Скрипка Тетяна Василівна
Фракція "Слуга народу"
Регіон
Сумська область
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.
Життєпис
Тетяна Скрипка (змінила прізвище під час роботи в раді після одруження, до цього була Рябухою) – обрана народною депутаткою IX скликання (#157 округ, Сумська область) від партії “Слуга народу” як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана головою підкомітету у справах сім’ї та дітей Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Балотувалася в мери Сум у 2020 році.
Хронологія подій
У 2025 році підтримала ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів.
Також депутатка підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів.
У цьому ж році проголосувала за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.
Цього ж року підтримала скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.
У 2024 році проголосувала за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.
У 2023 році підтримала проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.
У цьому ж році депутатка стала однією з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.
У 2022 році голосувала за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.
У 2021 році депутатка уклала шлюб, після чого змінила прізвище з Рябуха на Скрипка. Чоловіком нардепки став Олег Скрипка, який працював начальником шляхо-експлуатаційної дільниці комунального підприємства “Шляхрембуд” Сумської міської ради, а до 2013 року був начальником міського відділу ДАІ. Саме на комунальному підприємстві “Шляхрембуд” Рябуха працювала директоркою дитячого табору до того, як стала народною депутаткою. Саме цього року до того, як Рябуха і Скрипка одружилися, журналістам вдалося під час сесійного дня у парламенті зафіксувати переписку інтимного характеру між Рябухою і абонентом, який був підписаний як Олег Скрипка. У цій переписці мова йшла про дружину Скрипки.
У 2020 році була зареєстрована кандидатом на посаду міського голови Сум від партії “Слуга народу”. Зайняла третє місце (отримала 11,84% голосів виборців) і не дійшла до другого туру.
Підтримала постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.
Стала співавтором закону #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроекту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Цього ж року голосувала за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам.
Поставила свій підпис під постановою про звільнення Арсена Авакова з посту міністра внутрішніх справ, що активно підтримувався журналістами та громадським сектором, які критикували роботу МВС.
У 2019 році обрана народною депутаткою IX скликання (#157 округ, Сумська область) від партії “Слуга народу” як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана головою підкомітету у справах сім’ї та дітей Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. Спершу, на сайті ЦВК була інформація про те, що Рябуха працювала директоркою Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №10. Редакція “Суспільне” повідомило, що вказана на сайті ЦВК посада не відповідає дійсності: “Вона «директор, КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 10». Насправді жінка працювала директором табору відпочинку Комунального підприємства “Шляхрембуд” Сумської міської ради “Зоряний”, а у школі №10 є вчителькою початкових класів”, – написало медіа.
Юрист Рябухи повідомив, що помилку допустила Центральна Виборча Комісія. У ЦВК повідомили, що якщо кандидат припустився помилки, то він може написати заяву і змінити дані.
Цього ж року на президентських виборах була довіреною особою кандидата Володимира Зеленського по територіальному виборчому округу №157 в Сумах.
Якщо у профілі відображена, на Вашу думку, неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.
Читати даліГолосування
За
- Фейкове скасування депутатської недоторканості (2237)
- Про криміналізацію кнопкодавства (2148)
- Визнання Революції Гідності одним з ключових моментів державотворення (2739)
- Засудження протестів на Банковій (5295)
- Про судоустрій і статус суддів (3711-д)
- Про Смарагдову мережу (4461)
- За зменшення промислових викидів (4167)
- Відновлення фінансового звітування партій (правка №93) (5253-1)