Шевченко Євгеній Володимирович

Життєпис

Євгеній Шевченко – став депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#76 округ, Вознесенівський і Хортицький райони міста Запоріжжя) як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний спершу головою підкомітету з питань промислової політики Комітету України з питань економічного розвитку. Згодом його обрали головою підкомітету з питань взаємодії з правоохоронними органами в економічних питаннях того ж комітету. 

У 2021 році фракція “Слуга Народу” заявила про виключення Шевченка зі свого складу, через його скандальні заяви та підтримку режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка, до якого політик їздив на зустріч. У Мінську політик заявляв, що українці і білоруси – два найближчі народи, які ніколи не розділити, і стверджував, що багато людей в Україні хотіли б, щоб їх президентом був саме Лукашенко. До цього привітав самопроголошеного президента Білорусі з переобранням та закликав білорусів пробачити Лукашенку його “гріхи та злочини”. 

Згодом керівник розвідки Кирило Буданов заявив, що Шевченко вів таємні переговори з Лукашенком на прохання українських спецслужб. Втім це не вберегло політика від підозри в державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України). За даними Офісу генпрокурора, йдеться про запис пропагандистських відео, співпрацю з проросійськими блогерами та поширення фейків щодо відсутності загрози з території Білорусі. Також після початку повномасштабної війни з рф, при спробі перетину кордону з Польщею Служба безпеки України затримала Шевченка.

Нардеп був частим гостем телеефірів каналу кума путіна – Віктора Медведчука – “112”, зокрема повторював російські пропагандистські наративи про те, що жителів східних областей України змушують говорити українською мовою та відмовлятися від своїх культурних цінностей. Відвідував також ефіри проросійського телеканалу “Наш”, де виступав з антизахідними заявами. Взяв участь у пропагандистській передачі на російському “Першому каналі”, де розповів, які погані в Україні націоналісти.

Народний депутат також отримав кілька підозр через схеми, які могли йому забезпечити значну неправомірну вигоду. 

За інформацією медіа, Шевченко, будучи довіреною особою Зеленського на президентських виборах, перебував у реєстрі боржників та був обвинуваченим у справі за невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Хронологія подій

У 2025 році Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України завершили досудове розслідування щодо народного обранця у справі щодо підозри в держзраді та шахрайстві. Суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згодом прокурори скерували до суду обвинувальний акт стосовно нардепа.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили Шевченку про підозру у відмиванні понад 9 млн грн, одержаних злочинним шляхом. За даними слідства, він заволодів коштами підприємства, пообіцявши його представникам дозвіл на перевезення міндобрив через кордон. 

Нардепу оголосили ще одну підозру – шахрайство у великих розмірах. За даними слідства, у 2021 році він організував схему постачання мінеральних добрив, внаслідок якої виманював гроші в української компанії. Шевченко штучно створював перешкоди для ввезення товару з Білорусі, а за їхнє усунення вимагав 14,5 млн грн хабара. Ці кошти надійшли на рахунки компанії, пов’язаної з його сином.

Шевченку оголосили нову підозру в державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України) через його дії після початку повномасштабної війни росії проти України. За даними Офісу генпрокурора, йдеться про запис пропагандистських відео, співпрацю з проросійськими блогерами та поширення фейків щодо відсутності загрози з території Білорусі.

У 2024 році отримав підозру в держзраді від Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). Слідство встановило, що він розповсюджував фейки російської пропаганди  про командування Сил оборони України та суспільні настрої. Йому обрали запобіжний захід – тримання під вартою без права внесення застави. На засіданні підозрюваний заявив, що дану ситуацію вважає “якимось непорозумінням”.

Цього року Стало відомо, що Шевченко протягом 2020–2023 років неодноразово відвідував Білорусь, де налагоджував “схеми” щодо закупівлі для підконтрольних йому компаній електроенергії та аміачних добрив по заниженій вартості. Для реалізації оборудок нардеп залучав підставних осіб, у тому числі нерезидентів підконтрольних йому фірм.

Політик заявив, що написав листа Дональду Трампу щодо сприяння у припиненні авторитаризму та диктатури в політичному житті України, а також закликав Володимира Зеленського піти на діалог із державою-агресором– росією.

Проголосував проти законопроєкту #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Став на захист нардепа Артема Дмитрука, який звинувачував Збройні сили України в мародерстві та знущанні над мешканцями звільненої Суджі.

У 2023 році не голосував за проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Політика обрали головою підкомітету з питань взаємодії з правоохоронними органами в економічних питаннях Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Цього року він не голосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

У 2022 році з’явився у Верховній Раді, у несанкціонованому однострої Збройних сил України. Нардепи від “Європейської солідарності” та ексколеги депутата зі “Слуги народу” змусили Шевченка залишити сесійну залу. Пізніше нардеп заявив журналістам, що добровільно вступив до лав Збройних Сил і начебто служить в одній із військових частин Головного управління розвідки Міністерства оборони України, тому і був у формі.

Після початку війни з рф, при спробі перетину кордону з Польщею Служба безпеки України затримала Шевченка.

У 2021 році в той час як закордонні та українські видання говорили про можливість великої війни, Шевченко збирався поїхати в Донецьк, щоб “по-чоловічому поговорити” з колаборантом Денисом Пушиліним. Про це він повідомив у своєму фейсбуці. У тому ж дописі закликав почати діалог з сепаратистами. Після повномасштабного вторгнення нардеп видалив цей допис.

Фракція “Слуга Народу” заявила про виключення Шевченка зі свого складу, через його скандальні заяви та підтримку режиму Лукашенка.

Коли у Білорусі примусово посадили літак “Ryanair” і затримали опозиціонера Рамана Протасевіча, Шевченко похвалив Лукашенка.

Шевченко поїхав на зустріч до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. У Мінську заявляв, що українці і білоруси – два найближчі народи, які ніколи не розділити, і стверджував, що багато людей в Україні хотіли б, щоб їх президентом був саме Лукашенко. Згодом заступник глави фракції Слуга народу Олександр Корнієнко заявив, що поїздка була власною ініціативою Євгена, а представники партії вимагатимуть пояснень.

Згодом керівник розвідки Кирило Буданов в одному з інтерв’ю заявив, що Шевченко вів таємні переговори з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком на прохання українських спецслужб.

Політик став одним із фігурантів журналістського розслідування Bihus.Info про дорогі автівки нардепів. Розслідувачі зафіксували, як він приїздив до Парламенту на елітному позашляховику BMW Х5. З’ясувалося, що автівка була зареєстрована у 2020 році на сина Шевченка– слідчого Державного бюро розслідувань. Журналісти ознайомилися з декларацією Івана Шевченка, згідно з якою, коштів на таке дороге авто у нього не було. На запитання, звідки у сина гроші та чому кросовером користується сам депутат, політик не відповів.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Шевченко привітав незаконно обраного президента Білорусі з переобранням та закликав білорусів пробачити Олександру Лукашенку його “гріхи та злочини”.

Політик поставив свій підпис під постановою про звільнення Арсена Авакова з посту міністра внутрішніх справ, що активно підтримувався журналістами та громадським сектором, які критикували роботу МВС. 

Народний депутат голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Шевченко пообіцяв внести до Верховної Ради постанову про визнання політики Уляни Супрун геноцидом українського народу.

У 2019 році голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Народний депутат взяв участь у пропагандистській передачі на російському “1 каналі”, де розповів, які погані в Україні націоналісти.

Шевченко був частим гостем телеефірів каналу кума путіна – Віктора Медведчука – “112”, зокрема повторював російські пропагандистські наративи про те, що жителів східних областей України змушують говорити російською мовою та відмовлятися від своїх культурних цінностей. Відвідував також ефіри проросійського телеканалу “Наш”, де виступав з антизахідними заявами.

Політика обрали депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга Народу” (#76 округ, Вознесенівський і Хортицький райони міста Запоріжжя) як безпартійний. Став членом однойменної фракції. Обраний головою підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Шевченко був довіреною особою кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського на виборах 2019 року, і при цьому, за інформацією ЗМІ, перебував у Єдиному реєстрі боржників України та був обвинуваченим у кримінальній справі 335/12026/15-к по ч.3 ст. 382 Кримінального кодексу України – “Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, що завдало істотної шкоди законним правам та інтересам громадян”.

У 2014 році балотувався до Верховної Ради VIII скликання від партії “Воля” за округом #210 (м. Прилуки, Бобровицький, Козелецький і Прилуцький райони. Чернігівської області). Ймовірно виконував роль технічного кандидата, оскільки набрав менше 0,5% голосів і це для політика була не його область.

У 2012 році балотувався до Верховної Ради VII скликання за округом #75 (Дніпровський і Заводський райони міста Запоріжжя) як самовисуванець. Але набрав лише 1,5 % голосів.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.