Клочко Андрій Андрійович

Життєпис

Андрій Клочко – став народним депутатом Верховної Ради ІХ скликання, представник партії “Слуга народу”. Обраний членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Втратив цю посаду в 2022 році. Національне антикорупційне бюро України висунуло політику підозру 2024 року за незаконне збагачення на суму приблизно 11 мільйонів гривень. Раніше Клочко балотувався до Київської міської ради від партії “Відродження” та балотувався до Верховної Ради від “Блоку лівих сил”.

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). У результаті цього голосування поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. А вже 31 липня у результаті рівновеликого тиску суспільства та міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, проголосував за законопроєкт #3533, який повернув повноваження антикорупційним органам. Клочко голосував “за”. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

Під час одного із засідань, на якому слухалося кримінальне провадження, відкрите за підозрою нардепа у незаконному збагаченні, провів “ритуал засіювання маку” у Вищому антикорупційному суді. Суддя Вищого антикорупційного суду назвав поведінку народного депутата Клочка неприпустимою з огляду на те, що він розкидав мак в коридорі суду та в місцях, де здійснюють свою діяльність судді та прокурор..

У 2024 році Національне антикорупційне бюро України висунуло нардепу підозру у незаконному збагаченні на суму понад 11 млн грн. За версією слідства, він набув у власність через наближених осіб три земельні ділянки в Київській області, п’ять столичних квартир, два нежитлові приміщення, а також автомобілі Tesla та Mercedes-Benz. 

У цьому ж році слідчий суддя Вищого антикорупційного суду України підтримав позицію прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та застосував запобіжний захід у вигляді 12 млн грн застави. Наступного року стало відомо, що Вищий антикорупційний суд не змінив запобіжний захід народному депутату. Таке рішення ухвалив Верховний Суд України.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У цьому ж році депутат підписав звернення до спікера парламенту з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів з проросійських партій, зокрема “Опозиційної платформи – За життя”. Проте, попри значну підтримку в комітеті, президія ВР не включила відповідне питання до порядку денного.

У 2022 році проголосував за містобудівну “реформу” 5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році Комітет з питань організації держвлади та місцевого самоврядування, який очолює Клочко, підтримав його скандальний проєкт #7654. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій – Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи. Перед цим засіданням члени комітету висловили недовіру Клочку.

Наприкінці року Клочко втратив посаду голови комітету й посаду обійняла голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк.

У 2021 році 70-річна мати нардепа Наталія, через кілька років після обрання сина до Верховної Ради, суттєво розбагатіла (дві квартири в Києві, будинок, кілька земельних ділянок, а також автомобіль Tesla). На момент розслідування загальна ринкова вартість цього майна оцінювалася приблизно у 14,5 мільйона гривень.

Тим часом у Клочка, який потрапив до Верховної Ради за списком, з’явилася приймальня в 95-му окрузі – в Ірпені. Діяльність цієї приймальні висвітлював медіаресурс ITV, пов’язаний із колишнім міським головою Ірпеня Володимиром Карплюком, фігурантом антикорупційних розслідувань.

У 2020 році як голова комітету з питань держбудівництва та місцевого самоврядування Клочко фактично заблокував розгляд питання щодо приєднання селища Коцюбинське до Києва. Попри обіцянку, він жодного разу не скликав робочу групу, яку сам погодився співочолити. Така бездіяльність, на думку мешканців селища, була вигідною забудовникам Ірпеня, які з 2008 року зацікавлені в освоєнні території Біличанського лісу (Святошинський район м. Київ).

У цьому ж році стало відомо, що Клочка та його помічника Олександра Сергієнка звинувачують у формальному проведенні реформ у сфері архітектурно-будівельного контролю. За наявною інформацією, вони організовували фіктивні конкурси на керівні посади в територіальних органах Держінспекції архітектури та містобудування, аби зберегти контроль над організацією будівельних проектів та отримати доступ до потенційних тіньових прибутків.

Політик став членом Ради Будівельної палати України.

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання від партії “Слуга народу” номером 83 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. На момент балотування працював кризовим менеджером Київського національного університету будівництва та архітектури.

У 2015 році безуспішно балотувався до Київської міської ради від партії “Відродження” за 27 округом як безпартійний. На момент балотування був заступником директора ТОВ “Агропродекспорт”.

У 2014 році безуспішно балотувався до Верховної Ради за #217 округом (м. Київ, Оболонський район) від “Блоку лівих сил” як безпартійний. Партія брала участь у виборах, найбільш імовірно, суто технічно. Клочко набрав близько 0,5% голосів на окрузі (520 голосів).

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.