Гурін Дмитро Олександрович

Життєпис

Гурін Дмитро — народний депутат України ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ  #218, місто Київ) та став членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. У 2022 році перейшов до Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. Онкопацієнт в ремісії.

Хронологія подій

У 2025 році став одним з трьох народних депутатів фракції “Слуга народу”, які голосували проти скандального закону, що передбачав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як депутатська більшість підтримала закон, поблизу Банкової розпочалися протести. Попри це Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Потрапив у скандал через порівняння роботи депутата зі службою військових. Гурін запропонував змінити політику соціальної допомоги ветеранам, написавши “У ветеранів не має бути жодних “пільг”. Ніяких безкоштовних проїздів, нульового розмитнення автівок і іншого совка”. Депутат висловився за виплати на накопичувальну пенсію за час проведений на лінії бойового зіткнення, компенсації відсотків по іпотеці, програми лікування та навчання. Коли в мережі виникла дискусія навколо його пропозиції, Гурін написав “Те що захист Батьківщини обов’язок записано в Конституції. У мене інша присяга, я так само служу народу України”. Ці слова викликали хвилю обурення серед ветеранів. Згодом депутат переписав свій пост та вибачився.

Підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи. Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону. 

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України (#8371).

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. Гурін був одним з тих нардепів, хто вів активно адвокаційну кампанію.

Політик став співавтором законопроєкту, який дозволяє одностатеві партнерства. Проєкт у комітеті підготували до першого читання (9103).

У 2022 році, на початку війни, вийшов з міжфракційного об’єднання “Розумна політика”, очолюваного Дмитром Разумковим, заявивши, що розчарувався у ньому. 

У цьому ж році проголосував проти законопроєкту (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Перейшов з Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування до Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування. 

У 2021 році увійшов до міжфракційного об’єднання “Розумна політика” через незгоду з відкликанням Дмитра Разумкова з посади голови Верховної Ради. Пізніше голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк розповіла, що це було сприйнято як неформальний вихід із команди “слуг” і навіть після “повернення” відносини залишились напруженими. 

У 2020 році взяв участь у партійних праймеріз “Слуги народу” на посаду мера Києва, але у виборах від політичної сили брала участь Ірина Верещук. 

Перед місцевими виборами парламент розглядав правки до Виборчого кодексу. Гурін наполягав на тому, щоб народні депутати підтримали правку, яка дозволила б запровадити відкриті списки і проходження депутатів залежало б реально від кількості голосів виборів (бар’єр 5%), натомість парламент проголосував за вищий бар’єр у 25%.

У 2019 році пройшов  до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” та став членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Тоді медіа називали Гуріна людиною столичного забудовника Андрія Вавриша. Гурін у інтерв’ю виданню “Главком” зауважив, що його розважає, коли він чує такі закиди.

Одним з перших законопроєктів, які Гурін подав разом з колегами, стала законодавча ініціатива “Про столицю”. Ключовим було питання розподілу повноважень мера Києва. Документ пройшов перше читання і мав бути розглянутий у Стразбурському форматі. Це конфіденційні дискусії, які відбуваються за спеціальною методологією Центру експертизи доброго врядування Ради Європи, розробленою для досягнення згоди з дискусійних питань.

У 2018 році обіймав посаду радника Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун та брав участь у запровадженні електронного реєстру листків непрацездатності. Займався комунікацією медичної реформи.

До створення профайлу долучилася редакція медіа “Погляд“.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.