Хто в парламенті найбільше саботує отримання мільярдів євро від ЄС? – результати дослідження “Голки”
Фракція “Батьківщина” дає найменше голосів за законопроєкти з плану Ukraine Facility – інструменту, який дозволяє Україні отримати 50 мільярдів євро з 2024 по 2027 рік.
Про це свідчать дані дослідження “Голки”, підготовленого до сьомої річниці роботи Верховної Ради.
Якщо за всі інші питання “Батьківщина” в середньому голосує “за” у 35% випадків, то за 41 закон з переліку Ukraine Facility – менш ніж у 17%. І це єдина фракція, яка відкрито голосує проти таких євроінтеграційних реформ – 7,4% голосів “проти”. Для порівняння, “Слуга народу” за цими законами дає близько 80% голосів своєї фракції, а депутатська група “Довіра” – майже 75%.
Голова “Голки” Ірина Федорів наголошує, що ціна кожного провального голосування – це затримка бюджетного фінансування:
“Нещодавно ЄС схвалила додаткові 8,3 млрд євро через механізм Ukraine Support Loan – але для цього Україна має виконати зобов’язання у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Екологія – це не лише про збереження довкілля, а й про запобігання корупційним ризикам довкола гір, узбережжя, річок, лісів. За довкіллєві питання “Батьківщина” не дала жодного голосу – і це на тлі скандалів із незаконним землевідведенням за участі представників партії на місцях”.
Народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе (“Європейська солідарність”), яка очолює комітет з питань європейської інтеграції і особисто була в рейді в Карпатах, де будують на високогір’ї вітряки, зазначає:
“У війну тема шкідливого впливу на довкілля не очевидна для суспільства. Тому дуже леко продавати суспільству швидкий економічний інтерес, прикриваючись дією воєнного стану і, як це відбувається на Закарпатті, – потребами в енергетиці. Нема рішень, які будуть прості і швидкі. Але коли йдеться про інтереси громади, регіону і держави треба всі складові проаналізувати і побачити стратегічно, як ми бачимо розвиток регіону і виконання зобов’язань. І тут треба бачити перспективу розвитку регіону не на 1-3 роки, а на десятиліття вперед”.
Представник WWF-Україна Ярослав Телешун зазначає, що значна частина зобов’язань України перед ЄС пов’язана із захистом довкілля і водночас з мінімізацією корупційних ризиків:
“Завдання процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) і стратегічної екологічної оцінки (СЕО) насамперед – збереження безпечного довкілля, захист здоров’я людей та запобігання екологічним наслідкам непродуманих рішень. Водночас ці процедури – запобіжник від виникнення корупційних ризиків. Послаблення цих інструментів суперечило б не лише курсу України на членство в ЄС та її міжнародним зобов’язанням, а й принципам сталого, прозорого та підзвітного відновлення, закладеним у механізмі Ukraine Facility”.
Разом з тим експерти “Голки” акцентують увагу, що під виглядом виконання вимог Ukraine Facility Plan до законопроєктів можуть закласти норми, які фактично погіршують становище громадян або створюють нові лазівки для влади і ці ризики намагаються виявляти представники громадського сектору.
Нагадаємо, дослідження громадської ініціативи “Голка”, яке організація провела до сьомої річниці парламенту виявила, шо наразі в Україні 47 вакантних мажоритарних округів.
За сім років роботи Верховна Рада втратила 71 народного депутата. Більшість з них залишали парламент з власної волі, значна частина йшла на державні посади.
З 2023 року фракція “Слуга народу” не давала жодного разу 226 голосів за законопроєкти, які стали законами. Відтак монобільшості де-факто немає.
Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NED. Отримати доступ до цифрового сервісу, де містяться систематизовані дані, може кожен громадянин, направивши листа з проханням про доступ ngo.holka@gmail.com.
