Суд на Закарпатті відкрив справу щодо фейків про журналістку Олену Мудру: як МАГ “Голки” захищає Карпати та власну репутацію

Виноградівський районний суд Закарпатської області відкрив провадження за заявою журналістки та учасниці Мережі активних громадян (МАГ) “Голки” Олени Мудрої. Йдеться про визнання недостовірною інформації, яку протягом трьох місяців торік масовано поширювали проти неї та інших природозахисниць.

Це один із перших судових прецедентів, де журналісти запускають юридичний механізм для протидії скоординованим анонімним атакам у мережі.

За що цькували журналістку?

Олена Мудра системно висвітлює незаконну забудову високогір’я Карпат (зокрема полонини Руна) вітровими електростанціями та вирубку заповідних лісів під ці проєкти. Фірму, що зводить фундаменти під вітряки, пов’язують із колишнім нардепом Максимом Єфімовим.

Через активну викривальну діяльність журналістка зазнала системного тиску та SLAPP-атак:

• Фейкова кримінальна справа: На Мудру відкрили провадження за заявою вигаданої особи. У травні 2026 року поліція закрила цю справу.
• Анонімна “чорнуха”: Проти Мудрої та екологині Оксани Станкевич-Волосянюк висували абсурдні звинувачення аж до “держзради”.

“Причиною того, що хтось вклався у цю кампанію з дифамації, стала моя професійна діяльність. Дякую за підтримку юристам “Платформи прав людини” – Юрію Мельнику, Ользі Вдовенко та Людмилі Опришко, з якими ми проходили цей виснажливий шлях збору доказів”, – зазначає Олена Мудра.

Юридичний прецедент: як боротися з анонімними фейками?

Анонімність майданчиків, де розповсюджували “чорнуху”, суттєво ускладнює стандартний захист ділової репутації.

“Журналісти постійно стикаються зі скоординованими дискредитаційними атаками, захиститися від яких звичайними методами вкрай складно через анонімність майданчиків, на яких публікується “бруд”. У таких умовах одним з небагатьох  способів правового захисту залишається заява про встановлення юридичного факту недостовірності поширеної інформації”, – пояснює юрист “Платформи прав людини” та громадської ініціативи “Голка” Юрій Мельник.

Цей прецедент доводить, що навіть анонімні онлайн-атаки мають отримувати чітку правову відсіч.

Захист Карпат став точкою консолідації суспільства та влади та вийшов на рівень Євросоюзу:

Проблему забудови високогір’я розглянули на спільному виїзному засіданні екологічний та євроінтеграційний комітети ВРУ. Збереження Карпат і дотримання європейських екологічних стандартів чітко підтримали очільники комітетів Олег Бондаренко, Іванна Климпуш-Цинцадзе та нардепка Юлія Овчиннікова.

У березні 2026 року петиція до Президента на захист Карпат набрала необхідні 26 000+ підписів менш ніж за тиждень. До кампанії долучилися відомі діячі – Михайло Ткач, Сергій Квіт, Ігор Кондратюк, Ганна Гопко, а також провідні громадські й екологічні організації – “Екологія-Право-Людина”, “Екодія”, WWF-Україна, Greenpeace, Free Svydovets, “Українська природоохоронна група”, ANTS, “Голка” та інші.

Боротьба за Карпати вийшла на найвищий міжнародний рівень. 8 липня 2026 року Європейський парламент ухвалив Резолюцію, у якій прямо розкритикував плани будівництва вітряків у високогір’ї.

Рекомендації до природоохоронних положень цієї Резолюції надавала команда WWF-Україна у співпраці з партнерами.

“Резолюція – доказ того, що і журналістка із Закарпаття Олена Мудра, і екологи, зокрема Оксана Станкевич-Волосянчук, не просто так з такими природоохоронними організаціями як “Екологія-Право-Людина”, понад рік піднімають питання на рівні Верховної Ради та уряду. Зрозуміло, що у війну країні треба вітряки, але не на високогір’ї. Це нищить гори: щоб підняти лопаті на вершини треба рубати ліс для прокладання доріг. Петиція ветерана і біолога Андрія Тупікова до президента з вимогою невідкладно розробити законодавство, яке б захистило Карпати, зібрала понад 26 000 голосів. А профільний міністр Олексій Соболєв не знайшов навіть часу, щоб зустрітися з автором петиції. Ба більше, уряд дав зелене світло для будівництва на Руні. А на рівні парламенту нам вдалося заблокувати спробу протягнути законодавчу ініціативу представників ОПЗЖ. Їм забракло одного голосу. Прізвища кожного народного депутата, хто голосував “за”, ми внесли в інструмент “Перезарядити країну тобі під силу”. Українці мають знати, хто виступає за знищення Карпат”, – наголошує голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів.

Захист журналістів та активістів, які ризикують безпекою заради збереження довкілля, є принциповим для громадського сектору. Стежимо за перебігом судового процесу та продовжуємо підтримувати членів нашої Мережі активних громадян!