Бабій Роман Вячеславович

Життєпис

Роман Бабій — став народним депутатом України ІХ скликання у 2019 році, пройшов за списком партії “Слуга народу”. У Верховній Раді увійшов до Комітету з питань правової політики, обраний головою підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів. Очолив робочу групу ВР з питань цифровізації правосуддя та суміжних правових інститутів в Україні.

Хронологія подій

У 2025 році був одним з двох нардепів, які голосували проти проєкту, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

Цього ж року утримався під час голосування за скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації. 

Політик підтримав так званий “закон Ігоря Мазепи” (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки пройшло 10 років. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром з вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). У результаті цього голосування поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня.

У 2024 році ініціював закон, який, як зазначили аналітики Фундації DEJURE, рятував недоброчесних суддів від оцінювання (#679-IX). Ініціатива  дозволяла Вищій раді правосуддя вносити Президенту подання про призначення “суддів-п’ятирічок”, які пройшли лише частину кваліфікаційного оцінювання (співбесіди з колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів). 

Цього ж року розкритикував перейменування міста Бровари на Броварі (Київщина), аргументуючи це тим, що це історична назва і громада населеного пункту проти. Сам депутат – родом з Броварів.

У 2023 році утримався під час голосування за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

У 2021 році увійшов до міжфракційного об’єднання “Розумна політика” на чолі з колишнім спікером Дмитром Разумковим.

У 2020 році став одним з авторів законопроєкту, який пропонував узаконити практику призначення недоброчесних суддів в обхід процедури, передбаченою Конституцією (#4505). Про це повідомив Центр протидії корупції.

У 2019 році обраний Народним депутатом України за списком партії “Слуга народу” (#48). На той час працював на посаді директор ТОВ “Гельд-Енергія”.

У 2016 році як адвокат представляв у судах “Світловодський маслосиркомбінат” у схемі виведення кредитного боргу з банку “Фінанси та кредит”. Свою адвокатську діяльність здійснював за адресою компанії “Пукшин і Партнери”, пов’язаної з Андрієм Богданом, . Про це повідомляли журналісти Bihus.info.

У 2015 році у схемі виведення кредитного боргу з банку “Надра” через пов’язаний з Андрієм Богданом офшор представляв офшорну компанію “Весдікс Інвестмент Лімітет”.

У 2014 році балотувався до Верховної Ради VІІІ скликання у списку партії “Громадянська позиція” (# 47).

У 2008 році очолив компанію з надання фінансових послуг “Гельд-Енергія” (Бровари). За даними ЗМІ, представляв в суді інтереси компанії тогочасного депутата Верховної Ради Василя Хмельницького під час чергової тіньової спроби відчуження землі.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.