Петьовка Василь Васильович

Життєпис

Василь Петьовка – став депутатом Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець (#72 округ, Рахівський район та частина Тячівського району Закарпатської області). Став членом депутатської групи “Довіра”, до того – позафракційний. Обраний членом Комітету з питань аграрної та земельної політики. 

Господарський суд Закарпатської області зобов’язав фірму дружини нардепа сплатити Тячівській міськраді 430 тис. грн пайової участі. Також нардеп під час війни клопотав про виїзд за кордон своїх родичів, що може розцінюватися як діяльність в умовах конфлікту інтересів.

Разом з іншими трьома мажоритарниками від Закарпаття – Робертом Горватом, Валерій Лунченко та Владіславом Поляком, які теж увійшли до групи “Довіра” – Лунченко запустив регіональний політичний проєкт – партію “Рідне Закарпаття”. Партія брала участь на місцевих виборах 2020 року – у результаті місцевих виборів партія здобула понад 350 депутатських мандатів у різних радах Закарпаття. Це був найкращий результат у Закарпатській області.  

Політик був нардепом VIII скликання по цьому ж округу як самовисуванець та член партії “Єдиний центр”. Цю партію під місцеві вибори 2020 року переіменували у “Команду Андрія Балоги” на честь сина колишнього голови Секретаріату Президента Віктора Балоги. Петьовка – двоюрідний брат Віктора, Івана та Павла Балоги. Під час цієї у Верховній Раді каденції Петьовка  був помічений за порушенням Конституції – кнопкодавством.  

Після революції гідності, у 2015 році, Петьовка став членом депутатської групи “Воля Народу”, до якої зокрема увійшли колишні регіонали. Це була група, яку координував Ігор Єремеєв. Тоді Балога писав про політичний шлях Петьовки як про зраду.

Під час цієї каденції Петьовка входив до Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин. 

Також політик був обраний до Верховної Ради VII скликання від партії “Єдиний центр”, втім упродовж каденції був позафракційним. Тоді входив до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. А ще раніше був народним депутатом VI скликання від блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” (#60 у списку). Був членом Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

До того, як стати народним депутатом Петьовка був депутатом Закарпатської обласної ради IV скликання. Політик входив до Ради партії “Народний Союз “Наша Україна”. Також його обирали міським головою та членом виконкому в Мукачево. 

Журналісти “Української правди” писали про те, що фірма дружини Петьовки за заниженими цінами отримала державну землю та споруди – територію військового містечка – за заниженими цінами. Конкурентом під час торгів була фірма з орбіти Віктора Балоги.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У 2024 році не голосував за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Не голосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Був фігурантом розслідування Bihus.info, щодо фактів купівлі депутатами дорогих автомобілів після вторгнення росії в Україну. Петьовка, приїжджав у Верховну Раду на Volkswagen Touareg 2022 року, оформлений на фірму його дружини за $76 тис. У 2022-2023 рр. на балансі фірми дружини з’явилися також Skoda Kodiaq, два Mercedes-Benz та BMW X5.

Проголосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього  було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпрокотол стосовно депутата, який скористався своїми повноваженнями в особистих цілях під час війни. Петьовка звернувся до голови Закарпатської обласної військової адміністрації з офіційною заявою щодо надання права вільного пересування через державний кордон України для його сина, двоюрідного брата та батька дружини сина. Печерський районний суд справу закрив, бо не побачив у зверненні депутата конфлікту інтересів.

Був помічений журналістами, коли виходив разом з Валерієм Лунченком з кав’ярні, з якої перед тим вийшов Олександр Трухін – депутат фракції “Слуга народу”, який відповідає за збір голосів серед олігархічних груп на владні законопроекти.

У 2020 році, разом з іншими чотирма депутатами від Закарпаття – Робертом Горватом, Валерієм Лунченком та Владіславом Поляком створили політичну партію “Рідне Закарпаття”. Політична сила була зареєстрована ще у 2018 році та деякий час партія була знана як “Київська громада” але згодом її було перейменовано. 

У цьому ж році партія оголосила, що братиме участь на місцевих виборах. За даними соцопитування групи “Рейтинг”, станом на 2020 року більш ніж половина закарпатців мали намір підтримати на виборах саме цю регіональну партію. У результаті місцевих виборів партія отримала 59 845 голосів (17,78 % від усіх голосів) і здобула 347 депутатських мандатів у різних радах Закарпаття, досягнувши найвищого результату у Закарпатській області. 

Також партія витратила понад 4,4 тис. доларів на рекламу в Facebook протягом року. У фінансовому звіті партії за третій квартал 2020 року відповідних витрат не було. 

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році не голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Обраний депутатом Верховної Ради IX скликання як безпартійний самовисуванець (#72 округ, Рахівський район та частина Тячівського району Закарпатської області). Став членом депутатської групи “Довіра”, до того – позафракційний. Обраний членом Комітету з питань аграрної та земельної політики. 

Був помічений за “гречкосійством”, зокрема співфінансував дитячий футбольний турнір в одному з сіл на своєму окрузі.

Нардепа назвали одним з тих, хто збагачується шляхом завищеного “зеленого тарифу”. Тоді Верховна Рада ухвалила законопроєкт, згідно з яким “зелену” електроенергію, вироблену об’єктами, запущеними у 2019 році, держава зобов’язалася викупати за ціною, яка вдесятеро перевищувала вартість продукції атомних електростанцій, до 2030 року. А син депутата – Андрій Петьовка – якраз був власником одного з таких підприємств (ТОВ “Кару Енерго”). Сьогодні до цього переліку додались ТОВ “ФЕС Старбичово 1”, ТОВ “Енерголок” та ТОВ “Основа енерго”. Сам політик спростував інформацію про те, що підтримав відповідний законопроєкт.

У 2018 році рф включила нардепа у свій санкційний список.

Журналісти телеканалу “1+1” зафіксували те, як під час засідання Верховної Ради Василь Петьовка координував відправку машин з контрабандними цигарками у Німеччину.

У 2015 році зареєстрував законопроєкт, який викликав бурхливу реакцію у користувачів соцмереж. Депутат запропонував зобов’язати блогерів розміщувати в особистих акаунтах свої прізвища, ініціали та електронні адреси. Після сотень обурливих та глузливих коментарів він був змушений відкликати документ.

У 2014 році обраний нардепом VIII скликання (#72 округ, Закарпатська область) як самовисуванець та член партії “Єдиний центр”. З 2015 року став членом депутатської групи “Воля Народу”, до того був позафракційним. Обраний членом Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин.

У 2013 році звертрався до Генпрокурора щодо фейкового посвідчення Андрія Балоги, якому приписували членство у “Партії нового покоління”, хоча він балотувався від “Єдиного центру”. 

У 2012 році був обраний до Верховної Ради VII скликання від партії “Єдиний центр” (#72 округ, Закарпатська область) як член партії. Всю каденцію був позафракційним депутатом. Був членом Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

У 2008 році став членом президії партії “Єдиний Центр”, був одним з лідерів партії, однак наприкінці 2015 року був з неї виключений.

У 2007 році був обраний народним депутатом VI скликання від блоку “Наша Україна – Народна Самооборона” (#60 у списку). Був членом Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

Цього року фірма дружини Петьовки за заниженими цінами отримала державну землю та споруди – територію військового містечка – за заниженими цінами. Конкурентом під час торгів була фірма з орбіти Віктора Балоги.

У 2006 році балотувався до Верховної Ради V скликання (#224 номер у списку) від блоку “Наша Україна”, був обраний депутатом Закарпатської обласної ради IV скликання. Був членом Ради партії “Народний Союз “Наша Україна”.

З 2003 по 2007 роки працював Мукачівським міським головою. Під час виборів 2004 року йому не віддавали трудову книжку, щоб унеможливити його балотування на посаду мера. До того, як стати мером, Петьовка очолював фірму “Барва”.

З 2002 по 2003 рік був членом виконавчого комітету Мукачівської міської ради.

У 2002 році балотувався до Верховної Ради IV скликання як безпартійний самовисуванець за #71 округом (місто Хуст, а також Хустський район, частини Іршавського і Тячівського районів Закарпатської області). Був обраний до Закарпатської обласної ради IV скликання за #2 округом як самовисуванець.

У 2000 році був обраний депутатом Закарпатської обласної ради III скликання.

У 1998 році балотувався до Закарпатської обласної ради III скликання за #2 округом як самовисуванець.

Протягом 1985-1987 років працював у Верхньокоропецькому споживчому об’єднанні Мукачівської райспоживспілки, Мукачівському кооперативному технікумі, ВКФ “Латориця” та ТОВ “Рей-промінь”, директором останнього був Віктор Балога – ексголова Секретаріату президента України Віктора Ющенка, IV, VII, VIII та IX скликання та двоюрідний брат Петьовки.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.