Стріхарський Андрій Петрович

Життєпис

Андрій Стріхарський – обраний депутатом Верховної Ради IX скликання від партії “Слуга народу” як безпартійний (#196 округ, Черкаська область). Одним з його помічників став репер, який для виступів відвідував державу-агресора.

Стріхарський після обрання став членом фракції партії влади. Обраний членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та очолив підкомітет з  житлової політики та захисту інвестицій у будівництво й був одним з авторів резонансної містобудівної реформи №5655, за що вважається представником інтересів девелоперів у Раді. Фігурант багатьох антикорупційних розслідувань та забудовник, який був пов’язаний з командою Леоніда Черновецького. Після Революції Гідності балотувався до Київради, але не пройшов.

Політик фігурував у низці конфліктних історій у столичній забудові та медійних скандалах. Його пов’язують із групою Status Group. Фірмі “Столичний актив”, пов’язаній зі Стріхарським дозволили зводити ЖК під “виглядом храмового комплексу”. Про це писало “Дзеркало тижня”.  Варто додати, що Стріхарський входив до тимчасової слідчої комісії, яка мала вивчити питання корупції в ДАБІ. 

Під час довиборів до парламенту на одному з округів Черкащини, де балотувався кандидат від “Слуги народу” Віталій Войцехівський, представники “Опори” помітили народного депутата Стріхарського. Члени ДВК припускали, що він хоче пошкодити пломби на виборчих урнах.

Хронологія подій

У 2026 році голосував у першому читанні за скандальний проєкт Цивільного кодексу (15150), який подав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Проєкт, який має обсяг 803 сторінки і з яким не встиг за три тижні після реєстрації ознайомитися навіть Мін’юст, у турборежимі винесли на розгляд парламенту. Законодавча ініціатива містила норми, які дозволяють дерибан державної та комунальної власності – лісів, узбереж, надр. Окрім того, у проєкті є ризики і для свободи слова. Після голосування Верховної Ради у низці регіонів відбулися вуличні протести. Зокрема, мітингувальників обурили пропозиції законотворців, які утискали права жінок та ЛГБТ спільноти. Петиція зі зверненням до президента Володимира Зеленського з вимогою ветувати законопроєкт набрала понад 25 000 голосів у перший же день реєстрації. До проєкту мали ґрунтовні  зауваження і судді Верховного Суду. Проєкт Цивільного кодексу, який не пройшов належного обговорення, по суті знищував судову практику, яку третя гілка влади напрацьовувала з моменту прийняття чинного Цивільного кодексу – понад 20 років.

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

У цьому ж році канал міжнародного детективного агентства Absolution Leaks опублікував пост про те, як народний депутат Андрій Стріхарський реалізував чергову корупційну схему. Мова йшла про четверту черга ЖК “Рів’єра” на Осокорках у Києві. За документами об’єкт значився як заклад громадського харчування до трьох поверхів, проте фактично це була вже зведена багатоповерхівка, квартири в якій вже активно продавались. Замовником будівництва є ТОВ “Козачок Осокорки”, що оформлене на друга дитинства депутата – Артака Погосяна, чия родина пов’язана з бізнесом сім’ї Стріхарського. Також варто зазначити, що це ЖК вже потрапляло в скандал з іншими будинками черги. Так у 2021 році девелоперська компанія “Статус Групп” надбудовувала додаткові поверхи на даху одного з будинків ЖК “Рів’єра”, введеного в експлуатацію у 2017 році.

Варто зазначити, що пов’язані з Стріхарським компанії уже не вперше помічені у підміні чи ігноруванні вимог будівельних дозволів. Київський міський журнал “Хмарочос” писав, що ЖК Olympic Park (на Харківському шосе) оформлений як “будівництво спортивно-оздоровчого комплексу з торгівельними приміщеннями, об’єктами соціального призначення в складі багатофункціонального комплексу”, а житловий комплекс Aura City – як “Будівництво багатофункціонального храмового комплексу” (район станції метро “Славутич”).

Тому й не дивно, що цього року Стріхарський проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний. Європаралмент розкритикував такий закон і зауважив у резолюції, що це легалізація краденого в держави майна.

Цього ж року нардеп підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році проголосував за законопроєкт #8371, що передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У цьому ж році стало відомо, що Стріхарський добудовував п’ятизірковий парк-готель “Бристоль” в Ужгороді, що належав Миколі Тищенку. Про це йдеться у матеріалі “Української правди”.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

У цьому ж році депутат був одним з ініціаторів звернення до голови Верховної Ради з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів з проросійських партій, зокрема “Опозиційної платформи – За життя”. Це звернення підтримали 15 із 27 членів профільного Комітету, який очолювала Олена Шуляк, серед них – представники різних фракцій. Проте, попри значну підтримку в комітеті, президія ВР не включила відповідне питання до порядку денного.

Також політик презентував проект по забезпеченню внутрішньопереміщених осіб новим житлом. Про це повідомило РБК-Україна. Концепція проекту побудована на ідеї реконструкції старого міського готелю у багатоквартирний житловий будинок. 

У 2022 році проголосував за містобудівну “реформу” #5655 і разом з головою партії “Слуга народу” Олена Шуляк став його співавтором. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році на засіданні комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування підтримав скандальний проєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуг народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

У 2021 році Товариство “Столичний актив” отримало дозвіл на спорудження багатофункціонального храмового комплексу в Дарницькому районі міста Києва. По суті це одна із схем для спорудження квартир. Про це повідомило видання “Наші гроші”.

Цього ж року стало відомо, що Стріхарський взяв у помічники репера, який виступав в Росії.

У 2020 році стало відомо, що депутат у ресторані напав на жінку, а потім за його командою охорона побила чоловіка, який намагався за неї заступитися. Пізніше, ЗМІ повідомили про те, що Стріхарський, ймовірно, застав дружину з коханцем, тому й влаштував бійку. Політик всі обвинувачення заперечував.

У 2019 році обраний народним депутатом IX скликання (#196 округ,  Городищенський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський і Шполянський райони, частини Канівського, Лисянського і Тальнівського районів, – Черкаська область) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Член однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У 2016 році у Києві в історичному центрі на Подолі по вулиці Глибочицькій де мали будували житло для народних депутатів зводили чергові висотки. Через це Верховна Рада подала до суду. Потім ділянку отримав “Статус Буд Прайм”, як повідомляв “Главком”, на той час це була фірма Стріхарського, який був пов’язаний з тогочасним метром Києва Леонідом Черновецьким. 

У 2015 році, як повідомляли “Наші гроші”, політик був прописаний за однією адресою із Раїсою Стріхарською і відомий за низкою розіграних тендерів, зокрема на 6 млн грн на реконструкцію парку “Кіото”, 2,5 млн грн на паркову зону навколо озера Тельбін, 1 млн гривень на парк Партизанської Слави. Загалом тоді за останні роки ці фірми виграли тендерів на суму понад 50 млн гривень. А за даними Держархбудінспекції, Раїса Стріхарська є замовником будівництва житлового будинку на 30 квартир по пров. Краснокутському, 16 у Дніпровському районі Києва. Ділянку під це будівництво було виділено за підписом мера Леоніда Черновецького ще 2009 року.

У 2014 році балотувався до Київської міської ради VII скликання по #27 округу (Дніпропетровський район) як безпартійний самовисуванець.

У 2013 році видання “Наші Гроші” повідомило, що Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ “Укрпроектреконструкція” на другу чергу реконструкції парку “Кіото” у Деснянському районі м. Києва за 5,67 млн грн. Фірму “УПР” заснував у 2007 р. Стріхарський, однак 2012 році компанію перереєстрували на Віту Камаєву, його сестру, зареєстровану на той час зі Стріхарським за однією адресою. Єдиним допущеним до участі конкурентом фірми було ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд”, власником і директором котрого є також Стріхарський.

У 2005 році став директором та головою наглядової ради ТОВ “Компанія “Статус Групп”, що займалась будівництвом житлової нерухомості. Працював на цій посаді до 2019 року.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.