Прощук Едуард Петрович

Життєпис

Прощук Едуард — народний депутат ІХ скликання. Пройшов до парламенту у 2019 році від “Слуги народу” (округ #85, Івано-Франківська область) та увійшов до складу Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Політик, який до того був депутатом райради, під брендом “Слуг народу” зміг обійти на мажоритарному окрузі навіть тогочасного міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Носалика.

Примітно, що це не єдиний народний депутат з “групи олігарха Коломойського”, який був обраний в одному з мажоритарних округів Франківщини і увійшов до екологічного комітету. Ще один мажоритарних, якого пов’язують з оліхархом – “Слуга народу” Олександр Маріковський, який просуває шкідливі для довкілля законодавчі ініціативи. 

Прощук – був підприємцем у сфері будівництва, засновник і керівник кількох компаній (зокрема ТОВ “Галант-сервіс”), а також президент Федерації вільної боротьби Івано-Франківської області і віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби України.

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього. Через два дні після прийняття закону вибачився за своє голосування та закликав якнайшвидше повернутись до роботи у Верховній Раді, щоб виправити ситуацію. 

Також проголосував за так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи.  Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

У цьому ж році проголосував за законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2024 році підтримав законопроєкт про заборону релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює проти України агресію (#8371).

У 2023 році проголосував за законопроєкт “Про легалізацію медичного канабісу”, який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновленню військових після поранення, зокрема з метою лікуванні ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація “Пацієнти України”. 

Став співавтором законопроєкту № 9136, який пропонував змінити процедуру визначення меж об’єктів природно-заповідного фонду. Екологи критикували проєкт за передачу питання створення штучних об’єктів природно-заповідного фонду з компетенції Президента України до компетенції Кабінету Міністрів. Експерти негативно оцінили й те, що єдиною підставою для відмови у зміні меж таких об’єктів буде подання неповного пакета документів, а це ослабить їх захист. Крім того, законопроєктам передбачено, що рішення про зміну меж об’єктів природно-заповідного фонду буде приймати орган, який їх створив. Таким чином, межі об’єктів природно-заповідного фонду загальнонаціонального значення можуть бути переглянуті місцевими радами лише тому, що їх створили за часів СРСР відповідні місцеві ради. Згодом законопроєкт зняли з розгляду. 

У 2022 році голосував за проєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

Підтримав заборону проросійських партій, яку адвокатував, та ліквідацію “вовчого суду” – Окружного адміністративного суду міста Києва. 

У 2021 році, за даними “Української правди”, входив до неформальної групи олігарха Ігоря Коломойського у фракції “Слуга народу”.

У 2020 році підтримав заяву із закликом не створювати консультативну раду у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання війни на Донбасі за участі представників ОРДЛО. 

Увійшов до списку народних депутатів, які отримують компенсацію з державного бюджету за оренду житла, маючи при цьому значні статки. 

У 2019 році пройшов до парламенту від “Слуги народу” (округ #85, Івано-Франківська область) та увійшов до складу Комітету з питань екологічної політики та природокористування. З 2006 по 2010 рік був депутатом Тисменицької районної ради.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.