Мулик Роман Миронович

Життєпис

Роман Мулик – став народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” номером 73 у списку як безпартійний. Обраний заступником голови однойменної фракції. Став заступником голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Як член “Партії регіонів” був депутатом Івано-Франківської обласної ради VI скликання. Пройшов за списком. Вийшов з “Партії регіонів” 20 лютого 2014 року.

Під час голосування за заборону діяльності Російської православної церкви Мулик був відсутній, але голосував за інші питання у порядку денному того дня, що може свідчити про те, що він умисно ухилився від цього голосування.

На місцевих виборах 2020 року Мулик курував місцеві вибори на Львівщині. Тому не дивно, що за результатами моніторингу мережі “ОПОРА” тієї осені Мулик потрапив до списку найбільших прогульників.

Попри те, що Мулику довірили курувати одну з областей він доволі немедійний і є одним із найбагатших представників прикарпатської групи “слуг”: ще у 2020 році Комітет виборців України проаналізував декларації народних депутатів і Мулик виявився одним з найбільш заможних депутатів, з огляду на те, що він задекларував 24 млн грн, а у 2023–2024 роках “Суспільне” фіксує збереження великих готівкових заощаджень і активні земельні придбання.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році Мулик увійшов до десятки найбільших землевласників Верховної Ради. Він володів 36 земельними ділянками загальною площею 65,3 га.

У 2023 році був відсутній під час голосування за заборону діяльності проросійських релігійних організацій, хоча за інші законопроєкти, що ухвалювалися того дня, голосував.

Підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У цьому ж році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до суду адмінпротокол щодо Мулика. За їх інформацією, у своїй декларації за 2020 рік він зазначив недостовірні відомості про вартість нерухомого майна на загальну суму понад мільйон гривень.

У 2020 році призначений партією “Слуга народу” відповідальним за місцеві вибори на Львівщині.

У цьому ж році стало відомо про будівельний скандал, пов’язаний з Муликом та його бізнес-партнером Володимиром Решетилом, радником з питань будівництва в Уряді Віктора Януковича. Їхня фірма намагалася виселити з приміщення на вулиці Незалежності обласну бібліотеку для юнацтва та центр туризму, аби використовувати будівлю у власних інтересах. Оборудку зупинив пікет громадськості під стінами Івано-Франківської облради.

Цього ж року депутат набув права на 87% частку у ТОВ “ІФ Рент” вартістю – 26,1 млн. гривень та 90% частку у ТОВ “Галіція Хол” вартість 31,5 млн. гривень.

У 2019 році приєднався до міжфракційного об’єднання “Прикарпаття” разом з іншими 14 депутати. Метою об’єднання було відстоювання інтересів та розвитку Івано-Франківської області. Став головою нової парламентської групи.

Обраний народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” номером 73 у списку як безпартійний. Став заступником голови однойменної фракції. Обраний заступником голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Один з помічників Мулика – колишній колега по облраді, ексрегіонала Руслан Гусак.

У цьому ж році у декларації нардепа за 2018 рік знайшли незавершеного будівництва (елітний житловий комплекс “Роял Хол” в центрі Івано-Франківська) на 6000 кв. м, власником якого є ТОВ “Комфорт-Вест-ІФ”. З цією забудовою була пов’язана низка скандалів. Зокрема, місцеві жителі скаржилися на те, що новозведена багатоповерхівка псує атмосферу історичної вулиці Шевченка.

У 2018 році був радником голови Івано-Франківської міської ради з питань розвитку підприємництва.

У цьому ж році задекларував десятки гектарів землі на Київщині та 25 мільйонів гривень.

У 2015 році стало відомо, що Мулик прогуляв майже всі засідання Івано-Франківської облради, коли був місцевим депутатом.

У 2014 році вийшов з фракції “Партії регіонів”.  Кілька днів перед цим активісти ходили з пікетом до ресторану Романа Мулика “Вальяж” і вимагали, щоб Мулик покинув “Партію регіонів”.

У 2010 році обраний депутатом Івано-Франківської обласної ради VI скликання за списком “Партії регіонів” як член партії. На момент виборів був фізичною особою-підприємцем.

Займався наданням в оренду й експлуатацію нерухомого майна. Був співзасновником ТОВ “Житло-експлуатаційна дільниця – громадський центр”, яке займалось управління нерухомим майном, та обслуговуючого кооперативу “Новгородська 15Б” – займалось комплексним обслуговування об’єктів.

З 2006 по 2007 роки працював помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата V скликання від “Партії регіонів” Дмитра Волошенкова.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.