Медяник В’ячеслав Анатолійович

Життєпис

Медяник В’ячеслав — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту з будівельного бізнесу у 2019 році від “Слуги народу” (округ #27, Дніпропетровська область, місто Дніпро). Медіа зараховували його до неформальної групи Коломойського.

Після виборів політик увійшов до складу Комітету з питань правоохоронної діяльності. У 2021 році став заступником голови Комітету з питань правоохоронної діяльності.

З самого початку своєї роботи у Верховній Раді Медяник потрапив у скандал. Журналісти зафіксували його листування, в якому він писав про лобізм бізнес-питань, зокрема згадував про новопризначеного заступника генерального прокурора, яка має йому допомогти у вирішенні проблем. За цим фактом Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала розслідування.

Також на одному із аудіозаписів було чути, як голоси схожі на Медяника та інших його колег, на початку його каденції навчають правоохоронців регіону, як їм працювати.

Під час голосування у Верховній Раді за заборону діяльності Російської православної церкви народний депутат за важливе для нацбезпеки питання не голосував, хоча до того Медяник брав участь у голосуванні. Так само народний депутат свідомо проігнорував голосування за постанову (11188), яка мала фіналізувати етап дерусифікації і перейменувати 333 географічних та радянських назв-покручів, народний депутат вийняв картку. Через такий саботаж забракло 20 голосів і постанову так і не прийняли.

Медяник написав заяву про складання мандату у 2024 році, але упродовж кількох років парламент її так і не задовольнив. 

До того, як потрапив у Верховну Раду, працював помічником народного депутата ХІІІ скликання Андрія Денисенка (Блок Петра Порошенка) та помічником народного депутата ХІІ скликання Миколи Паламарчука (“УДАР”). 

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році проголосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової і в цей же день розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

Також проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону.

Крім того, у 2025 році Медяник підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

Народний депутат голосував за закупівлю російських реакторів в Болгарії для добудови Хмельницької АЕС.

У 2024 році написав заяву про припинення повноважень народного депутата, але її того року так і не задовольнили року вона не була задоволена.

Під час голосування за заборону Російської православної церкви не брав участі у голосуванні, хоча за інші питання того дня голосував.

А коли парламент розглянув постанову (11188), яка мала фіналізувати етап дерусифікації і перейменувати 333 географічних імперських та радянських назв-покручів, то Медяник, як і інші його колеги з Дніпра, – Мисягін, Нестеренко, – був у цей момент відсутні. Принаймні так свідчать дані з системи голосування. Насправді ж всі ці політики вийняли картки зі слотів. Для прийняття постанови забракло 20 голосів саме через такий саботаж з боку політиків.

Також цього року Медяник, який прийшов у Верховну Раду з будівельного бізнесу, підтримав проєкт, який дозволяє будь-якому забудовнику чи інвестору змінити цільове призначення землі без додаткових проблем із громадою чи місцевою владою (9627). Попри європейську практику, нова ініціатива дозволяє робити це поза межами населеного пункту, якщо немає містобудівної документації. І для цього не треба проєкт землеустрою. 

Мова йде про будівництва промислових та сільськогосподарських підприємств. Схожі правила для будівництва промислових об’єктів уже діють, але лише для евакуйованих із зони бойових дій підприємств. І термін дії цих правил – до кінця воєнного стану. Тобто, в законі, який підтримав парламент мова не йде про вирішення нагальної проблеми під час війни. А діяти ці нововведення будуть ще 5 років після її завершення. Громадська ініціатива “Голка” проаналізувала цей проєкт і виявила, що жоден антикорупційні бар’єр не зможе зупинити схеми і зловживання. 

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У 2022 році проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Підтримав заборону проросійських партій та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва.

У 2021 році став співавтором законопроєкту № 5050-1, який передбачав запровадження адміністративної відповідальності за публічну образу працівника правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків. Крім того, пропонувалось підвищити штрафи за злісну непокору правоохоронцям, дрібне хуліганство та публічні заклики до невиконання законних вимог правоохоронців. Правозахисники розкритикували законопроєкт через ризик зловживань з боку представників органів правопорядку та можливість довільного трактування терміну “образа”. Проєкт закону ухвалили в першому читанні, але голосування за прийняття у другому читанні та в цілому так і не відбулось.

Обійняв посаду заступника голови Комітету з питань правоохоронної діяльності.

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу” (округ #27, Дніпропетровська область, місто Дніпро) та увійшов до складу Комітету з питань правоохоронної діяльності. Його зараховували до неформальної групи Коломойського. Медяник до обрання займався будівельним бізнесом у Дніпрі і мав політичний досвід: працював помічником народного депутата ХІІІ скликання Андрія Денисенка (БПП) та помічником народного депутата ХІІ скликання Миколи Паламарчука (УДАР). 

У перший же рік роботи у парламенті журналістам вдалося сфотографувати листування Медяника, у якому він обіцяв “порішати” питання з правоохоронним органами, розповідав про встановлення нових лобістів у прокуратурі. Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила за фактом цього листування кримінальне провадження. Генеральна прокуратура допитала В’ячеслава Медяника у межах кримінального провадження щодо можливого втручання у роботу органів прокуратури. Політика не притягнули до юридичної відповідальності та не виключили з фракції “Слуга народу”. 

Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив про позицію Медяника. За його словами, депутат Медяник стверджує, що захищав інтереси держави та намагався прискорити розслідування справи про розкрадання в Аграрному фонді, яку спеціально затягують. 

Тогочасний Генпрокурор Руслан Рябошапка навів приклад листування Медяника, коли заявив, що “у багатьох прокурорів є власники і наставники”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.