Хлапук Максим Миколайович

Життєпис

Максим Хлапук – балотувався до Верховної Ради IX скликання від партії “Голос” (#22 у списку). Тоді обіймав посаду заступника керівника секретаріату Голови Верховної Ради України. Проте став депутатом лише після того, як його колегу Рустема Умєрова призначили головою Фонду державного майна у 2022 році. Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. 

Став одним з двох депутатів, хто проголосував проти скандальної містобудівної “реформи” (проєкт #5655), яка лобіювалася в інтересах забудовників.

Був помічником нардепа Андрія Парубія на платній основі у VI, VII та VIII скликаннях. Учасник Революції Гідності.

Хронологія подій

У 2025 році був відсутній при голосуванні за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Був одним з ініціаторів подання законопроєкту #13531 щодо відновлення інституційної незалежності органів, що здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у справах про корупційні правопорушення. Ця ініціатива була спрямована на скасування обмежень для НАБУ та САП.

Також депутат утримався при голосуванні за проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році не голосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У 2024 році став головою підкомітету з питань розвитку конкуренції та прозорості на енергетичних ринках Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Єдиний з партії, хто утримався при голосуванні за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Був одним з ініціаторів законопроєкту #11189 щодо передачі коштів державного фінансового забезпечення політичних партій на оборонні потреби.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Голосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Став одним з ініціаторів законопроєкту #9623 про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини, що передбачає декриміналізацію порнографії.

Разом з колегою по партії Ярославом Железняком заявив про готовність взяти на поруки екскерівника “Нафтогазу” Андрія Коболєва, якого підозрювали у розтраті майна держкомпанії. Тут варто зауважити, що Хлапук до того, як стати народним депутатом, працював у Національній акціонерній компанії “Нафтогаз України”.

У 2022 році підписав звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з вимогою внести у порядок денний найближчої сесії законодавчі ініціативи, що стосувались позбавлення повноважень нардепів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій. 

Підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Був одним з двох депутатів своєї партії, хто проголосував проти містобудівної “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Цього ж року Хлапук став новим депутатом від партії “Голос” замість призначеного головою Фонду державного майна Рустема Умєрова. Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради IX скликання від партії “Голос” (#22 у списку). Обіймав посаду заступника керівника секретаріату Голови Верховної Ради України. 

Був експертом програми “Рада” від USAID з впровадження прозорості в парламенті. Засновник та керівник Рівненської міської молодіжної громадської організації “Молодіжний медіа-центр”. 

З 2016 року брав участь в організації роботи офісу спікера Верховної Ради України.

З 2007 по 2019 роки був помічником депутата Верховної Ради Андрія Парубія на платній основі три скликання поспіль (VI, VII та VIII), коли він балотувався від Блоку “Наша Україна – Народна самооборона”, Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” та Політичної партії “Народний фронт” відповідно.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.