Ананченко Михайло Олегович

Життєпис

Ананченко Михайло — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (№ 34 у виборчому списку) та увійшов до складу Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. У 2022 році перейшов до Комітету з питань антикорупційної політики. 

Став одним із наймолодших депутатів цього скликання – до цього був “студентським мером” в Сумах та “студентським президентом” в Україні. На місцевих виборах 2020 року саме він очолив обласний осередок партії влади. Був помічником міського голови Сум “батьківщинівця” Олександра Лисенка у 2018 році і входив до виконавчого комітету міста. 

До цього студент працював арт-директором нічного клубу ще 2014 року і завдяки цьому отримав впізнаваність в молоді, що дуже цінувала місцева влада. Став членом Національної спілки журналістів України. 

Аначенко пішов в політику не випадково. Його батько неодноразово балотувався у парламент від Сумщини і навіть очолював сумський міський осередок Партії захисників вітчизни, яку очолив тогочасний нардеп Юрій Кармазін. У 2006 році балотувався у мери Сум, у 2012 році йшов як самовисуванець, по суті техкандидат, у народні депутати по одному з мажоритарних округів. Набрав менше 1%, у 2014 році йшов від Партії Зелена планета і набрав ледве 2% голосів.

Хронологія подій

У 2025 році проголосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової і в цей же день розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Крім того, у 2025 році Ананченко підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У 2022 році проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

Перейшов до Комітету з питань антикорупційної політики.

З перших днів повномасштабного вторгнення інформував про зелені коридори для евакуації з Сумщини.

У 2021 році суд закрив кримінальну справу щодо голови сумської обласної організації ВО “Свобода” Миколи Аліфанова через порушення прокуратурою строків на подання до суду обвинувального акту. За версією слідства, Аліфанов намагався замовити побиття народних депутатів від “Слуги народу” Михайла Ананченка та Тетяни Скрипки (Рябухи). Підозрюваний та його захисник стверджували, що СБУ намагалось спровокувати його вчинити злочин та сфальсифікувало справу через те, що Аліфанов активно організовував протести проти відкриття ринку сільськогосподарської землі. 

У 2020 році очолив обласний осередок партії “Слуга народу”, який створили 2020 року у рік виборів.

У 2019 році під час президентських виборів був представником Володимира Зеленського у Сумах.

Пройшов до парламенту від “Слуги народу” (№ 34 у виборчому списку) та увійшов до складу Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

15 грудня Ананченко написав у соціальних мережах, що на нього було скоєно напад, який він пов’язав зі своєю політичною діяльністю. Наступного дня СБУ повідомило що це була спецоперація – інсценування нападу, організоване, щоб упередити напад на депутатів Ананченка та Рябуху. Пізніше спецслужба повідомила про підозру в підготовці замаху голові сумської обласної організації ВО “Свобода” Миколі Аліфанову.

У 2018 році обійняв посаду помічника міського голови Сум Миколи Лисенка, обраного від партії “Батьківщина”.

У 2016 році став помічником-консультантом депутата Сумської обласної ради від партії “Батьківщина” Ігоря Ганненка.

З 2012 по 2015 рік був заступником голови профспілкової організації Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка. 

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.