Бунін Сергій Валерійович

Життєпис

Бунін Сергій — народний депутат ІХ скликання. У 2019 році обраний в парламент від партії “Слуга народу” (округ  #98, Київська область). Після обрання увійшов до складу Комітету з питань аграрної та земельної політики. У 2021 році став членом політради “Слуги народу”. 

Хронологія подій

У 2025 році проголосував за скандальний законопроєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України. Законодавча ініціатива визначила загальні засади взаємодії бізнесу та держави (#6013). Цей закон несе ризики для національної безпеки. Проти нього виступили громадська ініціатива “Голка”, “Екологія. Право. Людина”, “Українська природоохоронна група” та інші організації, які звернулися до Зеленського з вимогою ветувати проєкт. Асоціація міст України теж виступала проти цього закону. 

Пізніше депутат підтримав так званий закон Ігоря Мазепи (проєкт 12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу, зокрема Ігоря Мазепи. Закон передбачає “обнулення” претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту дерибану пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки. Це означає, що усі дерибани, які відбулися за останнє десятиліття можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою “закону Ігоря Мазепи” стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник та киянин Роман Ратушний.

Підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того, як закон був прийнятий поблизу Банкової того ж дня розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом парламент прийняв інший закон, аби скасувати дію попереднього.

У цьому ж році Сергій Бунін став членом тимчасової слідчої комісії, яка розслідує неповернення валютної виручки в Україну за операціями з експорту товарів та незаконне виведення валютних цінностей з країни. 

У 2024 році підтримав законопроєкт #11321 “Про відновлення відкритості роботи комітетів”. Низка громадських організацій та медіа підтримали цей проєкт, щоб зробити роботу комітетів Верховної Ради більш прозорою.

У 2022 році проголосував за законопроєкт (#5655), який  розкритикувала низка громадських організацій, зокрема Рух ЧЕСНО, Фундація DEJURE та інші громадські організації, а також Асоціація міст України, Архітектурна палата НСАУ, Національна спілка архітекторів України та видання “Дзеркало тижня”. Свої застереження щодо цієї законодавчої ініціатив висловили Європарламент та Єврокомісія. А Королівський інститут Chatham House з посилання на аналітичні матеріали “Голки” зазначив, що через норми цього закону є ризики для виникнення будівельних картелів.

У 2021 році активно відвідував офіс бізнесмена Іллі Павлюка, який, ймовірно, є куратором деяких депутатів від “Слуги народу”. У той період Бунін подавав до законопроєкту земельної реформи правки, вигідні компанії олігарха Ріната Ахметова “Метінвест”, про це повідомляли журналісти Bihus.Info.

У цьому ж році на позачерговому з’їзді партії “Слуга народу” Буніна обрали до політради партії. 

У 2019 році Сергія Буніна обрали до парламенту від “Слуги народу”, депутат увійшов до Комітету  з питань аграрної та земельної політики. 

У 2015 році Бунін успішно балотувався від “Самопомочі” до Київської обласної ради, в якій він очолив Постійну комісію з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства. 

У 2006 році балотувався в Київраду від “Блоку Бориса Олійника та Михайла Сироти”, але політична сила не подолала прохідний бар’єр. 

У 1997 році Буніна у 26-річному віці призначили на посаду генерального директора підприємства “Укрпромбудсервіс”, в якому він працював тривалий час до цього. 

До створення профайлу долучилася редакція медіа “Погляд“.

Якщо у профілі, на Вашу думку, відображена неточна інформація, звертайтеся, будь ласка, письмово за адресою: ngo.holka # gmail.com і команда громадської ініціативи “Голка” обов’язково розгляне звернення і Вам відповість.