Хто насправді “рятує” закони у Верховній Раді? – Результати дослідження “Голки”

Партії влади під час розгляду кадрових питань у парламенті допомагають уламки проросійської партії ОПЗЖ та група “Довіра”.

Що стосується “Європейської солідарності”, то вона дає голоси, коли розглядають важливі для євроінтеграції питання.

А група “За майбутнє” підключається виключно для ситуативного бартеру. 

Про це свідчать результати досліджень громадської ініціативи “Голка”.

За словами Оксани Ставнійчук, дослідницької журналістки та інженерки даних громадської ініціативи “Голка”, дані дозволяють чітко простежити допоміжні та вирішальні голоси:

“Фракція “Слуга народу” з травня 2023 року не дала жодного разу 226 і більше голосів за законопроєкти, які у подальшому ставали законами. Тому їм постійно потрібні партнери. Ми бачимо, що найчастіше допоміжними голосами рятує група “Довіра” – на її рахунку 77 таких голосувань. Якщо дивитися на уламки ОПЗЖ – взяти разом дві групи “Відновлення України” та “Платформу за життя та мир”, то їхній показник буде навіть вищий, ніж у “Довіри”. Коли говоримо про допоміжні голосування, то закон може бути прийнятий за допомогою кількох допоміжних гравців. Але іноді голоси можуть бути вирішальні. Тобто без голосів однієї конкретної фракції чи групи закон взагалі не набрав би 226 голосів. І тут на друге місце несподівано виходить “Європейська солідарність”. Вона дає такі вирішальні голоси, коли мова йде про євроінтеграційні закони”.

Окремо дослідники “Голки” застосували ще одну методологію – індекс Банцафа, який показує не скільки разів фракція реально рятувала закони, а наскільки структурно важливою вона є для ухвалення рішень загалом. І тут виявилася показова картина: депутатська група “За майбутнє”, яку пов’язують із групою Коломойського, рідко демонструє значну кількість голосів у звичайних голосуваннях. Але її підтримка різко зростає саме в ситуаціях, які мають ознаки ситуативного обміну – коли влада отримує потрібні голоси, а натомість підтримує вигідне для групи рішення.

Оксана Ставнійчук наголошує: “Монобільшості немає з 2023 року. Це показують дані. І голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія навчився будувати ситуативні коаліції. Але це не про гнучкість. Це про те, що у війну немає реальної коаліції, яка могла б взяти відповідальність за курс держави. І якщо у війну не можна проводити вибори, то сформувати коаліційний уряд – це цілком посильна задача. Але “Слуги народу” і Банкова не вбачають тут нагальної потреби, поки працює ось така ситуативна коаліція”. 

Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе (“Європейська солідарність”), яка очолює комітет з питань європейської інтеграції зазначає, що їхня фракція готова до широкої коаліції:

“Ми стільки разів закликали до створення коаліції національної єдності і національного порятунку. Нам кажуть: “Ну ви ж не підете в цю коаліцію. Навіть, якщо ми вам запропонуємо. Давайте спробуємо говорити про це” . Але ми підемо в цю коаліцію національної єдності, коли буде йтися про реальний суб’єктний уряд та його реальну підзвітність. Коли буде йтися про реальну коаліційну угоду. Тут має бути принцип інклюзивного діалогу та поваги. Таке було в перші місяці повномасштабного вторгнення. Це було реальне єднання різних політиків з різних політичних сил. Тоді рішення ухвалювалися консенсусом з усіма, окрім проросійських сил. Це був прояв, який був необхідний суспільству в час великої війни”. 

Нагадаємо, дослідження громадської ініціативи “Голка”, яке організація провела до сьомої річниці парламенту виявила, шо “Батьківщина” найбільше саботує голосування під час розгляду законопроєктів з переліку Ukraine Facility Plan. Від підтримки цих законопроєктів залежить сума коштів, які Україна має можливість отримати від партнерів, щоб у війну підтримати державний бюджет. 

Станом на серпень 2026 року в Україні 47 вакантних мажоритарних округів і загалом Верховна Рада втратила 71 народного депутата. Більшість з них залишали парламент з власної волі – значна частина йшла на державні посади. 

З 2023 року фракція “Слуга народу” не давала жодного разу за законопроєкти, які стали законами, 226 необхідних голосів. Відтак монобільшості де-факто немає.

Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NED. Отримати доступ до цифрового сервісу, де містяться систематизовані дані, може кожен громадянин, направивши листа з проханням про доступ ngo.holka@gmail.com.