Драбовський Анатолій Григорович

Життєпис

Анатолій Драбовський – став депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” за #12 округом (частина міста Вінниця та частина Вінницького району Вінницької області). На момент балотування був ректором Вінницького кооперативного інституту. Аналіз офіційних виборчих фондів мажоритарників регіону показав, що освітянин Драбовський увійшов в топ три, для кого голоси виборців коштували найдорожче.  

Політик після виборів став членом однойменної фракції. Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Двічі балотувався до Вінницької міської ради.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Підтримав законопроєкт #7731, ініційований його колегою з фракції Галиною Третьяковою. Документ передбачав можливість звільнення працівників, які не повідомили роботодавця про родинні чи інші зв’язки з громадянами росії або мешканцями тимчасово окупованих територій України. На думку журналістів, ця ініціатива могла створити передумови для легалізації репресивних дій щодо громадян, які вимушено залишилися під окупацією. Президент України наклав вето на даний законопроєкт та повернув його на доопрацювання.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Утримався при голосуванні за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

Підписав звернення до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з вимогою внести у порядок денний найближчої сесії проєкту постанови, щодо позбавлення мандатів народних депутатів та депутатів місцевих рад, які були обрані від заборонених проросійських партій, зокрема “ОПЗЖ”.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Міністерство закордонних справ України анулювало дипломатичний паспорт Драбовського. Причиною стало використання документа в особистих цілях.

Напередодні повномасштабного вторгнення рф не підтримав включення до порядку денного сесії ВРУ питання про збільшення фінансування ЗСУ.

У 2021 році фотокореспондент зафіксував листування нардепа щодо розподілу коштів державного бюджету на користь його однопартійця Олександра Трухіна. Обидва парламентарі на той час працювали в Комітеті з питань бюджету.

У 2020 році Драбовського помітили за пересиланням еротичного відео своєму однопартійцю Олегу Тарасову під час перерви в засіданні Верховної Ради. 

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Не подав вчасно електронну декларацію про доходи за 2019 рік. Національне агентство з питань запобігання корупції склало адміністративний протокол щодо порушення.

Утримався при голосуванні за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Журналісти зафіксували листування Драбовського у WhatsApp на засіданні Верховної Ради. Тоді він написав про те, що президент України Володимир Зеленський “помилує” прем’єр-міністра Олексія Гончарука, який написав заяву про відставку. 

Був внесений у список громадян України, проти яких рф ввела санкції.

У 2019 році голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Був обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” за #12 округом (частина міста Вінниця та частина Вінницького району Вінницької області). Став членом однойменної фракції. Обраний членом Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

У 2010 році балотувався до Вінницької міської ради VI скликання.

У 2002 році балотувався до Вінницької міської ради IV скликання.

Засновник малого приватного підприємства “Ват”, підприємства “Меркурій”, “Творчого центру “Зірки Поділля”, “Асоціації випускників і друзів Вінницького кооперативного інституту”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.