Горват Роберт Іванович

Життєпис

Роберт Горват – став депутатом Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець (#68 округ, міста Ужгород і Чоп, Ужгородський район Закарпатської області). Увійшов до депутатської групи “Довіра”. Політик був обраний головою підкомітету з питань правового забезпечення діяльності митних органів Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

У парламенті він підтримав скандальний проєкт “Про Закарпаття”, який дозволив у мешканців регіону вилучати землі. А коли відбувалося голосування за законопроєкт про Смарагдову мережу, то політик просив колег з “Довіри” не підтримувати проєкт, бо він заблокує побудову гірськолижних курортів.

Медіа вважають Горвата близькою людиною нардепа Віктора Балоги – “господаря Закарпаття”. Раніше його обирали  народним депутатом Верховної Ради VIII скликання від партії “Блок Петра Порошенка” на цьому ж окрузі.  Висувався тоді за квотою партії “УДАР”. Після виборів політик став членом аналогічного комітету, а згодом очолив підкомітет з питань оподаткування доходів фізичних осіб та страхових нарахувань на фонд оплати праці.

Разом з іншими трьома депутатами від Закарпаття – Валерієм Лунченком, Василем Петьовкою та Владіславом Поляком, які теж увійшли в “Довіру” – Горват створив політичну партію “Рідне Закарпаття”. Партія брала участь на місцевих виборах 2020 року – у результаті місцевих виборів партія здобула понад 350 депутатських мандатів у різних радах Закарпаття. Це був найкращий результат у Закарпатській області. 

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру Горвату у незаконному заволодінні землею на Закарпатті загальною площею 323 га, що завдало державі збитків на 123 млн гривень. Слідство встановило, що нардеп розробив схему, за якою директор одного з закарпатських держпідприємств мав відмовитись від користування землею та подати відповідну заяву до Держгеокадастру. Після припинення права користування керівник обласного Держгеокадастру видав ці земельні ділянки наперед визначеним фізособам. Останні згодом продали землі компанії, підконтрольній організатору схеми. Вищий антикорупційний суд України зобов’язав депутата носити електронний браслет, здати закордонні паспорти та відпустив його під заставу у розмірі 26,8 млн грн. Згодом НАБУ та САП направили до суду справу за обвинуваченням нардепа та ще 4 осіб у заволодінні землею на Закарпатті.

Оноківська сільська рада на Закарпатті без використання електронної системи закупівель уклала договори на майже 781 тис. грн із товариством “Дастор-Ужгород”, що входить до бізнес-групи родини Горвата. За цими угодами громада придбала широкий перелік продуктів, а журналісти зазначали, що частина продукції виглядала дорожчою порівняно з роздрібними та гуртовими ринковими цінами. Також повідомлялося, що вказана фірма отримала загалом понад 2,9 млн грн бюджетних підрядів, усі – на неконкурентних закупівлях.

Політик став одним з фігурантів антикорупційного розслідування, пов’язаного зі зловживанням владою за нецільове використання бюджетних коштів. Тоді нардепи VIII скликання направили 18 млн гривень з держбюджету на дорогу поруч з Конча-Заспою, щоб можновладці змогли їздити до кінно-спортивного клубу не через село, а навпростець – крізь Національний парк.

Парламентський Комітет з питань запобігання і протидії корупції у 2015 році виявив корупціогенні ознаки у чотирьох законопроєктах нардепа. Окрім того, політик не вказав у документі частку в торговій фірмі “Дастор-Ужгород”, яку після отримання депутатського мандату переписав на доньку – Агнессу Горват.

Рух ЧЕСНО помітив Горвата за кнопкодавством 5 разів.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Цього ж року національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура направили до суду справу за обвинуваченням нардепа та ще 4 осіб у заволодінні землею на Закарпатті.

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році не голосував за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Політика був відсутній під час голосуванні за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Хоча нардеп голосував за інші питання порядку денного сесії.

Цього ж року правоохоронці завершили розслідування проти Горвата стосовно заволодіння державними землями. Вони встановили, що його дії завдали понад 120 млн грн збитків для держави.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру Горвату у незаконному заволодінні землею на Закарпатті загальною площею 323 га, що завдало державі збитків на понад 120 млн гривень. Слідство встановило, що нардеп розробив схему, за якою директор одного з закарпатських держпідприємств мав відмовитись від користування землею та подати відповідну заяву до Держгеокадастру. Після припинення права користування керівник обласного Держгеокадастру видав ці земельні ділянки наперед визначеним фізособам. Останні згодом продали землі компанії, підконтрольній організатору схеми. Згодом Вищий антикорупційний суд України зобов’язав депутата носити електронний браслет, здати закордонні паспорти та відпустив його під заставу у розмірі 26,8 млн грн.

Цього ж року не голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Не голосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

“Наші гроші” писали про те, що Оноківська сільська рада на Закарпатті без використання електронної системи закупівель уклала договори на майже 781 тис. грн із товариством “Дастор-Ужгород”, що входить до бізнес-групи родини Горвата, – його донька Агнеса є бенефіціаром компанії. За цими угодами громада придбала широкий перелік продуктів для потреб мобілізації, зокрема солодощі, воду, м’ясні вироби, молочну продукцію та інші товари. Журналісти зазначали, що ціни на окремі позиції складно оцінити через відсутність детальних даних у “Прозорро”, але частина продукції виглядала дорожчою порівняно з роздрібними та гуртовими ринковими цінами. Також повідомлялося, що фірма “Дастор-Ужгород” отримала загалом понад 2,9 млн грн бюджетних підрядів, усі – на неконкурентних закупівлях.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 році в мережу потрапило фото листування з групового чату групи “Довіра”. На ньому видно повідомлення від Горвата, в якому він просить колег не голосувати за законопроєкт, що захищає екологію і природу України та забороняє будівництво баз відпочинку в горах на території Смарагдової мережі.

У 2020 році, разом з іншими чотирма депутатами від Закарпаття – Валерієм Лунченком, Василем Петьовкою та Владіславом Поляком створили політичну партію “Рідне Закарпаття”. Політична сила була зареєстрована ще у 2018 році та деякий час партія була знана як “Київська громада” але згодом її було перейменовано. 

У цьому ж році партія оголосила, що братиме участь на місцевих виборах. За даними соцопитування групи “Рейтинг”, станом на 2020 року більш ніж половина закарпатців мали намір підтримати на виборах саме цю регіональну партію. У результаті місцевих виборів партія отримала понад 350 депутатських мандатів у різних радах Закарпаття, досягнувши найвищого результату у Закарпатській області. 

Також партія витратила понад 4,4 тис. долларів на рекламу в Facebook протягом року. У фінансовому звіті партії за третій квартал 2020 року відповідних витрат не було. 

Горват голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році не голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Політика обрали до Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець (#68 округ, міста Ужгород і Чоп, Ужгородський район Закарпатської області). Став членом депутатської групи “Довіра”, до того – позафракційний. Обраний головою підкомітету з питань правового забезпечення діяльності митних органів Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

У 2017 році був одним з фігурантів антикорупційного розслідування, пов’язаного зі зловживанням владою за нецільове використання бюджетних коштів. Як зазначили журналісти – нардепи VIII скликання направили 18 млн гривень з держбюджету на дорогу поруч з Конча-Заспою, щоб українська еліта та можновладці змогли їздити до кінно-спортивного клубу не через село, а навпростець – крізь Національний парк.

У 2015 році парламентський Комітет з питань запобігання і протидії корупції виявив корупціогенні ознаки у чотирьох законопроєктах нардепа.

Став головним ініціатором ухваленого законопроєкту #3251, який знизив податок на імпорт вживаних автомобілів. Завдяки цьому автомобілісти отримали змогу купувати за кордоном автівки з пробігом, сплачуючи посильні суми за розмитнення, яке раніше обходились мінімум вдвічі дорожче, аніж сама машина.

У 2014 році був обраний народним депутатом Верховної Ради VIII скликання від партії “Блок Петра Порошенка” (#68 округ, Закарпатська область). Став членом комітету з питань податкової та митної політики, а згодом головою підкомітету з питань оподаткування доходів фізичних осіб та страхових нарахувань на фонд оплати праці. Висувався за квотою партії “УДАР”. Був помічений 5 разів за кнопкодавством.

На момент обрання був генеральним директором товариства “Нова справа Ужгород”, директором товариств “А.В.П.” та “Дастор-Ужгород”.

Потрапив до списку нардепів, які, за інформацією проєкту “Наші гроші”, не задекларували свій бізнес. Він не вказав у документі частку в торговій фірмі “Дастор-Ужгород”, яку після отримання депутатського мандату переписав на доньку – Агнессу Горват.

З 2012 по 2014 роки був помічником нардепа Валерія Пацкана у Верховній Раді VII скликання, який був обраний від партії “УДАР” Віталія Кличка.

У 2006 році балотувався до Ужгородської міської ради V скликання як самовисуванець.

До створення профайлу долучилася організація “Код 21”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.