Поляк Владіслав Миколайович

Життєпис

Владіслав Поляк – став депутатом Верховної Ради IX скликання (#73 округ, місто Берегове, а також Виноградівський район, частини Берегівського та Іршавського районів Закарпатської області) як безпартійний самовисуванець. Був членом депутатської групи “За майбутнє”. Обраний членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Згодом увійшов до депутатської групи “Довіра” та став членом Комітету з питань бюджету.

Разом з іншими чотирма депутатами від Закарпаття – Робертом Горватом, Василем Петьовкою та Валерієм Лунченком, які теж увійшли до групи “Довіра” – Поляк запустив регіональний політичний проєкт – партію “Рідне Закарпаття”. Партія брала участь на місцевих виборах 2020 року – у результаті місцевих виборів партія здобула понад 350 депутатських мандатів у різних радах Закарпаття. Це був найкращий результат у Закарпатській області.  

Кнопкодавив під час голосування за поправки до проекту закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Став першим парламентарем, який потрапив під дію закону про покарання за “кнопкодавство”, тож генпрокуратура відкрила провадження за цим фактом. Проте за два роки практично справа не зрушила з місця, а сам депутат провину не визнавав. Згодом Суд повернувся до розгляду справи – йому може загрожувати штраф розміром у кілька десятків тисяч гривень або ж позбавлення мандату. 

Був депутатом Закарпатської обласної ради VII скликання від партії “Відродження” (#11 округ) як безпартійний. Був депутатом Виноградівської міської ради VI скликання від “Партії Регіонів”. Його підозрювали у побитті чоловіка на Закарпатті.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Суд повернувся до розгляду справи за фактом кнопкодавства Поляка у Верховній Раді у 2020 році після введення кримінальної відповідальності за таке порушення. Йому може загрожувати штраф розміром у кілька десятків тисяч гривень або ж позбавлення мандату. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

У 2022 році увійшов до складу Комітету з питань бюджету.

Закарпатські медіа повідомили, що Поляк допоміг дружині екснардепа Ігоря Котвіцького контрабандою вивезти за кордон 30 млн доларів. Сам політик цю інформацію назвав фейком.

Підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році на засіданні Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування підтримав скандальний законопроєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуги народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Неодноразово кнопкодавив під час голосування за поправки до проекту закону щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Він тричі голосував за свого закарпатського колегу Василя Петьовку. Поляк став першим парламентарем, який потрапив під дію закону про покарання за “кнопкодавство”, тож генпрокуратура відкрила провадження за цим фактом. Проте за два роки практично справа не зрушила з місця, а сам депутат провину не визнавав.

Увійшов до депутатської групи “Довіра”.

Разом з іншими чотирма депутатами від Закарпаття – Робертом Горватом, Василем Петьовкою та Валерієм Лунченком створили політичну партію “Рідне Закарпаття”. Політична сила була зареєстрована ще у 2018 році та деякий час партія була знана як “Київська громада” але згодом її було перейменовано. 

У цьому ж році партія оголосила, що братиме участь на місцевих виборах. За даними соцопитування групи “Рейтинг”, станом на 2020 року більш ніж половина закарпатців мали намір підтримати на виборах саме цю регіональну партію. У результаті місцевих виборів партія завела у різних радах Закарпаття понад 350 депутатів, досягнувши найвищого результату у Закарпатській області. 

Також партія витратила понад 4,4 тис. доларів на рекламу в Facebook протягом року. У фінансовому звіті партії за третій квартал 2020 року відповідних витрат не було. 

У 2019 році утримався при голосуванні за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Обраний депутатом Верховної Ради IX скликання (#73 округ, місто Берегове, а також Виноградівський район, частини Берегівського та Іршавського районів Закарпатської області) як безпартійний самовисуванець. Був членом депутатської групи “За майбутнє”. Політик став членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Під час виборчої кампанії громадська мережа “ОПОРА” зафіксувала факт “гречкосійства” з боку Поляка. Він організував на своєму окрузі змаганнях із мисливського спорту з призами та виголошував на них агітаційні промови. Також в той самий час було зафіксовано ще три факти непрямого підкупу виборців політиком: фінансову підтримку концерту до Дня молоді, закупівлю ліжок для лікарні та спонсорування сільського дитячого свята.

У 2018 році було оприлюднено відео, на якому син депутата роз’їжджає на батьківському джипі з увімкненими спецсигналами, використання яких можновладцями на той момент вже було заборонено.

У 2015 році був обраний депутатом Закарпатської обласної ради VII скликання від партії “Відродження” (#11 округ) як безпартійний. 

У 2013 році закарпатські медіа повідомляли, що Поляк побив місцевого жителя в одному з кафе-барів Виноградова. Потерпілого доправили до лікарні з черепно-мозковою травмою, а справа не отримала подальшого процесуального руху.

З 2012 по 2014 роки працював помічником на громадських засадах народного депутата України VII скликання Івана Бушка (“Партія регіонів”).

У 2010 році був обраний депутатом Виноградівської міської ради VI скликання від “Партії Регіонів”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.