Герман Денис Вадимович

Життєпис

Герман Денис — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #35, Дніпропетровська область) та увійшов до складу Комітету з питань бюджету, де був у групі впливу народного депутата з партії влади Олександра Трухіна, доки той не склав мандат після скандального ДТП.

Хронологія подій

У 2026 році політик голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році проголосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової і в цей же день розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Крім того, у 2025 році Герман підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Під час голосування за питання деколонізації картка політика була в слоті, але він не голосував.

У 2022 році проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

Цього ж року Герман став співавтором законопроєкту, який дозволяє вилучати землю та нерухоме майно без рішення суду і не просто під час війни, а й 10 років після її завершення (№ 8225 ). Цей проєкт зняли з розгляду після скандалу у медіа.

У 2020 році “Центр Протидії Корупції” виявив, що у декларації кандидата у народні депутати за 2108 рік Денис Герман не зазначив британську компанію Chaser Commerce LLP, де він був особою зі значним контролем, тобто, фактично бенефіціаром. Варто зазначити, що співзасновниками цієї фірми були компанії з офшорною реєстрацією Krontex Services Ltd і Nostrex Services Ltd, які згадувались у схемі оплати лобістів Юлії Тимошенко у 2014 році. У декларації вказано лише українську фірму «Альфа Косметикс», яка на 9 відсотків належала дружині Дениса Германа, натомість британська компанія  Chaser Commerce LLP володіла 91 відстоком. За законодавством, така компанія мала бути задекларована у розділі № 9 як юридична особа під контролем декларанта. Герман заявив, що не зобов’язаний був зазначати британську компанію, оскільки не мав корпоративних прав на неї. Однак “ЦПК” зазначив, що закон передбачає обов’язок декларувати не лише корпоративні права, а й додатково той факт контролю. Антикорупційні органи не надали правової оцінки вказаній ситуації, Денис Герман не притягався до юридичної відповідальності. 

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу” (округ #35, Дніпропетровська область) та увійшов до складу Комітету з питань бюджету. До обрання працював директором ТОВ “Альфа-Косметикс”.

Не зміг на прохання журналістів розшифрувати абревіатури САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) та АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів).

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.