Лунченко Валерій Валерійович

Життєпис

Валерій Лунченко – став депутатом Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець (#71 округ, місто Хуст, а також Хустський район, частини Іршавського і Тячівського районів Закарпатської області). Став заступником голови депутатської групи “Довіра”. Обраний головою підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету з питань бюджету. Включений до санкційного списку рф.

Разом з іншими трьома мажоритарниками від Закарпаття – Робертом Горватом, Василем Петьовкою та Владіславом Поляком, які теж увійшли до групи “Довіра” – Лунченко запустив регіональний політичний проєкт – партію “Рідне Закарпаття”. Партія брала участь на місцевих виборах 2020 року – у результаті місцевих виборів партія здобула понад 350 депутатських мандатів у різних радах Закарпаття. Це був найкращий результат у Закарпатській області.  

Раніше Лунченко був нардепом VIII скликання від “Народного Фронту” (#19 у списку). Тоді входив до лав партії. Став секретарем Комітету України з питань аграрної політики та земельних відносин. Лунченко був з-поміж тих, хто звертався до Конституційного Суду, аби скасувати статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. 

Політик був також народним депутатом VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” (#61 номер у списку як безпартійний). Після втечі Віктора Януковича з країни виконуючий обов’язків президента Олександр Турчинов призначив Лунченка головою Закарпатської облдержадміністрації. 

Політика зловили за кнопкодавством. Він суміщав роботу чиновника і народного депутата і його карткою голосували у Верховній Раді. 

Лунченко був депутатом Закарпатської обласної ради VI скликання від “Фронту Змін” (#4 номером у списку) і очолював обласний штаб об’єднаної опозиції на парламентських виборах 2012 року.

Також політик був головою Хустського міського відділення громадської організації “Фронт Змін”, а згодом головою Хустської міської організації партії “Фронт Змін” Арсенія Яценюка.

Хронологія подій

У 2025 році Колишня дружина голови Закарпатської військової адміністрації має спільний медіа бізнес із Лунченком та Василем Петьовкою. Про це повідомляв “Главком”. З-поміж медіа бізнесу зокрема – “М-Студіо”.

Політик голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Не голосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Не голосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2020 році, разом з іншими чотирма депутатами від Закарпаття – Робертом Горватом, Василем Петьовкою та Владіславом Поляком створили політичну партію “Рідне Закарпаття”. Політична сила була зареєстрована ще у 2018 році та деякий час партія була знана як “Київська громада” але згодом її перейменували. 

У цьому ж році партія оголосила, що братиме участь на місцевих виборах. За даними соцопитування групи “Рейтинг”, станом на 2020 року більш ніж половина закарпатців мали намір підтримати на виборах саме цю регіональну партію. У результаті місцевих виборів партія отримала 59 845 голосів (17,78 % від усіх голосів) і здобула понад 350 депутатських мандатів у різних радах Закарпаття, досягнувши найвищого результату у Закарпатській області. 

Також партія витратила понад $4 400 на рекламу в Facebook протягом року. У фінансовому звіті партії за третій квартал 2020 року відповідних витрат не було. 

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Медіа повідомляли про те, що політик порушував правила під час карантину.

У 2019 році не голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Обраний депутатом Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець (#71 округ, місто Хуст, а також Хустський район, частини Іршавського і Тячівського районів Закарпатської області). Став заступником голови депутатської групи “Довіра”, до того – позафракційний. Став головою підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Був помічений за “гречкосійством” – в місті Іршава він організував дитяче свято. У цьому ж році в населених пунктах Руське Поле та Вонігово за його фінансової підтримки проводили перевірку гостроти зору та видавали окуляри мешканцям сіл. Також політик став спонсором свята Івана Купала у селі Вишково Хустського району. В усіх випадках разом з подарунками роздавали агітаційну продукцію кандидата в депутати. 

У 2018 році рф включила нардепа у свій санкційний список.

У 2017 році підписав подання до Конституційного Суду України на підставі якого суд визнав неконституційною статтю, що зобов’язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей.

У 2015 році їздив на авто AUDI A-8 (2011 р.в.) вартістю більше ніж 50 тис. доларів. А коли продав його, то зазначив у декларації, що віддав автівку уп’ятеро дешевше. Однак покупець автомобіля сказав журналістам програми “Наші гроші”, що вартість його покупки становила $30 000.

У 2014 році став народним депутатом VIII скликання від “Народного Фронту” (#19 у списку). На момент обрання був членом партії. Обраний секретарем Комітету України з питань аграрної політики та земельних відносин. Політик був помічений за кнопкодавством.

У цьому ж році кілька місяців очолював Закарпатську облдержадміністрацію. 

Став власником нагородного пістолета “Форт 17” калібром 9 мм, який йому вручив Арсен Аваков – тодішній міністр внутрішніх справ.

Попри заборону суміщати посаду депутата та державну службу, у цьому році в парламенті було 9 таких депутатів – серед них був і Лунченко. 

В декларації політика за 2014 рік нізвідки з’явилася земельна ділянка у 525 кв. м. Депутат додав нерухомість, не вказуючи витрат на її придбання чи оренду, хоча в декларації за 2013 рік такої нерухомості не було.

У 2013 році у листопаді його звинуватили у тому, що він голосував спільно з провладними депутатами з “Партії регіонів”. Мова про закон щодо діяльності аграрного фонду.

У 2012 році був обраний народним депутатом VII скликання від Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина” (#61 номер у списку як безпартійний). Став членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

У 2010 році був обраний депутатом Закарпатської обласної ради VI скликання від “Фронту Змін” (#4 номером у списку), був членом партії. До 2012 року був керуючим справами Хустського міського виконавчого комітету. 

З 2009 по 2013 роки був головою Хустського міського відділення громадської організації “Фронт Змін”, а згодом головою Хустської міської організації партії “Фронт Змін” Арсенія Яценюка.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.