу слова. Якщо адвокат має намір балотуватися і він у публічній площині – в етерах, публікаціях, брав участь у відбілюванні зрадників – журналістів та громадян за згадку цього факту можна притягнути до адміністративної відповідальності.

Під час президентських виборів Ватрас був офіційним представником кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського на виборах в Хмельницькій області. 

Після обрання дружина Ватраса, яка була оформлена як фізична особа-підприємець, почала отримувати державні замовлення, хоча раніше у такому напрямі бізнес не вела. Про це повідомили журналісти Bihus.info, а розслідувачі з Жар.INFO проаналізували статки політика.

Народний депутат голосував за закупівлю російських реакторів у Болгарії для добудови атомних реакторів Хмельницької атомної електростанції (проєкт #11392)

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3,6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції. Примітно, що розслідувачі Жар.INFO писали про те, що родина нардепа обзавелася п’ятьма будинками в Лісовій Гринівці на Хмельниччині, починаючи з 2021 року.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-медіа, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, медіа та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 році Bihus.info оприлюднило інформацію, що дружина нардепа – Оксана Ватрас – у 2017 році зареєструвалась як фізична особа-підприємець, і після обрання чоловіка народним депутатом почала отримувати бюджетні замовлення, хоча до цього таких замовлень не мала. Розслідувачі з’ясували, що у 2021 році вона надавала адвокатські послуги держкомпаніям, хоча статусу адвоката у неї на той час не було. Право на заняття адвокатською діяльністю мала лише два місяці – з жовтня по грудень 2018 року, – після чого воно було припинено. Оксана Ватрас поновила право лише у 2022 році. Відсутність статусу адвоката на час отримання замовлень від держкомпаній на надання адвокатських послуг дружина нардепа прокоментувати журналістам відмовилась. 

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Обраний народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” (#72 у списку як безпартійний). Став членом однойменної фракції. Обраний головою підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Був офіційним представником кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського на виборах в Хмельницькій області.

У 2016 році обраний головою кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, керував адвокатським бюро “Ватрас і партнери”.

У 2002 році балотувався до Хмельницької міської ради IX скликання за мажоритарним округом.

До створення профайлу долучилася редакція онлайн-медіа “ЖАР.INFO”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.