Бакунець Павло Андрійович

Життєпис

Бакунець Павло — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Об’єднання “САМОПОМІЧ” (округ #122, Львівська область) та увійшов до складу Комітету з питань правової політики. Приєднався до депутатської групи “Довіра”, яка складалася з мажоритарників і стала союзником президентської фракції. 

У 2020 році перейшов до Комітету з питань екологічної політики та природокористування, а у 2022 році — до Комітету з питань бюджету. Виступав за те, щоб дозволити трансплантацію органів в Україні та зберегти військове ПДФО у місцевих бюджетах.

До того, як стати депутатом обіймав посаду міського голови Яворова і представляв “Самопоміч”. Як мер він виносив на сесію рішення в умовах конфлікту інтересів – про звільнення свого брата від сплати до бюджету міста коштів за розміщення реклами.

У 2014-2015 роках був секретарем Яворівської міської ради та виконувачем обов’язків міського голови. Тоді представляв “Партію реформи і порядок”.

Хронологія подій

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Через кілька днів заявив, що суспільство проти ухваленого закону і його слід переглянути.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Крім того, Бакунець проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

Виступав за збереження так званого військового ПДФО у громадах. Також цього року з низкою інших народних депутатів виступив за те, аби перерозподілити державні кошти, які йдуть на фінансування розбудови парламентських партій на військо.

У 2023 році проголосував за закон про деколонізацію географічних назв, який передбачав зміну топонімів, пов’язаних з державою-агресором та її імперською політикою (проєкт 7253).

У 2022 році проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів. 

Підтримав ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

Перейшов до Комітету з питань бюджету.

У 2021 році наголошував на тому, що слід дозволити трансплантацію органів, з огляду на те, що українці найближчим часом не зможуть це робити у Білорусі.

У 2020 році став співавтором законопроєкту, який передбачав скасування контролю за фінансуванням місцевих виборів з боку територіальних виборчих комісій (#4117). Експерти критикували цю пропозицію, оскільки вона суттєво знижує рівень прозорості передвиборчого процесу. Крім того, відповідно до законопроєкту партії мали створити єдиний накопичувальний рахунок для всієї області, на який донатери надсилатимуть гроші, а партія їх розподілятиме. Водночас неможливість на власний розсуд підтримати конкретного кандидата або команду може відштовхнути багатьох донатерів від фінансування передвиборчої кампанії. Законопроєкт відкликали.

Перейшов до Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

У 2019 році пройшов до парламенту від “Об’єднання “САМОПОМІЧ” (округ #122, Львівська область) та увійшов до складу Комітету з питань правової політики. Приєднався до депутатської групи “Довіра”.

Був одним із політиків, які були готові взяти на поруки мера Львова Андрія Садового, якого Спеціальна антикорупційна прокуратура звинуватила у зловживанні владою.

Щодо дозволу на притягнення до відповідальності мажоритарника з Львівщини Ярослава Дубневича, то Бакунець голосував за, але не голосував за надання дозволу на його арешт чи затримання.

У 2015 році став міським головою Яворова та наймолодшим мером України. На вибори Бакунця висунула партія “САМОПОМІЧ”. 

У цьому ж році Яворівський районний суд визнав Бакунця винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП (неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів) та оштрафував на 1700 гривень. Павло Бакунець виніс на розгляд виконавчого комітету Яворівської міської ради питання про звільнення свого брата від плати за користування місцем для тимчасового розміщення реклами, проголосував за це рішення, не повідомивши при цьому про наявність реального конфлікту інтересів. Апеляційний суд підтвердив законність рішення суду першої інстанції.

З 2014 по 2015 рік був секретарем Яворівської міської ради та виконував обов’язки міського голови.

У 2010 році пройшов до Яворівської міської ради від партії “Реформи і порядок”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.