Дунда Олег Андрійович

Thumb up Thumb down

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Зелений колір – голосування за корисні і проти шкідливих проєктів, червоний – проти корисних і за шкідливі проєкти. Жовтий – утримався. Темно-сірий – картка в слоті, але депутат не голосував або депутат відсутній.

Життєпис

Олег Дундаобраний народним депутатом Верховної Ради ІХ скликання, представник партії “Слуга народу” (округ #91, місто Фастів, а також Макарівський і Фастівський райони, частини Києво-Святошинського). Став головою підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Входив до так званої “групи Коломойського”, за інформацією “Української правди” та брав участь у поправковому спамі, коли парламент розглядав “антиколомойський закон”. 

Прихильник ідеї розпаду Росії та один з ініціаторів заборони “московського патріархату”. Збирав підписи за те, щоб на розгляд Верховної Ради потрапив урядовий законопроєкт, який мав допомогти очистити місцеві ради від представників заборонених партій. 

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). У результаті цього голосування поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, проголосував за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

В етері одного із ЗМІ заявив, що ті українці, які виїхали з країни політично вже не українці.

У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Був одним з тих, хто ініціював цей процес.

Цього ж року ініціював звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції, аби там надали висновки щодо законодавчої ініціативи народної депутатки Олени Шуляк, голови комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування. Її законопроєкт стосувався правил забудови на воді і під прикриттям побудови морських портів насправді протягував забудову берегів річок, озер та водосховищ (#9664). Громадський сектор зазначав, що ініціатива голови партії “Слуга народу” Шуляк несе корупційні ризики.

У 2023 році голосував за проєкт 7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У цьому році також став співавтором законопроєкту #9081 про заборону балотуватись до парламенту та рад усіх рівнів депутатам заборонених проросійських партій.

Також у цьому році депутат увійшов до складу ініціативної групи, яка підписала звернення до голови Верховної Ради з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів з проросійських партій, зокрема ОПЗЖ. Це звернення підтримали 15 із 27 членів профільного Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, серед них — представники різних фракцій, у тому числі Дунда. Проте, попри значну підтримку в комітеті, до порядку денного урядовий законопроєкт не потрапив (#7476).

Дунда наголосив, що своїми заявами Олексій Арестович нічим не відрізняється від російських пропагандистів. Президент наклав на Арестовича санкції лише через два роки.

Згідно з декларацією за 2023 рік, народний депутат офіційно задекларував 658 тис. грн доходу. Водночас разом зі своєю співмешканкою Оленою Кроль він зберігав понад 900 тис. доларів готівкою. Має нерухомість у Києві, Дніпрі та окупованій Алушті. Важливо, майнові права на нерухомість в Алушті, згідно з інформацією в декларації, були оформлені ще 2008 року.

У 2022 році  на засіданні комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування підтримав скандальний проєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуг народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

У цьому ж році став ініціатором звернення до голови Верховної Ради України про включення до порядку денного проєкту постанови щодо позбавлення мандатів народних депутатів від “ОПЗЖ” (#7694).

У 2021 році став автором декількох законопроєктів, серед яких зокрема Закон про внесення змін до деяких законів України щодо засудження ідеології “руського міра” (#5258) та Закон про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України (#6430)

У 2020 році під час розгляду “антиколомойського закону” (проєкт #2571-д) про заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам, нардеп не голосував. За кількістю поданих правок (1656) увійшов в ТОП-5 депутатів. “Поправковий спам” міг бути одним із способів, щоб заблокувати голосування законопроєкту.

У 2019 році обраний депутатом Верховної Ради ІХ скликання (округ #91, Київська область) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Був членом однойменної фракції. За нього проголосувало 35% виборців. Політика призначили головою підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

З 2014 по 2019 роки був помічником на громадських засадах народного депутата, представника фракції “Народний фронт” Дениса Дзензерського, який у попередньому скликанні представляв “Батьківщину”. Дзержинський, як і Дунда – з Дніпропетровщини. 

У 2015 році балотувався до Київської міської ради VIII скликання від партії “Відродження”. На той час продовжував працювати директором товариства “А.В.С.”. 

З 2008 року обіймав посаду директора товариства “А.В.С.”, основним власником якого значилося товариство “КУА Фінансовий капітал”, що пов’язане з Ігорем Коломойським та його партнерами. Входив у правління компанії “Independence”. Також був засновником товариства “Інвестиційно-Будівельна компанія “Атол”.

У 2007 році був керівником проєктів у ТОВ “С. Ю. Десіжн”, основним видом діяльності якої є неспеціалізована оптова торгівля. 

З 2000 по 2007 роки Дунда працював у банківському секторі, – спочатку економістом у банку “Україна”, а потім керівником департаменту в “ПриватБанку”. 

До створення профайлу долучилася редакція медіа “Погляд“.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.

Читати далі

Голосування

За

Голосування "за" стосується як корисних проєктів (зелений колір), так і шкідливих проєктів (червоний колір).