Воронько Олег Євгенійович

Життєпис

Олег Воронько – став депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#103 округ, місто Олександрія, а також Долинський, Олександрійський, Петрівський і Устинівський райони Кіровоградської області) як безпартійний. Після набуття повноважень політик став членом однойменної фракції. 

Його обрали членом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. На момент обрання був тимчасово непрацюючим, в той час, коли офіційно перебував керівником та власником кількох фірм. 

Воронько, за інформацією “Української правди”, як і інші мажоритарники Кіровоградщини, входить до “групи Іллі Павлюка”. Цей бізнесмен з Чернівців був одним із кураторів центрального штабу Володимира Зеленського. Ті, хто входять до цієї неофіційної групи, як повідомляли медіа, голосували в інтересах олігарха Ріната Ахметова та інших впливових осіб. Так, до прикладу, Воронько не голосував за “антиколомойський закон”. 

Дмитро Разумков після своєї відставки з посади спікера створив об’єднання “Розумна політика” й розколов фракцію “Слуг народу”. Воронько увійшов до новоствореного міжфракційного об’єднання і зробив заяву про тиск з боку Офісу президента – у нього провели обшуки. Воронька звинуватили у підробці документів. 

У результаті політик вийшов із фракції “Слуга народу”. Воронько не втратив мандат з огляду на те, що він мажоритарник. Політик заявив, що його вихід спричинено тиском влади за приналежність до міжфракційного об’єднання “Розумна політика”.

Згодом Воронько вступив у депутатську групу “Відновлення України”, більша частина якої складалась з представників колишньої забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя”. 

Воронько очолив список народних депутатів, які у 2020 році задекларували найбільше готівкових коштів, зокрема він декларував і криптовалюту. До того, як стати народним депутатом Воронько працював як підприємець в ІТ-сфері. Водночас політик отримував компенсацію з бюджету за оренду житла.

Хронологія подій

У 2025 році політик не голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Народний депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

Воронько голосував за скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році Воронько був єдиним із депутатської групи, хто утримався при голосуванні за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Політик утримався при голосуванні за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році  підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Воронько не голосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Політик вніс законопроєкт #9037 про податкову пільгу для депозитів на суму менш як 600 тис. гривень. Документ був негативно сприйнятий експертами, оскільки запроваджував дискримінаційну норму відносно родичів: якщо хтось з братів/сестер, батьків, дітей вже має цю пільгу, то людина не може її отримати. Крім того, збір інформації про кошти родичів, розміщенні у банках, призвів би до розкриття банківської таємниці.

У 2022 році Воронько підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Вступив у новоутворену депутатську групу “Відновлення України”, більша частина якої складалась з представників колишньої забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя”.

Вийшов із фракції “Слуга народу” та заявив, що його вихід спричинено тиском влади за приналежність до міжфракційного об’єднання під назвою “Розумна політика”.

Державне бюро розслідувань повідомило, що в межах кримінального провадження за фактом підроблення документів, проводило обшуки у Воронька. Національне агентство з питань запобігання корупції склало на депутата протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого частиною 2 ст. 172-4 КУпАП щодо його входження до складу виконавчого органу одного із товариств. Сам нардеп заявив, що це політичне переслідування з боку команди Зеленського. 

У 2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції не отримало підтвердження походження 132 млн 25 тис. грн у декларації нардепа.

Ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков оприлюднив список депутатів, які увійдуть до створеного ним міжфракційного об’єднання “Розумна політика”, – Воронько був у цьому списку.

Цього ж року “Українська правда” оприлюднила розслідування, в якому назвала прізвища політиків, які входили “групу Іллі Павлюка” – бізнесмена з Чернівців, який брав участь у куруванні штабу Володимира Зеленського на президентських виборах. Воронько, як і інші мажоритарники з Кіровоградщини, був з-поміж тих, хто входив до цієї групи.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Був одним із п’яти депутатів своєї партії, хто проголосував проти “антиколомойського закону” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році підозрювався в отриманні 30 тисяч доларів за непідтримку в комітеті законопроекту про “знищення дійної корови” Антона Яценка. Законопроєкт #2047-д передбачав ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості. Видання “Економічна правда” повідомило, що депутат утримався при голосуванні за постанову. На скандал відреагували як у партії “Слуга народу” (запропонувавши підозрюваним пройти перевірку на детекторі брехні), так і в САПі (зареєстрували відповідне провадження).

Голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#103 округ, місто Олександрія, а також Долинський, Олександрійський, Петрівський і Устинівський райони Кіровоградської області) як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. На момент обрання був тимчасово непрацюючим, в той час, коли офіційно перебував керівником та власником кількох фірм.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.