Войцехівський Віталій Олександрович

Віталій Войцехівський – став народним депутатом Верховної Ради ІХ скликання від партії “Слуга народу” (округ #197, до складу якої входять міста Золотоноша і Канів, частина Соснівського району міста Черкаси). Увійшов до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Колишній мер Золотоноші.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). У результаті цього голосування поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом після хвилі вуличних протестів, які охопили всю Україну, народні депутати поновили незалежність антикорупційних органів, підтримавши президентський законопроєкт.

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації. 

У 2024 році не голосував за заборону “московського патріархату”. Журналісти “Главкому” писали про те, що депутат був присутній в цей день у сесійній залі, але під час знакового голосування картка була відсутньою (проєкт #8371).

Під час засідання комітету народний депутат підтримав скандальну ініціативу голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, яка передбачала під виглядом побудови морських портів забудову берегів річок, озер та водосховищ (#9664). 

У 2023 році депутат увійшов до складу ініціативної групи, яка підписала звернення до голови Верховної Ради з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів з проросійських партій, зокрема ОПЗЖ. Це звернення підтримали 15 із 27 членів профільного Комітету, який очолювала Олена Шуляк, серед них — представники різних фракцій, у тому числі Войцехівський. Проте, попри значну підтримку в комітеті, президія ВР не включила відповідне питання до порядку денного.

У цьому ж році депутат не взяв участі у голосуванні за законопроєкт про деколонізацію географічних назв (законопроєкт #7253). Попри те, що його картка спершу була зареєстрована в системі, під час розгляду питання він вийняв її зі слоту та залишив залу, фактично проігнорувавши голосування.

У 2022 році  на засіданні комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування Войцехівський підтримав скандальний проєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата “Слуг народу” Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн “Групи семи” (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

У 2021 році обраний народним депутатом ІХ скликання від партії “Слуга Народу” у довиборах на 197-му мажоритарному окрузі (міста Золотоноша і Канів, частина Соснівського району міста Черкаси, а також Золотоніський район, частини Канівського і Черкаського районів), у зв’язку з тим, що попередній обранець від 197 округу Олександр Скічко склав мандат.  Політика призначили Членом Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Під час виборчої кампанії Войцехівського звинувачували у підкупі виборців. Про це писала громадська мережа “Опора”. Звинувачення лунали від опонентів Войцехівського, які закидали йому також збір персональних даних під приводом вакцинації.

У 2020 році Войцехівський втретє балотувався головою Золотоноші (Черкаська область). Цього разу політик балотувався від партії “Слуга народу” та отримав 55,67% голосів.

У 2015 році вже як кандидат від “Блоку Петра Порошенка” вдруге балотувався на посаду міського голови Золотоніської міської громади. За нього віддали свої голоси 75,9% виборців. У самій Золотоноші активісти Євромайдану проводили численні акції, щоб “ексрегіонала” люструвати і не допустити до мерських виборів. 

У 2010 році Войцехівський від Соціально-екологічної партії “Союз. Чорнобиль. Україна” успішно балотувався на виборах міського голови Золотоніської міської громади (Черкаська область). Про підтримку його кандидатури оголошувала всесильна на той час “Партія регіонів”. На момент балотування працював консультантом з ефективності виробництва на лікеро-горілчаному заводі “Златогор”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.