У січні Конституційний Суд розпочав розгляд конституційної скарги адвоката В’ячеслава Плескача. Ця скарга стосується “кріпацтва” в адвокатурі. Будь-який адвокат безальтернативно має бути членом Національної асоціації адвокатури України і платити внески. Той, хто не в асоціації — не має права на професію. 

Очолює цю монополію — давня знайома Віктора МедведчукаЛідія Ізовітова.

Це “кріпацтво” в адвокатурі ввели ще за часів державного зрадника Віктора Януковича. У ті часи суди з Банкової курував одіозний політик Андрій Портнов. І після прийняття цього закону заголовки у ЗМІ були такі:

“Портнов у захваті від свіжоухваленого закону про адвокатуру”.

Скрин з сайту “Liga Zakon”

 

Пройшло 12 років і сьогодні зрозуміло, чому Портнов був у захваті. Всі ці роки Асоціацію адвокатури, яка стала узаконеною і підконтрольною давнім знайомим Медведчука монополією. 

На сайті організації можна побачити навіть фото Ізовітової з “колегою” із росії Юрієм Пилипенком, який фігурує в одному зі списків “Пособників окупаційної влади”, який створив Міжнародний фонд боротьби з корупцією (організація прихильників Навального)

Скрин з сайту Асоціації адвакатів, 2019 р.

А наприкінці 2023 року у Асоціації з’явився спікер — Олексій Шевчук. Це колишній захисник нині вже покійного зрадника Іллі Киви та Надії Савченко.  Прізвище Шевчука фігурувало не так давно у журналістському розслідуванні через схеми щодо перетину чоловіками кордону і системи “Шлях” на Львівщині.

Скрин з сайту Асоціації адвокатури                                          

У колег з адвокатури до Шевчука виникали питання неодноразово. У грудні минулого року позбавили права на заняття адвокатською діяльністю. Свою скаргу до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Київщини Людмила Новосьол обґрунтувала так:

У мене немає особистого конфлікту з паном Шевчуком О.А. Мене обурило його зневажливе ставлення до бійців ЗСУ, до виконання ними конституційного обов’язку по захисту Батьківщині в «гарячих» точках. Бо, зважаючи на зміст публікації Олексія Шевчука, туди (в «гарячі» точки) відправляють якихось злочинців за вчинені ними неправомірні дії.”

Це для розуміння якості кадрової політики в Асоціації під керівництвом Ізовітової. 

І от зараз у Конституційному суді “кріпацтво” для адвокатів вимагають визнати таким, що порушує Основний Закон.

Плескач у коментарі громадській ініціативі Голка пояснює, що подав скаргу, бо не хоче бути членом Асоціації, яка ігнорує випадки участі наших адвокатів у тортурах на тимчасово окупованих територіях. У той же час ті адвокати, які пішли на фронт, зазнають утисків з боку Асоціації. Про це вже писала громадська ініціатива Голка.

Але єдиний спосіб вийти з Асоціації — лише з припиненням адвокатської діяльності і втратою статусу адвоката взагалі. Тому скаржник вирішив з’ясувати, чи тут не порушені його конституційні права. 

Варто нагадати, що під час Революції Гідності, коли свідомі адвокати захищали майданівців, Олег Поліщук писав про те, що за їхню поведінку Ізовітова вибачалася перед суддями. Далі більше, Асоціація вітала одного з ключових посадовців поліції часів Євромайдану Олега Татарова із призначенням в Офіс президента. 

Тому у спільноті адвокатів давно обговорюють питання, що робити із такою “самоврядною” організацією. Важливо розуміти, що 10 років, які Ізовітова могла бути на посаді, вже минули, а вибори за одноосібного врядування Ізовітової не проводять, прикриваючись війною.

Як можуть розвиватися події у Конституційному Суді?
В'ячеслав Плескач
В'ячеслав Плескач
адвокат
Можливі три варіанти: Конституційний Суд може просто закрити провадження, визнати цю норму конституційною або неконституційною. Лише останній варіант може змінити бодай щось в нашій адвокатурі. І маємо усвідомити: мова не лише про адвокатів як професію. Мова про систему правосуддя загалом, бо  від адвокатури в значній мірі залежить якість кадрів і у прокуратурі, і в судах. Тобто від цього залежить міць однієї з трьох гілок влади. Звісно, наш ворог не зацікавлений в тому, щоб у нас була сильна державність. Але Конституційний Суд має реальний шанс запустити таку необхідну реформу, якої ми уникаємо більше 10 років.

У Конституційному Суді є два сенати, які могли б розглядати цю справу. Але так сталося, що скарга потрапила до першого складу, де 4 з 7 суддів пов’язані зі “Слугою народу”. 

Одна з них навіть була народною депутаткою — це Ольга Совгиря. Її призначення було доволі скандальним. Як наголошували у DEJURE, воно суперечило Конституції та вимогам наших партнерів, які акцентують увагу на необхідності конкурсного відбору. Саме такий підхід мав би унеможливити політичну залежність суддів.

Але до Совгирі у громадського сектору виникали питання і раніше. Коли президент Віктор Ющенко та півсотні нардепів звернулися у 2010 році до Конституційного Суду, аби розтлумачити норми що могли вплинути на рішення щодо  пролонгування Чорноморського флоту рф в Криму, то Суд звернувся до Київського національного університету імені Тараса Шевченка з проханням висловити думку вчених-фахівців. Так от на той час там працювала Совгиря і у висновку тогочасної доцентки йшлося:

не повинне розглядатися Конституційним Судом… оскільки здійснення тлумачення… в даному випадку неможливе та може призвести до втручання Конституційного Суду України в політичні питання”.

Як наслідок, Конституційний Суд відмовився відкрити провадження, спираючись зокрема і на цей висновок.

Якщо говорити про порушення рекомендацій під час призначення на посаду суддів Конституційного Суду, то вони можуть мати системний характер. Тому призначення Олександра Петришина та Оксани Грищук, які йшли по квоті президента, не виняток. І всі ці судді опинилися в одному сенаті із Совгирею, який тепер буде розглядати справу щодо “кріпацтва” в адвокатурі.

Віктора Кичуна висунули на посаду від фракції “Слуга народу” і теж без конкурсу за участі громадськості. Про це повідомляли “Схеми”.

Отже, більшість сенату — це ті, хто пов’язані з “Слугами народу”. Цю більшість сформовані не на доброчесних засадах, де був конкурс з врахуванням думки громадськості, а за допомогою політичних інструментів. Тому цілком логічно, що питання “розкпіпатчення” адвокатури — тепер тут політична відповідальність “Слуг народу”.

Але у громадського сектору виникають питання не лише до цих суддів Конституційного суду, які пов’язані із “Слугами народу”.

Прізвище ще одного судді з цього сенату Віктора Кривенка фігурує у скандальних плівках судді Вовка, які оприлюднила НАБУ. 

“На цих плівках  Павло Вовк хвалиться, що Кривенко голосував обома руками за скасування незаконного збагачення і цим зробив Вовку послугу”, — розповідала раніше “Deutsche Welle” експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

Щодо збагачення, то і до самого Кривенка виникали питання. Йому пригадували не лише 44 (!) земельні ділянки, а й готель на Драгобраті та котедж у Буковелі і при цьому він завжди працював суддею і отримував максимум 30 000 грн, до того, як став суддею Конституційного Суду.

А Петро Філюк, який входить до цього ж першого сенату, став “Не.Честю” тижня за сумнівне набуття землі та ще більш сумнівні статки родини. Співбесіда на посаду судді відбулася без  Громадської ради доброчесності, яка на той момент ще не була сформована.

Але одна справа — визнання неконституційними положень закону про адвокатуру часів Портнова, а інша — створення нового законодавства, яке необхідно створити і яке вимагає не лише спільнота адвокатів, а й міжнародні партнери.

У парламенті є профільний комітет та підкомітет, які мають працювати над зміною законодавства. Очолює комітет з питань правової політики Денис Маслов, а підкомітет — Володимир Ватрас. Обоє – “Слуги народу”.

Європейська комісія у своєму звіті наголосила:

Незалежна, професійна та  підзвітна адвокатура є ключовою передумовою для доступу до правосуддя та ефективної ринкової економіки. Адвокатура в Україні потребує реформи. Закон про адвокатуру повинен відповідати Конституції,  європейським стандартам і добрим практикам. Зокрема, самоврядування та управління ресурсами адвокатури повинні бути поліпшені і та стати більш прозорими та підзвітними. Кваліфікаційні та дисциплінарні процедури для адвокатів потребують значних покращень як у законі, так і в практиці. Процес прийняття до професії залишається слабким і вразливим до ризиків корупції, що підриває довіру та незалежність цієї професії.

Уривок зі звіту Єврокомісії

(Тут варто додати, що у цьому ж звіті наші партнери акцентували увагу і на тому, що нам слід утриматися від ухвалення законопроєкту про містобудівну реформу (5655). Але уряд тут вперто ігнорує ці рекомендації, які важливі на шляху до вступу у Євросоюз, і Мінрегіон наразі тягне з порушенням Конституції урядовою постановою те, що не вдалося протягнути через законопроєкт).

Вимогу щодо реформування адвокатури в Україні теж не поспішають виконувати, хоча вже пройшло три місяці з дня оприлюднення звіту Єврокомісії.

Як комітет реагує на звіт Єврокомісії?
Володимир Ватрас
Володимир Ватрас
народний депутат, "Слуга народу"
Ми поважаємо право кожного звертатися до суду. Заявник вичерпав всі судові інстанції. Ми будемо чекати рішення Конституційного Суду. Як він вирішить, так і будемо рухатися далі. Якщо визнає неконституційним — норма втрачає чинність негайно з моменту рішення Суду. І ми будемо зобов’язані привести у відповідність діючий закон. А що стосується висновку Європейської Комісії — багато з чим погоджуємося. Будемо працювати над вдосконаленням структури, компетенцій органів адвокатського самоврядування та дисциплінарної відповідальності.  Коли напрацюємо нормальні змін до законодавства будемо втілювати їх в життя.

 

Парламентар обіцяє до цього процесу будуть долучені не лише профільні організації, а й інші сторони. 

Що мають враховувати під час обговорень на комітеті?
Дмитро Терлецький
Дмитро Терлецький
адвокат, кандидат юридичних наук
Безперечно, має йтися не так про запрошення представників максимально широкого кола зацікавлених сторін, як про реальне забезпечення їх активної участі, реальне урахування різних позицій і підходів. Іншими словами, лише відкритість та прозорість напрацювань конкретних змін правового регулювання за участі представників усієї адвокатської спільноти, яка не вичерпується, власне, Національною асоціацією адвокатури України, здатне сприяти досягненню консенсусних рішень, що працюватимуть в середньо та довгостроковій перспективі.

Адвокатура дає кадри в прокуратуру та судову систему. Тому якісні правила функціонування для самоврядування і очищення адвокатури — це одна з основних проблем, які мають бути невідкладно вирішені. Адвокатура впливає і на судову реформу, і на інвестиційний клімат.

На що вплине позиція Конституційного Суду?
Михайло Жернаков
Михайло Жернаков
голова правління Фундації DEJURE
Звіт Єврокомісії свідчить, що питання адвокатури є принциповим. Без ефективної реформи адвокатури, яка має відповідати європейським стандартам, зокрема і в самоврядуванні, на вступ до ЄС годі сподіватися. Принципову роль відіграє Конституційний Суд. Або він відкриє шлях до справжнього самоврядування всім адвокатам України, або ми зацементуємо кабальну систему, яку вибудовувала кремлівська агентура. Тому від квоти “Слуг” в Конституційному суді залежить без перебільшення євроінтеграція України.

Після втечі Портнова з країни пройшло 10 років. І через те, що ми не змінюємо проактивно систему, у нас навіть в часи повномасштабної війни Портнову цілком реально виграти суд. Політик-утікач не погодився із тим, що він “проросійський діяч” і “колаборант” і після публікації “Центру протидії корупції”, у якій про це власне йшлося, Портнов подав до суду.  

І от суддя Сергій Вовк у першій інстанції ухвалив рішення на користь Портнова, який казав що Революцію Гідності — це неконституційне захоплення влади. Тут варто згадати, що “Громадське” оприлюднило аудіозаписи, які можуть свідчити, що Портнов курував окупацією Криму. Рішення першої інстанції не набуває сили, з огляду на те, що сторона має право подати в апеляцію.

Але з огляду на ситуацію, яка складається, маємо розуміти, як потужно розвивався і розвивається кремлівський спрут в адвокатурі всі ці роки і який вплив це має на судову систему, якщо і через 10 років після втечі з країни Портнова і Януковича, ми маємо таку реальність.

Спеціально для “Лівого берега”.