Касай Костянтин Іванович

Життєпис

Костянтин Касай – став народним депутатом IX скликання (#149 округ,  Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Машівський, Новосанжарський і Чутівський райони Полтавської області) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Політик став членом однойменної фракції. Його обрали головою підкомітету з питань функціонування національного превентивного механізму Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин. 

Касай увійшов до створеного екс спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим міжфракційного об’єднання під назвою “Розумна політика”. Пізніше голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк заявила, що деякі “перебіжчики” повертаються, зокрема, Касай та Дмитро Гурін. 

Касай є фігурантом антикорупційних розслідувань.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

“Главком” повідомив, що сім’я народного депутата торік купила флагманський електромобіль Mercedes-Benz EQS 580, 2022 року випуску за понад 5,1 млн грн. 

Політик підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році народний депутат проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Касай голосував за скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Політик проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року Касай не голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Політик також не голосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Разом з іншими депутатами з “групи Коломойського” став співавтором законопроєкту 9516, який передбачав проведення санітарних рубок без проведення оцінки впливу на довкілля. Ця ініціатива мала серйозні корупційні ризики і так і не набрала необхідної кількості голосів. 

У 2022 році “Кременчуцька газета” опублікувала лист Юрія Черепа. Відправник повідомив, що у 2019 році в селищі Козельщина на пішохідному переході на нього здійснив наїзд автомобіль “Geely Emgrand”. Чоловік отримав численні ушкодження середньої тяжкості. Керував транспортним засобом батько нардепа – Іван Касай. На момент ДТП автомобіль належав компанії, що пов’язана з родиною Касай, – “Полтавабудсервіс плюс”. За 2,5 роки справа (строк давності для таких правопорушень –3 роки) так і не знайшла логічного завершення: батька нардепа ані засудили, ані виправдали. Суд встановив неефективність досудового розслідування, яке проводила Новосанжарська прокуратура. Потерпілий вважає, що мала місце корупційна складова. Новосанжарський відділ прокуратури очолював Дубович Олександр. Невдовзі після того, як туди потрапила справа про наїзд на Черепа, близький член сім’ї прокурора (ймовірно, сестра) Дубович Олеся стала помічником-консультантом народного обранця. Редакція газети звернулася за коментарем до нардепа, але той не прокоментував ситуацію. 

Напередодні повномасштабного вторгнення рф не підтримав включення до порядку денного сесії ВРУ питання про збільшення фінансування ЗСУ.

У 2021 році Касай увійшов до створеного екс спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим міжфракційного об’єднання під назвою “Розумна політика”. Пізніше голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк заявила, що деякі “перебіжчики” повертаються, зокрема, Касай та Дмитро Гурін.

Центр протидії корупції повідомив, що депутат не вказав у декларації за попередній рік компанію “Полтавабудсервіс плюс”. У звітності за 2019 рік зазначено, що це підприємство належало Олені Касай – дружині нардепа. На момент подання декларації за 2020 рік засновником і кінцевим бенефіціарним власником компанії значився Прядка Віктор Григорович. Але Касай не задекларував дохід від продажу підприємства.

У 2020 році народний депутат підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році політик голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Касая обрали народним депутатом IX скликання (#149 округ,  Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Машівський, Новосанжарський і Чутівський райони Полтавської області) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний головою підкомітету з питань функціонування національного превентивного механізму Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин. На момент обрання був директором дорожно-будівельної компанії “Полтавабудсервіс плюс”

До цього Касай був директором приватного підприємства “Полтава Будсервіс”, начальником філії “Полтавська дорожня ремонтно-будівельна дільниця”.

У 2018 році політик був фігурантом антикорупційного розслідування щодо порушення процедури тендеру та зловживання владою. Ресурс “Зміст” опублікував інформацію, що Полтавський аеропорт визначився, у якої компанії замовити ремонт льотного поля: послуги, згідно з даними системи закупівель Prozorro, мала надати фірма “Полтавабудсервіс плюс”. Але журналістам стало відомо, що виконавець був обраний без тендеру. Ремонт розбили на 6 підрядів, хоча, згідно з законодавством, предмет угоди ділити на частини не можна. Після надання послуг компанія Костянтина Касая мала отримати 4,6 млн гривень. У 2019 році Касай продав понад 60 одиниць спецтехніки, яка перебувала на обліку його фірми. Він зазначив, що причиною цього стали корупційні схеми у галузі дорожніх закупівель, зокрема фільтрація підрядників на “свій”/“чужий”. Розпродаж техніки пов’язують зі скандалом навколо ремонту аеропорту “Полтава”. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.