47 порожніх округів та депутати-втікачі: як мажоритарна система залишає народ без представництва у Верховній Раді?

На сьомому році роботи Верховної Ради без представництва залишаються вже 47 мажоритарних округів. На 26 із них вибори не відбулися ще у 2019 році через окупацію частини територій, ще 21 стали вакантними вже під час роботи парламенту ІХ скликання. Про це свідчать результати аналізу громадської ініціативи “Голка”, яка до сьомої річниці роботи Верховної Ради проаналізувала кадрові зміни, ключові голосування та роботу парламенту за сім років. 

Водночас щонайменше четверо мажоритарників втекли з країни – Ярослав Дубневич, Артем Дмитрук, Олександр Куницький та Сергій Шахов але вони зберігають свої мандати і не працюють у парламенті. За таких умов ці політики належним чином не представляють інтереси своїх виборців.

Графіка створена на основі даних із сайту Верховної Ради, які доступні у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NED

За словами Оксани Ставнійчук, дослідницької журналістки та інженерки даних громадської ініціативи “Голка”, такі проблеми з представництвом у парламенті виникли через те, що вибори у 2019 році відбулися за старою виборчою системою, яка була змішаною і передбачала як партійні списки, так і мажоритарні округи:

“За Порошенка була можливість підтримати Виборчий кодекс і змінити правила гри. Тоді склад парламенту обирали б за відкритими списками. Але кожна влада намагається змінити правила під себе саме перед виборами. Тому ризик того, що під час війни Верховна Рада може залишитися недоукомплектованою, не змусив тоді політиків відмовитися від власних інтересів. Зрештою ЄС взяла лише 2 мандати на округах. На Львівщині перемогли Миколо Княжицький і Михайло Бондар. І от результат – під час війни мажоритарна система виявилася найслабшою ланкою для представництва. Ситуація буде лише погіршуватися. Ми вже бачимо, як часом бракує голосів за важливі євроінтеграційні питання. Заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець каже, що парламент “втомився” через діяльність антикорупційних органів. Такі заяви у війну взагалі неприпустимі”, – наголошує Ставнійчук.

Аналітикиня додає, що наразі фракція “Слуга народу” налічує 226 народних депутатів – рівно стільки голосів треба, щоб законопроєкт став законом:

“А починалося все, нагадаю, з 254 членів фракції партії влади. Зараз же, щоб мати хоча б на папері 226 членів фракції – не виключають ані народного втікача Куницького, ані тих, хто потрапляє у гучні корупційні скандали і розгляд справ ще триває. Але бувають випадки, коли проти тих, хто балотувався від “Слуг народу”, з’являються вироки в кримінальних справах. Так було з мажоритарником з Чернігівщини Анатолієм Гунько.

Окрім Гунька після вироків суду мандати втратили мажоритарники Федір Христенко (Донеччина) та Андрій Одарченко (Харківщина). А представників Сумщини та Одещини Андрія Деркача та Ігоря Васильковського позбавили громадянства і звинуватили у державній зраді. 

Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NED. Отримати доступ до цифрового сервісу, де містяться систематизовані дані, може кожен громадянин, направивши листа з проханням про доступ ngo.holka@gmail.com.