Великі плани на відбудову: хто вписався за правила гри для “своїх”?
Подпись
13 січня сплив термін для зауважень до скандального урядового “експерименту” — клону законопроєкту №5655 про містобудівну реформу. Місяць тому Мінрегіон оприлюднив документ “Про реалізацію експериментальних проєктів у сфері містобудівної діяльності”. Це правила, за якими хочуть, щоб відбувалася відбудова. Йдеться про величезні ресурси та чийсь неприхований інтерес.
Резонанс у ЗМІ був колосальний. “Дзеркало тижня” зірвало спробу винести питання, яке має корупційні ризики, з голосу. Так вдалося виграти час для аналізу. Дива не сталося: виграють від цієї ініціативи забудовники, а програють громадянина та місцеве самоврядування. Це те саме, що було в містобудівній “реформі” Олени Шуляк (“Слуга народу”), яку критикували і Європарламент, і Єврокомісія.
Для того, щоб оминути Володимира Зеленського, який заявив, що не підписує проєкт, бо така його особиста воля, вирішили йти через уряд, але і тут треба мати своїх союзників, чий підпис має значення. Нам вдалося з’ясувати: яку роль у цій історії відіграє Державна регуляторна служба. Вона по суті грає у піддавки, як і НАЗК, і порушує закон.
Ідеальна схема: на кону 20-25% ВВП країни
Правила гри роблять на 2 роки і вони охоплюють все: від отримання містобудівних умов та обмежень і до введення об’єкту в експлуатацію, а також та здійснення держаних архбудконтролю та нагляду. Міжнародні партнери мають розуміти: ці правила діятимуть в умовах війни для відбудови.
Із основних ризиків урядового проєкту, можна виділити корупційні фактори та загальний вплив змін на економіку. Про корупцію в будівництві при видачі дозвільних та про розкрадання публічних коштів на будівництві не говорив хіба лінивий. На жаль, ці види корупції зазвичай не розглядають у взаємозв’язку, хоча в аспекті відбудови це стає ключовим.
Різноманітні махінації при публічних закупівлях через “Прозорро” є вторинними у випадку будівництва.
Щоб мати можливість безкарно красти бюджет, спершу треба домовитися з проектувальниками про закладання цього в проекті та кошторисі, потім — з експертною організацією, щоб порушення “не помітили”. Лише потім виходять на “Прозорро” із завищеною ціною. І схеми після торгів також будуються на містобудівному законодавстві — це і “непередбачувані” додаткові роботи, закуплені вже без торгів у того самого підрядника, і коригування ціни на основі нової експертизи проекту.
Навіть при ідеальному законодавстві про публічні закупівлі, можна безпечно розкрадати бюджет завдяки діркам в містобудівному законодавстві. Може, саме тому Шуляк і не квапилася робити комплексний містобудівний кодекс, а два роки змарнувала на містобудівну “реформу”?
Тобто якщо було б якісне законодавство, то ніякі дірки і схеми при публічних закупівлях не допоможуть непомітно вкрасти виділені кошти.
Якщо “керманичі відбудови”, отримують контроль над проектувальниками та експертами – вони зможуть побудувати ідеальну схему розкрадання грошей на відбудову. Можливо, це і є план?
Так от постанова-клон саме це і робить – вона передає контроль за проектантами та експертами Мінінфраструктури, яке очолює віцепрем’єр з відновлення Олександр Кубраков.
Коли кажуть про вплив будівництва на економіку, здебільшого пригадують його внесок у ВВП на рівні 2-3 %. Цифра не вражає. Але дивитися треба не на внесок, а на частку ВВП, фінальним споживачем якої є будівництво.
Інформація Держстату. Вартість побудованих будівель та споруд та внесок будівництва у ВВП
У 2021 році, вартість збудованих будівель та споруд становила понад 800 мільярдів грн (майже 15% ВВП України), а внесок будівництва у ВВП – лише 150 мільярдів, або 2.8% ВВП. Тобто, на будівництво в тому році було витрачено 15% ВВП.
Враховуючи руйнування, на відбудову витрачатимуть суттєво більше, ніж до вторгнення. Тож в залежності від строків відновлення, мова йде про суми, еквівалентні 20-25% ВВП, значна частка з яких, скоріш за все, буде грошима допомоги від наших міжнародних партнерів. І саме над цією шаленою часткою ВВП і планується зараз проведення «експерименту».
Експериментувати з питанням такої вартості, коли будь-яка помилка буде відчутної для економіки на макрорівні, не варто. Треба зробити розрахунки для кількох сценаріїв розвитку подій.
Хто контролює запуск “експерименту”?
Так вже в нас заведено, що той хто тоне, той сам себе і рятує. Тому контролювати все краще громадськості. Але є нюанс: щоб громадськість контролювала, треба доступ до всієї необхідної інформації.
Зрозуміло, що в нас передбачені і профільні державні органи для контролю.
Питання корупційний ризиків має контролювати Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Але тут є проблема.
У 2021 році НАЗК було проти “реформи” 5655, яку зараз скопіювали в урядовий проєкт. Через рік позиція вже протилежна: відмовилися проводити експертизу переписаного на 80% до другого читання законопроєкту, при цьому голова НАЗК Олександр Новіков заявляв: ризиків нема і взагалі реформа… антикорупційна (!). Таке собі «не читав, але підтримую», хоча проігнорували більшість зауважень НАЗК.
Читати також: Про що мовчить НАЗК, коли йдеться про порти
У частині впливу на економіку, ключовим органом контролю є Державна регуляторна служба. Саме вона перевіряє дотримання ЗУ “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” при підготовці регуляторних актів і блокувати їх прийняття, якщо є порушення.
Зазначені функції одночасно відіграють ключову роль і для можливості здійснення громадського контролю – саме встановлені Законом процедури розгляду регуляторних актів гарантують прозорість та врахування громадської думки, що забезпечується у тому числі завчасним оприлюдненням необхідної інформації.
Тож як так вийшло, що про наміри Кабміну прийняти постанову-клон стало відомо зненацька, і лише швидка реакція медіа змогла тимчасово затримати весь процес, якщо в нас існує спеціальний орган влади, який мав зробити неможливим подібну ситуацію?
Спочатку давайте розберемось, що таке регуляторний акт і які вимоги до його розробки та прийняття передбачає передбачено законодавство.
Регуляторний акт — “прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання» (ст.1 — тут і далі йдеться про ЗУ “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”).
Народна депутатка Юлія Клименко (“Голос”), яка раніше працювала заступницею Міністра економічного розвитку, твердить:
“Закон 5655 як і її клон-постанова є регуляторними актами і повинні проходити оцінку регуляторного впливу. Вони мають суттєвий вплив і на бізнес і на українців, тому повинні бути серйозно обраховані та обговорення з громадськістю, щоб кожен бізнес та громадянин розумів скільки це буде йому коштувати. Так роблять у всьому цивілізованому світі і ми повинні це поважати і наслідувати, а не перетворюватися в північну корею та рф”.
А для підготовки і розгляду проєктів регуляторних актів встановлено низку жорстких вимог.
- Регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів таких актів (ст. 7) і мають вносити до нього зміни, якщо потрібна розробка проєкту, що не передбачений планом.
- Обов’язково проводить аналіз регуляторного впливу і є вимоги до змісту аналізу (ст. 8).
- Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється разом із відповідним аналізом регуляторного впливу з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань (ст. 10). Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції, не може бути меншим ніж один місяць з дня оприлюднення проекту акта та відповідного аналізу впливу
- Регуляторний акт не може бути прийнятий уповноваженим на це органом виконавчої влади, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу або не дотримано вимоги до оприлюднення та погодження (ст. 25).
Як розвивалися події із постановою-клоном?
12 грудня «Дзеркало Тижня» повідомило про наміри Кабміну прийняти цю постанову. Наступного дня, Мінінфраструктури оприлюднює проєкт постанови для обговорення, про що у Фейсбуці повідомляє Кубраков.
Скрін зі сторінки Facebook Кубракова
При цьому:
- в Плані підготовки проектів регуляторних актів Мінінфраструктури дана постанова відсутня;
- аналіз регуляторного впливу не оприлюднений;
- строк подання пропозицій – до 29 грудня, тобто, 15 днів, хоча Закон встановлює мінімум місяць.
Більше того, на сайті Мінінфраструктури вказали неіснуючу адресу електронної пошти для направлення пропозицій і зауважень. І саме через те, що ми це виявили, вдалося подовжити строк для подання зауважень ще на 2 тижні.
Як з’ясувалося, Мінінфраструктури не виконувало вимоги ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», тому що… через два тижні після порушень отримало лист з дозволом на це за підписом голови Державної регуляторної служби Олексія Кучера (екснардеп “Слуги народу”).
Що відповіли на депутатське звернення?
Ганна Бондар
Народна депутатка, "Слуга народу"
Мені відповіли, що він навіть не готувався і не вносився до відповідного плану. Це при тому, що проєкт оприлюднили для консультацій — 13 грудня. У цей день Мінрегіон лише звернувся до Державної регуляторної служби за роз’ясненнями, чи треба ж тут виконувати закон! А лист від Державної регуляторної служби датований 28 грудня. І в цьому листі керівник служби Олексій Кучер дозволив закон не виконувати і написав — “проєкт постанови не містить норм регуляторного характеру”.
Відповідь Мінрозвитку на звернення нардепа Ганни Бондар
Кучер також надав пропозиції, зокрема щодо порушення наших зобов’язань перед ЮНЕСКО. Якщо зараз забудовник судиться, щоб отримати дозвіл на заборонені роботи поблизу Софії Київської, то після прийняття цієї скандальної постанови у Мінкульту не буде вибору — доведеться порушувати міжнародні зобов’язання і надавати дозволи, або забудовники отримають його за мовчазною згодою.
І на все відбувається тоді, коли Україна вперше стала віцеголовою комітету ЮНЕСКО.
Ще більше питань викликає відповідь з роз’ясненнями Державної регуляторної служби. Кучер надав два пояснення, чому проєкт постанови “не містить ознак проєкту регуляторного акту”.
- “передбачена добровільна участь суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері містобудування та виявили бажання у прийнятті в запропонованих проєктом постанови експериментах”.
Але ні про яку “добровільну участь” не йдеться — учасниками експерименту в примусовому порядку стають всі суб’єкти господарювання, що здійснюють містобудівну діяльність.
- “визначається граничний строк його реалізації – 2 роки”.
Проте профільний Закон передбачає, що регуляторні акти можуть мати обмежений строк дії, та містить окремі норми для врахування таких випадків. В аналізі регуляторного впливу передбачено обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акту (ст. 8), в ст. 10 встановлюють особливості відстеження результативності регуляторного акту, якщо було продовжено його строк дії або строк дії встановлювався меншим, ніж рік.
Тобто, Кучер надав завідомо неправдиву інформацію у відповіді на запит.
Відповідь ДРС на звернення нардепа Ганни Бондар
Історія з регуляторною службою така ж, як із НАЗК і 5655. Тоді НАЗК отримало переписаний до другого читання проєкт, виявило низку нових корупційний ризиків, але, не призначило обов’язкову антикорупційну експертизу, а просто направило листа із переліком нашвидкоруч виявлених проблем.
Клон скандальної «реформи». Що підсунув нам під ялинку Кубраков?
Зараз вже Державна регуляторна служба, щоб не заважати протягуванню постанови-клона, надала висновок, що регуляторний акт не є регуляторним і його можна приймати без дотримання жорстких процедур щодо аналізу впливу.
Найцікавіше те, що формально виконати вимоги закону не становить жодної проблеми. Тож в чому може бути проблема?
Єдине пояснення, чому Кубраков обрав корупціогенний шлях та порушення Закону – це панічний страх необхідності оприлюднення аналізу регуляторного впливу містобудівної “реформи”. Цей документ спростував би міфи лобістів про цілі та наслідки «реформи» краще, ніж це зроблять десятки аналітичних статей їхніх опонентів.
