Савчук Оксана Василівна

Thumb up Thumb down

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Савчук Оксана народна депутатка ІХ скликання. Вона стала єдиною представницею від партії “Свобода”, хто виграв на парламентських виборах 2019 року. 

Представниця команди мера Франківська Руслана Марцинківа перемогла на окрузі, який був в межах обласного центру (округ № 83, місто Івано-Франківськ) та увійшла до складу Комітету з питань транспорту та інфраструктури. 

Коли голову Тернопільської облради – “свободівця” Михайла Головка – судили у справі, яка стосувалася неправомірної вигоди, Савчук намагалася взяти його на поруки.

Раніше Савчук неодноразово обиралася до Франківської міськради, а до того, як стати народною депутаткою, вона упродовж п’яти років обіймала посаду секретаря Івано-Франківської міської ради.

Хронологія подій

У 2026 році написала запит до Президента України Володимира Зеленського з вимогою позбавити звання “Герой України” двох спортсменів – Сергія Бубку та Яну Клочкову. Остання, за даними ЗМІ, живе у Криму, а Бубка як представник України у Міжнародному олімпійському комітеті не висловився тоді, коли на Олімпійських іграх через шолом пам’яті заборонили виступати Владиславу Гараскевичу. Запит Савчук народні депутати не підтримали.

У 2025 році була відсутня під час скандального голосування за  скасування незалежності антикоурпційних органів – НАБУ і САП і стала однією з авторів, хто після цього подав законопроєкт про відновлення незалежності. 

Савчук утрималась під час голосування за законопроєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів.

У цьому ж році проголосувала за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

Савчук їздила у США на молитовний сніданок.

У 2024 році підтримала законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

Стала співавторкою законопроєкту № 12199  щодо розширення прав позафракційних народних депутатів. Зокрема, пропонували надати позафракційним нардепам право брати участь у підготовці розкладу пленарних засідань сесії та проєкту календарного плану роботи сесії, у формуванні тимчасових слідчих та спеціальних комісіях, в обговоренні кандидатур на посади Прем’єр-міністра та Генерального прокурора. Слід зазначити, що під законопроєктом підписалися позафракційні депутатів з різних політичних сил. Крім націоналістки Оксани Савчук, його подали колишні члени “Слуги народу” та проросійських партій. 

У 2023 році утрималась при голосуванні за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Проголосувала за закон про деколонізацію географічних назв, який передбачав зміну топонімів, пов’язаних з державою-агресором та її імперською політикою (проєкт 7253).

Під час обрання запобіжного заходу тодішньому голові Тернопільської обласної ради від “Свободи” Михайлу Головку у межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК України Оксана Савчук просила передати Головка їй на поруки, але суд відмовив. Чиновника підозрювали в отриманні та вимаганні хабара від місцевого підприємця. У 2025 році Вищий антикорупційний суд визнав Михайла Головка винним та призначив покарання у вигляді 9 років позбавлення волі.

Цього ж року медіа повідомили, що бізнес чоловіка Савчук пов’язаний із товариством, де засновник сплачує податки в Росії.

У 2022 році проголосувала проти законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціативи висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Стала основною співавторкою законопроєкту № 7318, відповідно до якого втрачають право обиратись на посаду Президента України, до Верховної Ради та органів місцевого самоврядування усі особи, які будь-коли були членами або засновниками таких партій, як: “Комуністична партія України”, “Партія регіонів”, “Соціал-демократична партія України (об’єднана)”, “Опозиційна платформа – За життя”, “Партія Шарія”, “Держава”, “Ліва опозиція”, “Прогресивна соціалістична партія України”, “Союз лівих сил”, “Соціалістична партія України”, “Соціалісти”, “Опозиційний блок”, “Наші” та “Блок Володимира Сальдо”. Деякі експерти зазначили, що закон може стати зброєю проти опозиції, оскільки позбавить права балотуватись Петра Порошенка та Дмитра Разумкова. Порошенко входив у правління “Соціал-демократичної партії України (об’єднаної)” задовго до початку російської агресії. Разумков вийшов з “Партії регіонів” ще у 2010 році.

Подала законопроєкт № 7204 про заборону Української православної церкви Московського патріархату на території України. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував відхилити законопроєкт і пізніше його зняли з розгляду. Варто зауважити, що ініціатива Савчук відрізнялась від прийнятого у 2024 році законопроєкту № 8371 тим, що напряму згадувала УПЦ МП та передбачала негайну заборону без судового розгляду. Водночас законопроєкт прийнятий у 2024 році встановив загальні критерії релігійних організацій, діяльність яких в Україні забороняється (наявність керівного центру у державі-агресорі), без вказівок на конкретні назви. Крім того, відповідно до ухваленого закону діяльність релігійної організації забороняється виключно за рішенням суду після проведення спеціальної експертизи, якщо релігійна організація не розірвала у встановлений термін зв’язки з керівним центром у державі-агресорі.

Підтримала заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

У 2020 році внесла проєкт постанови щодо скасування рішення Верховної Ради щодо ухвалення закону про ринок землі.

У 2019 році пройшла до парламенту від націоналістичної партії “Свобода” (округ № 83, місто Івано-Франківськ) та увійшла до складу Комітету з питань транспорту та інфраструктури.

Громадська організація “ОПОРА” повідомила, що на заході, ймовірно, організованому міською владою Івано-Франківська, поширювали агітаційні матеріали Оксани Савчук та роздавали подарунки. Спостерігачі “ОПОРИ” побачили у цьому ознаки непрямого підкупу виборців та звернулись до поліції. 

Стала єдиною представницею “Свободи” у Верховній Раді. Політичні оглядачі зауважили, що Савчук зберегла зв’язок зі “Свободою” та відстоювала у парламенті партійні позиції

Вступила у міжфракційне об’єднання “Кубань”, метою якого визначили повернення Кубані в українське культурне і соціальне. Очолив об’єднання депутат від “Європейської солідарності” Олексій Гончаренко

У 2016 році видання “Наші гроші” оприлюднило розслідування, відповідно до якого Савчук у порушення вимог закону не задекларувала свою частку в розмірі 250 тисяч гривень у ТОВ “Комунальні інвестиції”. 

З 2015 по 2019 рік обіймала посаду секретаря Івано-Франківської міської ради. До міськради VI скликання пройшла від “Свободи”. На момент балотування була заступницею директора з виховної роботи в пластовому центрі від Управління освіти.

У 2010 році виграла вибори до Івано-Франківської міської ради V скликання від “Свободи”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі

Голосування

За

Голосування "за" стосується як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).

Проти

Голосування "проти" стосуються як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).