Бондар Михайло Леонтійович

Життєпис

Бондар Михайло — народний депутат України ХІІІ та ІХ скликань. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Європейської солідарності” (округ  #119, Львівська область) та очолив підкомітет з питань вугільної промисловості Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Захищав Майдан у розстрільні ночі лютого 2014 року як Сотник 10-ї Сокальської сотні, був учасником АТО і отримав поранення під Слов’янськом. 

Хронологія подій

У 2025 році проголосував проти ліквідації незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Проте утримався при голосуванні за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону. 

Крім того, у 2025 році Бондар утримався при голосуванні за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи. Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Виступив з ініціативою заборонити продаж електронних цигарок, аби зменшити залежність від куріння саме в молоді.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

Отримав від держави компенсацію у розмірі 2,6 мільйони гривень, які вклав у будівництво будинку на Львівщині. У 2014 Михайло Бондар отримав поранення під час участі у бойових діях біля Слов’янська, що призвело до інвалідності. Постановою Кабінету Міністрів передбачено у такому випадку надання грошей на забезпечення житлом. Після 10 років бюрократичних процедур депутат отримав виплату. 

У 2022 році проголосував проти законопроєкту (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів. 

Підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.  

У 2020 році закликав Кабмін та Фонд державного майна провести аудит компанії “Центренерго” та повідомити про розмір збитків цього державного підприємства. До цього Володимир Зеленський повідомив, що Фонд державного майна проведе приватизацію “Центренерго”, а у медіа з’явилась інформація про завдання збитків держпідприємству у розмірі 2,5 млрд гривень у 2019 році через дії керівництва “Центренерго” в інтересах фірм Ігоря Коломойського. 

У 2019 році пройшов до парламенту від “Європейської солідарності” (округ  #119, Львівська область) та очолив підкомітет з питань вугільної промисловості Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Один з його помічників був раніше помічником нардепа-комуніста. Бондар у спілкуванні з журналістами не одразу згадав про те, що у нього є такий помічник як Георгій Довганчин і зазначив, що його попросили оформити цю особу своїм помічником. Загалом навіть через кілька років Бондар був одним з тих народних депутатів, хто мав найбільше помічників.

Просив суд замість тримання під вартою передати йому та іншим поручителям на поруки Юлію Кузьменко, яка була однією з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Суд відмовив у взятті на поруки. 

У цьому ж році просив суд передати йому та іншим поручителям на поруки народного депутата України від “Народного фронту” Сергія Пашинського, якого підозрюють у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень. Пашинський стверджував, що вистрілив у водія, з яким у нього стався конфлікт, після того, як водій напав на нього та вдарив пляшкою. Суд відмовив у взятті на поруки та призначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У 2021 році суд виправдав Сергія Пашинського.

У 2017 році президент Петро Порошенко нагородив Михайла Бондара орденом “За мужність” як учасника Революції гідності та АТО. 

У 2016 році Бондара нагородили відзнакою Президента України — ювілейною медаллю “25 років незалежності України”. 

У 2014 році брав участь у Революції гідності, захищав Майдан 19 та 20 лютого. Добровольцем вирушив воювати у зону АТО, обійняв посаду заступника командира взводу 1-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії ім. генерала Кульчицького. Воював біля Дебальцева, у липні отримав поранення під Слов’янськом. 

Пройшов до парламенту від “Народного фронту” (округ  #119, Львівська область) та очолив підкомітет з питань вугільної промисловості Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. 

У 2013 році взяв участь у Революції гідності та став сотником 10-ї Сокальської сотні Самооборони Майдану. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.