Стефанчук Микола Олексійович

Життєпис

Микола Стефанчук – став народним депутатом IX скликання (#187 округу, частина м. Хмельницький) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Дружина Стефанчука одразу написала заяву, аби нардеп оформив її своєю помічницею. Оформив пенсію за інвалідністю.

Обраний членом Комітету з питань правової політики. На момент балотування працював начальником юридичного відділу державної організації “Національний офіс інтелектуальної власності”. Згодом став головою підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

Народний депутат, якого обрали від Хмельниччини, голосувала за закупівлю російських реакторів у Болгарії для добудови для добудови третього і четвертого енергоблоків  Хмельницької атомної електростанції (проєкт #11392).

Микола Стефанчук – засновник та голова громадської організації “Європейський науково-дослідний інститут права”. Співзасновник та заступник голови громадської організації “Всеукраїнське об’єднання “Центр розвитку людини”.

Його брат – Руслан Стефанчук – народний депутат IX скликання, який у 2021 році став Головою Верховної Ради. Разом з братом Микола Стефанчук намагався потрапити до Хмельницької міської ради. Тільки якщо брат балотувався від партії “Собор”, то Микола Стефанчук – від “Народного руху України”.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента проголосував за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3-3,6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім того, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат став одним з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану – до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Отримав пенсію через документи надані Хмельницькою медико-соціальною експертною комісією. Варто зазначити, що голова МСЕК на Хмельниччині та представниця “Слуги народу” у Хмельницькій обласній раді Тетяна Крупа отримала підозру і звинувачення у незаконному збагаченні.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”.

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Проголосував за негайне відкриття електронних декларацій під час воєнного стану.

У 2022 році підтримав закон #2693-д “Про медіа”, який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-медіа, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора – Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Ухвалення цього законопроєкту було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. При цьому журналістські, медійні та громадські організації, медіа та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу даного законопроєкту. У зверненні йшлось про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну “реформу” #5655, авторкою якої стала голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. Громадський сектор та медіа розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Став головою підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Дружина Стефанчука – Оксана Музика-Стефанчук – написала заяву на ім’я свого чоловіка. У заяві вона просила оформити її депутатським помічником на громадських засадах. Згодом депутат подав до апарату парламенту список своїх помічників, серед яких було зазначено прізвище його дружини.

Голосував за “антиколомойський закон” (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

Під час першої хвилі COVID-19, Руслан та Микола Стефанчуки зареєстрували законопроєкт #3250 про онлайн-засідання парламенту та комітетів. Головне науково-експертне управління ВРУ вказало на ризики, зокрема можливе порушення принципу особистого голосування та відсутність гарантій від стороннього тиску. Згодом проєкт зняли з розгляду, однак формат відеоконференцій запровадили для комітетів.

У 2019 році голосував за законопроєкт #1031 про відновлення покарання за незаконне збагачення та встановлення цивільної конфіскації необґрунтовано набутого майна. 

Місцеві медіа аналізували кандидата-мажоритарника, який балотувався від “Слуг народу”. Обраний народним депутатом IX скликання (#187 округу, частина м. Хмельницький) від партії “Слуга народу” як безпартійний. Увійшов до фракції партії влади. Обраний членом Комітету з питань правової політики. На момент балотування працював начальником юридичного відділу державної організації “Національний офіс інтелектуальної власності”.

Цього ж року невчасно подав фінансовий звіт кандидата у народні депутати до Центральної виборчої комісії та Національного агентства з питань запобігання корупції, що було порушенням антикорупційного законодавства.

У 2017 році був кандидатом на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

З 2015 по 2016 роки проводив підготовку кадрів для нової поліції в місті Хмельницький та місті Києві. 

З 2006 по 2014 роки обіймав посаду доцента кафедри декількох університетів, був оцентом та професором кафедри.

У 2002 році балотувався до Хмельницької міської ради від “Народного Руху України” по мажоритарному округу. 

До створення профайлу долучилася редакція онлайн-медіа “ЖАР.INFO”.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.