Куницький Олександр Олегович

Thumb up Thumb down

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис 

Олександр Куницькийстав народним депутатом IX скликання за округом #169  (Київський район і частина на той час Московського району міста Харків) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Мав ізраїльське громадянство. Визнавав Крим частиною держави-окупанта. До речі, в Криму виявили зарядні станції, які були виготовлені на фірмі з орбіти нардепа Куницького.

Входив до так званої “групи Коломойського”, за інформацією “Української правди”, та був у “медійній” підгрупі народного депутата Олександра Дубінського. Під час голосування за “антиколомойський закон” політик утримався. Куницького також звинувачували в тому, що він як народний депутат лобіює інтереси “свого бізнесу”.

За даними Суспільного, мешканці 169-го одномандатного округу не бачили нардепа в Харкові під час повномасштабної війни РФ проти України. Про гуманітарну чи іншу допомогу жителям Харкова Куницький дописів у соціальних мережах не робив.

Політика звинувачували у побитті громадянина в центрі Києва, згодом він виїхав у відрядження в Ізраїль та не повернувся в Україну.

Протягом каденції продовжував вести Youtube-блог Zpsanek, з-поміж народних депутатів має один із найбільш розвинених TikTok акаунтів та відкриту сторінку у Facebook, та закритий акаунт в Instagram.

Хронологія подій

У 2025 році Верховна Рада виключила Куницького зі складу Комітету з питань правоохоронної діяльності (проєкт).

У 2024 році у серпні місяці був у складі делегації нардепів із візитом до Вашингтона.

Через місяць правоохоронці отримали повідомлення про побиття громадянина в центрі Києва. Потерпілий заявляв, що його вдарив народний депутат Олександр Куницький. Згодом Bihus.Info оприлюднили інформацію про те, що Куницький виїхав у відрядження в Ізраїль, звідки він потім переїхав до родичів у США. Нардеп так і не повертався в Україну впродовж трьох місяців та пропустив усі пленарні засідання за цей період.

Журналісти “Схем” виявили, що бізнес, тісно пов’язаний з Куницьким (а саме: харківське підприємство “Автоентерпрайз”), постачав в окупований Крим зарядні станції для електромобілів. Підприємство належало помічнику нардепа, а сам депутат до обрання обіймав там керівні посади. Потрапивши в Раду, Куницький активно лобіював інтереси цього бізнесу, а його депутатська приймальня розташована прямо на підприємстві.

Не голосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Після того як нардеп не повернувся до України, почав у Фейсбуці публікувати відео, пов’язані з питанням мобілізації. Як і раніше продовжував критикувати діяльність Національної поліції, а ще закликав до відставки міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

За даними видання “Радіо Свобода”, Куницький поїхав на п’ять днів у відрядження в Ізраїль, а прожив за кордоном три тижні. Згодом з’ясували, що у проміжку після робочого відрядження і до повернення в Україну депутат був помічений в аеропорту американського штату Флорида. У цей час в Україні вже діяла заборона для виїзду за кордон для посадовців під час воєнного стану без належних на те підстав. На той момент генеральний прокурор Андрій Костін ініціював кримінальне провадження за фактом “службове підроблення” та “використання завідомо підробленого документа”.

Куницький разом з іншим представником партії “Слуга народу” Артемом Дмитруком потрапив у скандал через участь у вуличній бійці у центрі Києва. Чоловік, який був присутній на відео разом з нардепами, стверджував, що Куницький та Дмитрук побили його, вимагаючи гроші. Пізніше виявилось, що хлопець був штурмовиком ЗСУ. Дмитрук у коментарі заявив, що хлопець на відео був підставною особою, і що він нібито намагався спровокувати депутатів. За словами нардепа, його метою був мобільний телефон з інформацією. Крім того, Дмитрук переконував, що хлопець з ножем біг на нього. Згодом у “Слузі народу” назвали цю ситуацію неприйнятною. А генпрокурор зареєстрував кримінальні провадження за фактом інциденту. Куницький же переконував, що сам потерпів і показував свої “травми”.

У цьому ж році нардеп Куницький не голосував за деколонізацію географічних назв. Хоча перед тим проголосував за бюджетне питання. Під час розгляду деколонізації картка була в слоті, проте голосування проігнорував.

Аналогічна ситуація сталася, коли голосували за поправку щодо поновлення фінансового звітування партій.

Цього ж року парламентар був одним із тих, хто не голосував за поправку про негайне відкриття декларацій, передбачену законопроєктом  #9534.

Долучався до засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування діяльності кол-центрів.

У 2022 році на початку повномасштабного вторгнення рф Куницького затримали на одному з блокпостів за те, що він знімав блокпост на відео, що було заборонено.

У перші дні вторгнення РФ робив репости відео телеканалів, інфлюєнсерів, телеграм-каналів на своїй сторінці у Facebook. Третього березня 2022-го опублікував відео з парламенту, запевнивши, що він разом з іншими нардепами перебуває на робочому місці. Як і до вторгнення ділився контентом на тему сервісних центрів МВС. 

В липні потрапив в аварію в Києві, на Рибальській набережній.

У 2021 році представник Служби Безпеки України Роман Дудін запропонував виключити нардепа з комітету з питань правоохоронної діяльності за те, що він порушив ПДР. Згодом на політика наклали штраф.

У цьому ж році Національне агентство з питань запобігання корупції знайшло недостовірні відомості у декларації Куницького на 303 тис. шекелів (2,3 млн грн).

У червні народні депутати від “Слуги народу” Микола Тищенко та Олександр Куницький побились у приміщенні Верховної Ради. Інцидент стався у їдальні, а Куницький виклав відео в інтернет про цей інцидент.

Національне агентство з питань запобігання корупції також склало два адміністративні протоколи на Куницького через можливе лобіювання бізнесу. За інформацією “Української правди”, нардеп розсилав звернення у різні установи, просуваючи інтереси пов’язаного із ним бізнесу. Зокрема за інформацією “Схем” депутат допомагав просувати інтереси “Автоентерпрайз” – харківської групи компаній, що займаються імпортом електрокарів та виготовленням і встановленням зарядних станцій для них. За даними журналістів, у цих зверненнях Куницький скаржився на дії слідчих Державної фіскальної служби, які розслідували ухилення від сплати податків групою компаній “Автоінтерпрайз” та помічником нардепа Дмитром Ніконовим. У ще одному зверненні політик цікавився у “ДТЕК Київські електромережі” можливістю встановити електрозарядну станцію біля будинку на Печерську в Києві, де він орендував квартиру. Суд не побачив адмінпорушення у діях депутата.

У 2020 році Куницький займався лобіюванням інтересів російських підприємців, що постачали газобалонне обладнання для авто в Україну. Зокрема, депутат звертався та тиснув на Мінінфраструктури, щоб повернути стару систему дозвільних документів на газ для авто. Такі дії він здійснював в інтересах так званої “Української газомоторної асоціації”, співзасновником якої була компанія з офшорним корінням. Керівником цієї асоціації був Степан Ашрафьян, тісно пов’язаний із родиною харківських бізнесменів Костянян, що розвивала бізнес із продажу, встановлення та обслуговування газобалонного обладнання у РФ.

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Зображення депутата з’явилося на київських зарядних станціях для електромобілів, а також на спеціально створеному вебсайті. Там парламентар у ролі блогера ZPSanek закликав стати його “партнером” та разом із ним інвестувати в компанію “Автоентерпрайз”. Тоді юрист громадської організації “Центр протидії корупції” Андрій Савін наголосив, що подібні дії є неприпустимими для представника парламенту: “Народний депутат обіймає відповідальну державну посаду, а тому використання свого статусу в приватних інтересах суперечить його мандату”.

Утримався при голосуванні за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання за округом #169  (Київський район і частина Московського району міста Харків) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. На момент балотування окрім українського, мав ізраїльське громадянство та був керівником громадської організації “Чистий Харків”. Входив до так званої “групи Коломойського”, за інформацією “Української правди”, та був у “медійній” підгрупі Дубінського.

Після балотування написав заяву про відмову від ізраїльського громадянства. Центральна виборча комісія згодом скасувала реєстрацію Куницького кандидатом, а потім відновила її за рішенням суду. Через подвійне громадянство політик ще до виборів потрапив у базу “Миротворець”.

У цьому ж році, за інформацією Андрія Денисенка, депутат в розпал президентських виборів через прикордонний перехід Гоптівка у Харківській області здійснив 8 переходів російсько-українського кордону за своїм ізраїльським паспортом.

У 2017 році політик фігурував як потерпілий в конфлікті на Хортиці з одним із самооборонців блок-поста – Русланом Венжегою, – через що було відкрите кримінальне провадження.

У 2015 році, за словами Андрія Денисенка, Куницького депортували з України через порушення прикордонного режиму.

У 2014 році під час того, як Росія почала агресію проти України, Куницький виїхав до Ізраїлю, де розповідав, що він готовий знову принести присягу Ізраїлю і нести службу в ізраїльській армії. Повернувшись до України після закінчення гарячої фази війни з Росією, 2015 року Куницький спровокував черговий конфлікт із блокпостом на Хортиці.

З 2014 по 2016 роки на тимчасово окупованих територіях України (Донецька, Запорізька, Луганська області) Куницький та Віталій Косенко розгорнули кампанію з дискредитації військових та правоохоронців, які несли службу на блокпостах. Під час своїх рейдів вони фіксували ці об’єкти, провокуючи українських військових та добровольців на конфлікт. Згодом їхні відео тиражували кремлівські пропагандисти.

У 2014 році їздив до окупованого Криму, де у своєму блозі знімав відео й показував діяльність місцевих працівників державно-патрульної служби у позитивному контексті. У одному з відео “Не міліція і не поліція Криму” визнав Крим частиною Росії.

У цьому ж році був співзасновником товариства “Народний погляд”. Був активістом ініціативи “Дорожній контроль”.

У 2002 році емігрував зі своїм батьком до Ізраїлю. Згодом вступив на службу до армії Ізраїлю. У 2005 році, після армії, повернувся до України.

До створення профайлу долучилася редакція “Ґвара медіа”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

 

Читати далі

Голосування

Відсутній/відсутня