Захист прав адвокатів VS утиски свободи слова. Чому соратниця Медведчука Ізовітова виступила за законопроєкт 12320?
Будь-якого громадянина можна буде притягнути до адміністративної відповідальності, якщо він скаже от такі слова: “у Віктора Януковича адвокатом був Віталій Сердюк” або ж “у Іллі Киви адвокатом був Олексій Шевчук”. Парламент проголосував за скандальний законопроєкт народного депутата Григорія Мамки (12320), який потрапив до Верховної Ради від нині забороненої партії ОПЗЖ.
Зараз цей документ чекає на підпис або “тихе” вето президента. Час на те, аби офіційно ветувати цей закон, – сплив.
Низка громадських організацій вимагали ветувати цей законопроєкт після його прийняття, а міжнародні партнери у відповідь на звернення голови комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина (“Голос”) наголосили, що він буде мати охолоджувальний ефект і несе загрозу для свободи слова.
Справа в тому, що є низка адвокатів, зокрема і тих, хто захищає обвинувачених у державній зраді політиків, які роблять це не у залі суду, а свідомо формують інформаційне поле. А є й ті адвокати, які стали кандидатами в депутати чи прагнуть зайняти інші публічні державні посади. І тут у суспільства є право знати інформацію, про їхню діяльність.
Громадська організація “Pravo-Justice” ініціювала обговорення цього скандального законопроєкту між представниками адвокатури, журналістами, громадськими організаціями, народними депутатами та посадовцями.
Народний депутат Володимир Ватрас (“Слуга народу”), який ще торік на вимогу Національної асоціації адвокатів України подав свій законопроєкт щодо ототожнення адвокатів з клієнтами (№11279) закон свого колеги Мамки підтримує:
Але критика цього закону лунала не лише в ЗМІ. Під час дискусії прийнятий парламентом закон розкритикував і представник Офісу президента Віктор Дубовик, який очолює Директорат з питань правової політики. Він акцентував увагу на тому, що має бути баланс між захистом прав адвокатів та свободою слова:
На фото Віктор Дубовик, Олександр Олійник та Лідія Ізовітова
Голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова, яка виступала як доповідачка в першій панелі, в якій не було ані журналістів, ані представників громадського сектору, бідкалася, що адвокатуру представляє замало спікерів – лише вона і її заступник Валентин Гвоздій, щоправда згодом слово взяв і спікер асоціації Олексій Шевчук, який балотувався до Київради у 2020 році і був адвокатом державного зрадника Іллі Киви.
У фундації DEJURE зазначили, що виступ Шевчука був доволі показовим:
Він відкрито зізнався, що вважає себе одним з авторів законопроєкту №12320 і назвав цей документ “законом імені Федорів” (Статті голови громадської ініціативи “Голка” Ірини Федорів навели у Звіті Асоціації як приклад ототожнення – прим. ред). Тобто цей документ спрямований проти журналістки за її матеріали щодо Шевчука. Виходить, що закон було ухвалено як особисту помсту. І тут виникає питання: що буде, якщо людина з таким підходом отримає ще більше влади?
Варто зауважити, що у своєму звіті Асоціація упустила той факт, що Шевчук, про якого писали матеріали у ЗМІ, не просто адвокат, він – політик. Шевчук балотувався у столиці в районі Оболонь до Київради. І навіть зараз він може стати депутатом Київради, якщо, наприклад, депутатка Мирослава Смірнова (УДАР) втратить мандат.
Знімок екрану з сайту ЦВК
Якщо президент підпише закон, то повідомити виборцям про те, що політик Шевчук був адвокатом Іллі Киви і допомагав йому формувати інформаційне поле – це наразитися на адміністративну відповідальність. І це при тому, що адвокати в деяких випадках, як із Шевчуком, починають представляти своїх клієнтів не в залі суду, а на прес-конференціях. А потім такі адвокати можуть і самі іти в політику.
Ілля Кива і його адвокат Олексій Шевчук не у залі судових засідань
Шевчук у своїй доповіді під час заходу знецінював тих журналістів, які не мають професійної освіти і працюють в регіональних медіа, які він образно й принизливо назвав “Лани Броварів” чи “Лани Крижопля”. Хоча жодної вимоги у законі до наявності саме журналістської освіти немає, як і різниці між регіональними чи національними ЗМІ та їхніми працівниками.
Про те, які ризики несе законопроєкт 12320, якщо його підпише президент, розповів і журналіст Данило Мокрик, який зазначив, що Шевчук може і не вважати його журналістом, бо у Мокрик має політологічну освіту:
Знімок екрану з сайту юридичної фірми AverLex, яка вела юридичний супровід справ Януковича
Адвокати своїми діями дуже часто самі себе ототожнюють зі своїми клієнтами і роблять собі на судовому процесі ім’я. Від цього залежить і рівень гонорарів. І мова тут не лише про справи, які стосуються державної зради. Так, чинний народний депутат Сергій Власенко був адвокатом Юлії Тимошенко і на цих справах, як і на асоціації з клієнткою – Юлією Тимошенко, він будував собі ім’я і став політиком.
Тут важливо наголосити, що адвокати можуть самі собі обирати клієнтів і вирішувати з ким їм асоціюватися. Так, Євгенія Закревська, яка зараз захищає Україну, була адвокатом Майдану. І це був її вибір
Знімок екрану з сайту “Новинарня”
І право обирати клієнта в адвокатів є. Як і в багатьох інших країнах, український адвокат може відмовитися від прийняття доручення від клієнта, “виходячи з будь-яких причин та без їх пояснення”.
На це прямо вказують Правила адвокатської етики, які діють в Україні (ст. 17). Більше того, адвокату забороняється виконувати доручення клієнта, які є протиправними. (ст 19).
Уривок з Правил адвокатської етики
Такі відмови можуть мати місце не тільки тоді, коли в адвоката немає часу чи він не відчуває себе спеціалістом у певній сфері, але й, зокрема, тоді, коли репутація адвоката має для нього значення. Якщо у підозрюваного немає адвоката, його може надати держава. Тобто без захисника людина не залишиться.
Журналіст Мокрик наголосив, що законопроєкт 12320 виписаний так, що суди зможуть “асоціації та ототожнення” трактувати дуже широко й притягувати після цього громадян до відповідальності. Це непокоїть зокрема і міжнародних партнерів.
Голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин у коментарі громадській ініціативі “Голка” зазначає:
Нагадаємо, в Україні діє закон “Про адвокатуру”, ухвалення якого у 2012 році вітав Андрій Портнов, який за Януковича відповідав за судову систему. Згідно з цим законом, в Україні діє єдина Національна асоціація адвокатів України. Лише члени Асоціації можуть займатися адвокатською діяльністю.
Попри те, що головування в організації для однієї особи закон обмежує терміном 10 років, на чолі Національної асоціації адвокатів України понад 12 років є Лідія Ізовітова – соратниця Віктора Медведчука. Вибори в Асоціації не проводять, мотивуючи це війною. Для порівняння самоврядна організація архітекторів провела вибори у війну, також вибори відбуваються у Великій Палаті Верховного Суду і війна не стає цьому на заваді.
Під час Революції Гідності, коли свідомі адвокати захищали майданівців, адвокат Олег Поліщук писав про те, що за таку поведінку свідомих адвокатів Ізовітова вибачалася перед суддями. Далі більше, Асоціація вітала одного з ключових посадовців поліції часів Євромайдану Олега Татарова із призначенням в Офіс президента.
Асоціація бездіяла, коли треба було позбавляти адвокатського свідоцтва Віктора Медведчука. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області з перевагою в один голос підтримала скаргу адвокатів Іллі Костіна та Романа Титикала, які вимагали позбавити Медведчука свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю.
Медведчук програв суди. Громадські організації заявляли про тиск з боку асоціації на адвокатів, які пішли на фронт захищати Україну:
Наразі Конституційний Суд розлядає скаргу щодо того, чи є конституційною норма щодо монополії Асоціації в адвокатурі.
Спеціально для “Фокуса“
