Деркач Андрій Леонідович

Життєпис

Андрій Деркач – став народним депутатом IX скликання (округ #159, Глухівський, Путивльський, Кролевецький, Ямпольський, Середино-Будський райони Сумської області) як безпартійний самовисуванець. Не входив до складу жодного комітету. Понад 20 років був народним депутатом, починаючи з ІІІ скликання і неодноразово обирався в одному й тому самому окрузі на Сумщині – це регіон, який він, на думку деяких політиків, фактично контролював. Нардеп працював у комітетах з питань бюджету, енергетики, ядерної політики і він відомий як “сірий кардинал” енергетичних і безпекових тем. Андрій Деркач – син ексголови Служби Безпеки України Леоніда Деркача, депутата Верховної Ради IV скликання.

Андрій Деркач очолював на громадських засадах групу радників прем’єр-міністра України Миколи Азарова. Увійшов до складу Міжсоборної присутності Російської православної церкви. Був першим помічником колишнього Прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка. Працював консультантом президента України Леоніда Кучми із зовнішньоекономічних питань. Закінчив російську Вищу школу КДБ (Комітет державної безпеки СРСР).

Фігурував у касетному скандалі (“плівках Мельниченка”), який, зокрема, стосувався вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Також був головним ініціатором скандалу, який був названий “Плівки Деркача”. Скандал стосувався перемовин тодішнього президента України Петра Порошенка та ексвіцепрезидента США Джо Байдена, котрі, нібито відбулися у 2016 році. А також запис розмови людей із голосами, начебто, Петра Порошенка та Володимира Путіна. “Плівки Деркача” розкривали перемовини високопосадовців про ймовірність розпуску парламентської коаліції в Україні й отримання мільярда доларів в обмін за закриття справи про корупцію стосовно компанії Burisma, пов’язаної із сином Байдена. На ще одній частині плівок Порошенко нібито говорив з Путіним у доволі дружньому тоні.

Був регулярним гостем на телеканалах, які пов’язували із кумом Путіна – Віктором Медведчуком. За інформацією США, понад 10 років був активним російським агентом. Фігурант антикорупційних розслідувань щодо податкових зловживань. 

Його кар’єра фактично обірвалась з 2020 року: США, а потім Україна та ЄС наклали санкції за співпрацю з Федеральною службою безпеки рф та спроби втручання у вибори. У 2023-му Служба Безпеки України повідомила нардепу про підозру у держзраді, а суд арештував його майно. Слідство встановило, що він міг входити до складу злочинної організації, яке сформувало головне управління генштабу збройних сил росії. Також політика позбавили усіх державних нагород та звань. Володимир Зеленський припинив громадянство Деркача, а Верховна Рада на підставі цього позбавила його депутатського мандату.  

У 2024 році колишній нардеп увійшов до комітету безпеки та оборони Ради Федерацій рф, був призначений сенатором верхньої палати ради федерацій рф від Астраханської області. А через рік отримав звання героя росії.

Хронологія подій

У 2025 році під час допиту у Вищому антикорупційному суді України свідок та колишній помічник Деркача – Ігор Колесніков – підтвердив, що Деркач отримував кошти від російського ГРУ. Саме він познайомив Деркача із російським спецслужбістом, який передавав йому гроші на інформаційні атаки проти України.

Наприкінці цього року Деркач отримав звання героя росії.

У 2024 році Державне бюро розслідувань завершило слідчі дії щодо державної зради учасників злочинної організації, до складу якої входив Деркач. Справу передали до суду. 

Депутат увійшов до комітету безпеки та оборони ради федерацій рф. А також російські медіа повідомили, що Деркач був призначений сенатором верхньої палати ради федерацій рф від астраханської області.

У 2023 році Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували справу про державну зраду та незаконне збагачення екснардепа до суду. Деркач, разом із нардепом Олександром Дубінським та експрокурором Костянтином Куликом, мав завдання дискредитувати Україну на міжнародній арені, погіршити її дипломатичні відносини зі Сполученими Штатами та заважати інтеграції України до Євросоюзу та НАТО. Слідство встановило, що депутат одержав щонайменше 567 тис. дол. США від правоохоронних та розвідувальних органів рф за підривну діяльність проти України, яку виконував.

Політика позбавили усіх державних нагород та звань.

Володимир Зеленський припинив громадянство Деркача, а Верховна Рада на підставі цього позбавила його депутатського мандату. 

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Деркач залишив територію України. Згодом Служба Безпеки України заявила про викриття агентурної мережі Головного управління Генерального штабу ЗС рф, яка мала на меті сприяти захопленню країни, серед учасників якої фігурувало й ім’я Деркача. Його оголосили у міжнародний розшук, а вже наприкінці року федеральний суд США висунув йому обвинувачення у фінансових злочинах. Обвинувачення стосувались змови з метою банківського шахрайства та відмивання грошей, а також відмивання грошей у зв’язку з купівлею та утриманням нерухомості всупереч санкціям США.

Цього ж року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Деркачу про підозру у державній зраді та незаконному збагачення. Також його оголосили у розшук. Згодом Вищий антикорупційний суд України заочно заарештував Деркача.

У 2021 році Офіс директора національної розвідки США (ODNI) опублікував звіт про втручання в американські вибори в 2020 році, до якого, зокрема, була причетна Росія. На переконання розвідки, втручання у вибори США було затверджено безпосередньо російським президентом Володимиром Путіним. Зокрема, розвідка мала інформацію, що Путін наглядав за діями депутата Андрія Деркача, якого США згодом визнали російським агентом. В офіційному документі писалось: “Ми вважаємо, що Путін тримав під наглядом діяльність Андрія Деркача – українського депутата, який відіграв значну роль у впливі Росії на вибори. Деркач пов’язаний із російськими посадовцями і з російськими спецслужбами”.

У цьому ж році Bihus.Info заявило, що Деркач постійно діяв в інтересах Ігоря Коломойського, відомого українського олігарха та політика.

У 2020 році депутати Деркач і Олександр Дубінський на спільній пресконференції поширювали непідтверджені звинувачення щодо міжнародної корупції, пов’язаної з Джо Байденом та українськими громадськими організаціями, а також ініціювали створення тимчасової слідчої комісії та надсилали дезінформаційні листи чиновникам США.

Офіс генпрокурора відмовився відкривати кримінальну справу щодо ймовірної державної зради нардепів Деркача та Дубінського, а також щодо ймовірного недекларування, ухилення від сплати податків і відмивання коштів останнім, пояснивши це нібито відсутністю фактичних даних. Водночас Центр протидії корупції наголосив, що надав конкретні відомості про можливі злочини депутатів, але не є слідчим органом і не може проводити експертизи чи прослуховування. Проте згодом суд зобов’язав генерального прокурора Ірину Венедіктову відкрити провадження, завдяки адвокації ЦПК.

У цьому ж році Деркач разом із колишнім прокурором Костянтином Куликом оприлюднили запис розмови людей із голосами схожими на голоси тодішнього президента України Петра Порошенка та ексвіцепрезидента США Джо Байдена, котра, нібито відбулася у 2016 році. А також запис розмови людей із голосами, начебто, Петра Порошенка та Володимира Путіна, котра, нібито, відбулася у квітні 2015 року. “Плівки Деркача” розкривали перемовини високопосадовців про ймовірність розпуску парламентської коаліції в Україні й отримання мільярда доларів в обмін за закриття справи про корупцію стосовно компанії Burisma, пов’язаної із сином Байдена. На ще одній частині плівок Порошенко нібито говорив з Путіним у доволі дружньому тоні.

Аудіозаписи викликали справжній резонанс. Проти п’ятого Президента України було відкрито кримінальне провадження за звинуваченням у державній зраді. У партії “Європейська солідарність” заявили, що ці плівки є фейком, створеним кремлем із метою зруйнувати партнерські відносини між Україною та США. Тим часом у Сполучених Штатах проти Деркача запровадили персональні санкції, звинувативши його у спробі втручання у виборчий процес та назвавши російським агентом. Facebook заблокував його акаунт. Водночас в Офісі Генерального прокурора України повідомили про початок власного розслідування щодо походження аудіозаписів. А вже у 2021 році Рада національної безпеки і оборони України також застосувала до політика персональні економічні санкції.

Утримався при голосуванні за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

За матеріалами журналістського розслідування Bihus.Info щодо 42 га заповідної землі між озерами Конча і Заспа під Києвом яка опинилася у власності людей з оточення народного депутата Деркача, Державне бюро розслідувань і прокуратура відкрили кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України. А Печерський районний суд Києва наклав арешти на ділянки орієнтовною вартістю 930 мільйонів гривень.

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання (округ #159, Глухівський, Путивльський, Кролевецький, Ямпольський, Середино-Будський райони Сумської області) як безпартійний самовисуванець. Не входив до складу жодного комітету.

За повідомленням Bihus.Info 42 га заповідної землі між озерами Конча і Заспа під Києвом, вартість якої сягала десятків мільйонів доларів, з 2010 року опинилися у власності людей з оточення народного депутата Деркача. Згодом депутат подав позов до редакції Bihus.Info через сюжет про незаконне отримання землі в Конча-Заспі, але журналісти цього видання та юристи виграли апеляцію у Деркача в 2022 році.

В цьому ж році депутат подав позов до Окружного адмінсуду Києва із вимогою надати докази існування парламентської коаліції. Доказів не знайшлося – це дало підстави розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові вибори.

У 2018 році підписав листа до Вселенського Патріарха Варфоломія із закликом відкласти надання Томосу Українській православній церкві. Депутат та інші політики писали, що “більша частина українських православних зможе прийняти автокефалію тільки за наявності згоди російського патріарха”.

У 2017 році подав до суду на прем’єр-міністра Володимира Гройсмана через навмисне затягування внесення кандидатури міністра охорони здоров’я на затвердження Верховної Ради. Деркач вважав, що Кабмін не зробив жодної спроби призначити легітимного голову Міністерства охорони здоров’я, в результаті виконувачка обов’язків міністра Уляна Супрун підготувала “медичну реформу”, що порушувала конституційні права українців.

У 2014 році обраний народним депутатом VIII скликання як безпартійний самовисуванець від округу #159 (Сумська область). Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Після смерті Ігоря Єремеєва став виконувачем обов’язків голови депутатської групи “Воля народу”. У 2016 році вийшов з цієї депутатської групи.

З 2012 по 2014 роки був народним депутатом України VII скликання від “Партії регіонів” (#159 округ). Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Вийшов з однойменної фракції у лютому 2014 року після перемоги Євромайдану. Голосував за диктаторські закони Януковича.

З 2011 по 2013 роки очолював на громадських засадах групу радників тодішнього Прем’єр-міністра України Миколи Азарова.

У 2009 році увійшов до складу Міжсоборної присутності Російської православної церкви.

У 2008 році керівник контрольно-ревізійного управління Микола Сивульський та прем’єрка Юлія Тимошенко звинуватили Деркача в фінансових порушеннях на суму 3,6 млрд гривень.

З 2007 по 2012 роки був народним депутатом VI скликання від “Партії регіонів” під №96 у списку. 

У 2007 році уряд Тимошенко одним із перших своїх рішень відмінив постанову попереднього уряду про створення концерну “Укратомпром”. Деркач очолюючи цю компанію займався атомною галуззю і зумів об’єднати всі атомні активи країни в один потужний державний концерн. Ще раніше подібні ініціативи Деркача критикував президент Віктор Ющенко, який вважав такі дії першим кроком до майбутньої приватизації галузі. Згодом політик готував подання позову до Окружного адміністративного суду Києва про визнання недійсним вказаного указу.

У цьому ж році Деркач підписав Протокол про наміри співпраці між атомно-енергопромисловими комплексами Росії та України з керівником Федерального агенства з атомної енергії рф Сергієм Кириєнко, хоча не мав на це юридичних прав та це суперечило закону України “Про міжнародні договори”.

У 2006 році став президентом Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом”, генеральним директором держконцерну “Укратомпром”. 

У цьому ж році став народним депутатом V скликання, обраний від “Соціалістичної партії України” під №9 у списку.

З 2002 по 2006 роки був народним депутатом IV скликання від блоку “За Єдину Україну!”, обраний під 11 номером у списку. Тоді став заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. 

У 2002 році вступив у фракцію політичних партій “Промисловців і підприємців України” та “Трудова Україна”, а у 2005 – у фракцію “Соціалістичної партії України”.

У 2001 році під час пресконференції у Вашингтоні колишній охоронець президента Леоніда Кучми – Микола Мельниченко та ексгенпрокурор Віктор Шишкін звинуватили Кучму в незаконній торгівлі зброєю – продаж “Кольчуги” до Іраку в обхід санкцій, зазначивши, що в цій справі йому допомагав Андрій Деркач. Крім того, медіа повідомляли про зв’язки Деркача з одним із найвідоміших кримінальних авторитетів тих часів – Семеном Могилевичем. 

З 1998 по 2002 роки був народним депутатом III скликання (округ #159, Глухівський, Путивльський, Кролевецький, Ямпольський, Середино-Будський райони Сумської області). На момент виборів був безпартійним. Одночасно з цим балотувався від виборчого блоку “Трудова Україна”. До цього був першим помічником колишнього Прем’єр-міністра України Валерія Пустовойтенка.

З 1996 по 1997 роки працював консультантом президента України Леоніда Кучми із зовнішньоекономічних питань.

З 1994 по 1996 роки був заступником керівника Контрольної служби Президента України.

У 1993 році закінчив російську Вищу школу КДБ (Комітет державної безпеки СРСР) – (сучасна Академія Федеральної служби безпеки російської федерації). У цьому ж році почав працювати оперуповноваженим в Управлінні Служби безпеки України в Дніпропетровській області, заступником директора асоціації “Придніпров’я”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість